Рішення № 88837066, 21.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Справа № 160/2211/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання висновку в перерахунку пенсії недоцільним ОСОБА_1 згідно з листом за № 28/03-20-11 від 10.01.2020 року відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з обмеженням пенсійних виплат у 168,00 грн. - неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити правильний перерахунок та виплачувати належну пенсію за наданим зразком, ОСОБА_1 за довідкою, виданою 13.12.2019 року № 510 Петропавлівською районною радою Дніпропетровської області із розрахунку заробітної плати травня місяця 1986 року відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без обмежень суми пенсійних виплат у 168,00 грн., починаючи з 01.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії. Перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.12.2019 року звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», долучивши довідку від 13.12.2019 року № 510. Проте, відповідач відмовив у такому перерахунку, спираючись на недоцільність його проведення. Позивач не погоджується з відповідачем та вважає, що відмова у проведенні перерахунку пенсії порушує його право на соціальний захист, передбачене законом, пенсія не може бути обмежена у розмірі 168 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2211/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

16.03.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 31.07.2003 року і отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 26.12.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Листом від 10.01.2020 №28/03.20-11 Головне управління Пенсійного повідомило заявника про недоцільність проведення перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії відповідно до ч.2 ст. 27 після проведення перерахунку буде становити 1815,54 грн., де 1644,72 - розмір пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 та 170,82 - додаткова пенсія потерпілим в наслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, ліквідатор., а розмір отримуваної позивачем пенсії станом на 01.01.2020 - 2090,07грн. Відповідно до ч. 4 Прикінцевих положень Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. З урахуванням викладеного, при здійсненні перерахунку, про який просить позивач, розмір його пенсії веде до зменшення, тому проводити перерахунок пенсії на ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2020 недоцільно.

13.03.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив є необґрунтованим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірності своїх дій у відмові вчинити правильний перерахунок пенсії без обмеження пенсії сумою 168грн. Саме з 11.10.2019 року підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня призначення ч.1, ч.2 ст.42 Закону №1058. Також, позивач зауважив щодо безпідставності посилань відповідача на ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки це не стосується розрахунку пенсії чорнобильцям. Позивач акцентував, що неправомірним є обмеження належної суми пенсії, за яким законодавчими актами вона не була розрахована, Закону України №1788 чи Закону України №1058 при застосуванні норм Закону №796 як базового для розрахунку пенсії, тобто не підлягає обмеженню належна сума пенсії.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 04.05.1986 року по 06.05.1986 року, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 2-ї категорії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-ХІІ).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV), та додаткову пенсію відповідно до Закону №796-ХІІ як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року 2-ї категорії.

Згідно з даними підсистеми призначення і виплати пенсії страховий стаж позивача становить 29 років 10 місяців 9 днів; коефіцієнт стажу - 0.29833, розмір пенсії за віком (ст. 27) - 1853,73грн., доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2 за 4 роки - 62,56грн. додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС - 65,52грн.

26.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Першотравенський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян) із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону №796 з врахуванням ч. 2 ст. 27 Закону №1058, додавши архівну довідку №510 від 13.12.2019 р. про заробітну плату за травень 1986 р.

Листом від 10.01.2020 року № 28/03.20-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що проводити перерахунок пенсії згідно з ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону №796 є недоцільним, оскільки в наслідок такого перерахунку розмір пенсії складатиме 1815,54грн., що є меншим за 2090,07грн. пенсії, що нараховується та виплачується з 01.01.2020 р.

