Рішення № 88837308, 21.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/5450/18

категорія 6755

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія по інвалідності за 2 групою інвалідності 80%, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017 згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 за справою №806/3634/17;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності за 2 групою інвалідності 80%, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017 згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 за справою №806/3634/17.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що 13.06.2018 йому встановлено 2 групу інвалідності (довідка серії 12 ААБ № 100958 від 13.06.2018 - копія додається) внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для встановлення відсоткового розміру призначеної мені пенсії по інвалідності з урахуванням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 за справою №806/3634/17 у розмірі 80%.

Позивач вказує, що при нарахуванні пенсії по інвалідності в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення ГУ ПФУ в Житомирській області не враховано вимоги рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 за справою №806/3634/17, а саме не включено до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, фактично отриманих мною сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

06.12.2018 року відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування позову вказано, що предметом своїх вимог Позивач визначає оскарження дій щодо формування грошового забезпечення на час призначення пенсії; включення до грошового забезпечення одноразових видів грошового забезпечення, які не були враховані при призначенні пенсії та здійснення перерахунку і виплати пенсії із часу її призначення - з 01 вересня 2017 року. На думку відповідача, твердження позивача є необґрунтованими та суперечать порядку проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у Порядку, передбачених Кабінетом Міністрів України. ГУ ПФУ зазначає, що позивачем фактично ставиться під сумнів законність положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 №103 в частині визначення складових частин грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року провадження по справі №240/5450/18 зупинено до законної сили судовими рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва у справах №826/3783/18, №826/4958/18, №826/4979/18.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року провадження у справі поновлено та того ж дня провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (провадження №Пз/9901/1/19).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 21 квітня 2020 року об 10:20 год.

Сторони та їх представники у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

21.04.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

За таких обставин відповідно до частини шостої ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справи докази у їх сукупності дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в червні 2017 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом у якому він просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих позивачем сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за період з дня призначення пенсії, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017.

Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №806/3634/17, яке набрало законної сили 16.03.2018, позов був задоволено, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ОСОБА_1 сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за період з дня призначення пенсії, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017.

Як слідує з позовної заяви, 13.06.2018 Житомирською обласною МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності (довідка серії 12 ААБ № 100958 від 13.06.2018).

В жовтні 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області з заявою про встановлення відсоткового розміру призначеної йому пенсії по інвалідності з урахуванням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 за справою №806/3634/17 у розмірі 80%.

Листом від 06.11.2018 року №М-4548 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі №806/3634/17 головним управлінням Пенсійною фонду України в Житомирській області проведено перерахунок пенсії згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату № 6300 від 27.11.2017, починаючи з 01.09 2017. Відповідач вказав, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103«Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» позивачу з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії. із урахуванням трьох складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років. Пенсія перерахована та виплачується відповідно чинного законодавства.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд зазначає таке.

За правилами ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

В ході розгляду даної справи та доводів позовної заяви, судом встановлено, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача щодо невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №806/3634/17, яке набрало законної сили про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Житомирського обласного військового комісаріату №6300 від 27.11.2017.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Крім того, відповідно до ст.383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов`язання виконання судового рішення по іншій справі.

Тобто, якщо позивач вважає протиправним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі № 806/3634/17 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Втім, судом встановлено, що позивачем подано саме адміністративний позов до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності щодо неналежного виконання рішення суду в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому положеннями ст.383 КАС України.

Тобто, суд дійшов висновку, що з метою захисту своїх порушених прав, позивач повинен був звернутись до суду із заявою у відповідності до ст.383 КАС України, натомість, ухвалення судового рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по яким вже є судове рішення, що набрало законної сили, не допускається.

Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично вирішено судом та право позивача на перерахунок та виплату вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі № 806/3634/17, про що прийнято рішення, позовні вимоги стосуються питання повного належного виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/3634/17, то відповідно, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд дійшов висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/3634/17, то обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП / ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 21 квітня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова