Рішення № 8883503, 31.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.10 р.                     Справа № 10/55                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Давидовська Т.В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Буланий М. С. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка,

до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк,

про стягнення вартості недостачі 729,00грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м. Макіївка (далі – Макіївкокс), з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк (далі – Енергоімпекс), про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату у розмірі 729,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на залізничну накладну №50297885; Акти про приймання продукції за кількістю №1492/п від 11.11.2007р. та №1492 від 12.11.2007р.; Акт про вагу тари №1492 від 12.11.2007р.; посвідчення №1492 від 12.11.2007р., телеграму №115043/3 72 від 12.11.2007р., лист №1392 від 12.11.2007р., рахунок-фактуру №37538 від 14.11.2007р., платіжне доручення №7459 від 22.11.2007р., розрахунок суми позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив, хочу був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення №№13390262.

Крім того, відповідно до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішений у строк не більше двох місяців.

Справа надійшла до суду 25.02.2010р., таким чином розгляд справи має бути закінчений в строк до 25.04.2010р.

Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з наданих до суду документів, вантажовідправником - Енергоімпекс (відповідач по справі), 09.11.2007р. відповідно до залізничної накладної №50297885 відправлено 204 000кг вугільного концентрату марки «Ж».

10.11.2007р. на станцію призначення Кринична Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах, без слідів втрати та розкрадання та 11.11.2007р. виданий вантажоодержувачу - ЗАТ „Макіївкокс” (позивач по справі).

Приймаючи вантаж за порядком визначеним Інструкцією П-6, була виявлена недостача товару, про що вантажоодержувач повідомив вантажовідправника телеграмою №115043/3 72, а приймання продукції зупинив до прибуття представника останнього.

Листом №1392 від 12.11.2007р. ТОВ „Енергоімпекс” повідомив про згоду на прийняття недостачі вугільного концентрату з урахуванням природної втрати та просив на його адресу надіслати факсом вже оформлений акт.

12.11.2007р. представниками позивача було продовжено приймання продукції та складений акт №1492 про вагу тари, за результатами перевірки маси вантажу був складений акт №1492 та встановлена недостача продукції у кількості 4500кг.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відвантаження вугільного концентрату здійснювалось ТОВ „Енергоімпекс” 09.11.2007р. (відповідачем по справі).

Суд дослідив рахунок-фактуру фактуру №37538 від 14.11.2007р. і платіжне доручення №7459 від 22.11.2007р. та встановив, що вантажоодержувач - позивач по справі, вказану партію товару, яка була відвантажена 09.11.2007р. за залізничною накладною №50297885, сплатив у повному обсязі шляхом перерахування на рахунок ЗАТ „Донецьксталь-МЗ” грошових коштів у розмірі 10000000грн.

Крім того, суд зазначає, що у вказаному рахунку-фактурі у графі „Спосіб доставки” вказаний номер спірної накладної - 50297885, а в графі „Призначення платежу” вказаного платіжного доручення зазначено: оплата дог.№2080дс від 01.10.2003г. за угольную продукцию”.

Позивачем було надано копію рахунку-фактури №37538 від 14.11.2007р. з позначкою, що рахунок сплачений у повному обсязі саме за платіжним дорученням №7459 від 22.11.2007р., що скріплено печаткою підприємства та підписом головного бухгалтера позивача.

На станцію призначення Кринична Донецької залізниці вантаж прибув у справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 11.11.2007р. був виданий ЗАТ „Макіївкокс” залізницею без перевірки маси вантажу згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці залізничної накладної №50297885.

За результатами перевірки маси вантажу без представника вантажовідправника, вантажоодержувачем була встановлена недостача продукції, про що 12.11.2007р. був складений Акт №1492 про приймання продукції за кількістю.

В силу статті 306 Господарського кодексу України та статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексам, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Так на перевезення вантажів залізничним транспортом, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.

Отже, надавши залізниці накладну №50297885 і вантаж, відповідач Енергоімпекс уклав з залізницею угоду на перевезення спірних вагонів, при цьому Донецьксталь не є стороною за цією угодою. Таким чином Енергоімпекс є належним відповідачем по справі.

Відповідно до статті 105 Статуту, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договором.

Так, згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 111 Статуту визначено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Судом встановлено, що у зв’язку з відсутністю ознак втрати, видача вантажу залізницею здійснювалась за спірною поставкою на підставі статті 52 Статуту.

Як убачається з залізничної накладної №50297885 поставка вугільного концентрату здійснювалось у чотирьох вагонах навалом, навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, вантаж зважено на 150тн вагових вагах.

За змістом статті 37 Статуту, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником.

При цьому, відповідно до положень статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У відповідності до частини 1 п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р., вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто.

За приписами частини 2 п.27 Правил видачі вантажів норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

Як убачається з розрахунку наданого позивачем ним застосовано 2% природної втрати та понаднормативна недостача складає 750кг.

При цьому суд вважає, що розрахунок позивача та застосування 2% природної втрати по кожному з вагонів є вірним (вказана позиція викладена у пункті 17 Інструктивних вказівках Державного Арбітражу СРСР №И-1-6 від 31.12.1982р.).

Крім того, суд враховує той факт, що позивач здійснив перевагу пустих вагонів, визначивши їх фактичну вагу, що зазначено в Акті №1492 від 12.11.2007р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що ТОВ „Енергоімпекс” є належним відповідачем за цим позовом, оскільки стаття 24 Статуту, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Таким чином, враховуючи підстави заявленого позову, те, що вантажовідправником за спірною відправкою є ТОВ „Енергоімпекс”, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 908, 909 Цивільного кодексу України, статтею 306, 307 Господарського кодексу України, статей 24, 105, 110, 111 Статуту залізниць України, керуючись статтями 22, 32, 33, 36, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка заявлені до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату у розмірі 729,00грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 30962337) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 32598706) вартість недостачі вугільного концентрату у розмірі 729,00грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 30962337) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 32598706) витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.