В обґрунтування такого висновку відповідачем у листі від 10.01.2020 року № 28/03.20-11 зазначено наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства (перша складова), а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до Закону № 1058 (друга складова). При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Відповідно до довідки №510 від 13.12.2019 р. було проведено перерахунок пенсії по заробітній платі за травень 1986 року, внаслідок розмір пенсії на день набрання чинності цим законом склав 168,00грн. Розрахунок частини пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим законом: 1470,0+6,72=1476,72 грн., де 1470,0 - доплата до прожиткового мінімуму, 6,72 - доплата за понаднормовий стаж відповідно до ст.28 Закону №1058 (4 роки), 1476,72 - загальний розмір пенсії за віком. Розмір пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 становить 1644,72 грн. (1476,72+168,0). Після проведення перерахунку загальний розмір пенсії становить 1815,54 грн., де 1644,72 - розмір пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27, 170,82 - додаткова пенсія потерпілим в наслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, ліквідатор. Розмір пенсії при проведенні перерахунку - 1815,54 грн., а розмір отримуваної пенсії станом на 01.01.2020 - 2090,07грн.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону №796 з врахуванням ч. 2 ст. 27 Закону №1058 та застосування при розрахунку пенсії обмеження у 168,00грн., звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 55 Закону №796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.

Також, пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058 (зміни внесено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суд бере до уваги те, що позивачу призначено пенсію в 2003 році тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Разом з тим, норми ч.2 ст.27 Закону №1058-IV не містять жодних формул розрахунку пенсій, вони лише визначають право особи обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796.

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині 2 статті 56 Закону №796-XII.

Порядок перерахунку пенсій Законом №796-XII не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону №1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року (справа № 565/1270/17), від 03 липня 2018 року (справа № 565/798/17) та від 05 вересня 2018 року (справа № 708/818/17), від 13 лютого 2019 року (справа №750/5199/17).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що на позивача розповсюджуються пільги, передбачені для осіб віднесених до 2 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позивач має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стаж.

При цьому, розрахунок понаднормового стажу необхідно обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку, але не вище 75 % заробітку.

За таких обставин, суд робить висновок, що відповідачем необґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, що викладено у листі від 10.01.2020 року № 28/03.20-11.

Також судом встановлено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в тридцятикілометровій зоні м. Чорнобиль у період з 04.05.1986 року по 06.05.1986 року, що підтверджується довідкою від 29.10.2002 р. №121 в пенсійній справі, та посвідченням про відрядження №165 від 03.05.1986 р.

Згідно з архівною довідкою №510 від 13.12.2019 р. про заробіток для обчислення пенсії, виданої Відділом трудового архіву Петропавлівської районної ради, заробітна плата травня 1986 року становить 405,16 (сума грошової одиниці не значиться).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Відповідно до частин 1, 2 статті 57 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Поряд з цим, частиною 3 статті 57 Закону №796-ХІІ визначено, якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Так, у цьому випадку середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії позивача визначається за цей календарний місяць (травень 1986 р.) з додаванням до заробітку на основній роботі (за відповідний місяць).

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням заробітної плати згідно із архівною довідкою від 13.12.2019 р. №510, виданої Відділом трудового архіву Петропавлівської районної ради, з додаванням до заробітку на основній роботі у травні 1986 році.

Висновок відповідача, викладений у листі від 10.01.2020 р. №28/03.20-11, про недоцільність перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не узгоджується з положенням чинного законодавства.

Відповідач фактично відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку, обмеживши право на належний розмір пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що викладено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.01.2020 р. №28/03.20-11, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачу за архівною довідкою від 13.12.2019 року № 510 Відділу трудового архіву Петропавлівської районної ради із розрахунку заробітної плати травня місяця 1986 року відповідно до ч. 2 ст. 56, ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без обмежень суми пенсійних виплат у 168,00 грн., починаючи з 01.01.2020 року.

Позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати належну пенсію є такими, що заявлені передчасно та не можуть бути задоволені без здійснення відповідного нарахування пенсійним органом.

Суд зазначає, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Захист прав на майбутнє не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеній у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.01.2020 р. №28/03.20-11.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за архівною довідкою від 13.12.2019 року № 510 Відділу трудового архіву Петропавлівської районної ради із розрахунку заробітної плати травня місяця 1986 року відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без обмежень суми пенсійних виплат у 168,00 грн., починаючи з 01.01.2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський