Ухвала суду № 88831782, 17.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20695/15-ц

н/п 2/953/14/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2020 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», АТ «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований в міському відділу реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції. Окрім цього, позивач просить здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: визнати за ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 1а, 2, 3, 4, 7, 10, 10а, 10в, 13, 15, 15а в літ "А-11", загальною площею 353, 1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1005280263101; 706,8 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-5" загальною площею 2120,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237014463101; 0,0133 га земельної ділянки загальною площею 0,0399 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 146020763101, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015. Визнати за ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності Ѕ гаражу літ. "Б-1" загальною площею 26.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1219224263101; 1413,6 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-5" загальною площею 2120,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237014463101, право власності на яку, зареєстровано за відповідачем; 0,0133 га земельної ділянки загальною площею 0, 0133 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 146020763101, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015.

Разом з позовною заявою позивач надала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору мотивуючи тим, що наразі вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, про що свідчить довідка з місця роботи, в якій зазначено, що вона з 02.12.2019 р. по 11.03.2020 р. отримала заробітну плату в розмірі 11036, 55 грн. Також зазначає, що вона на теперішній час не працевлаштована, з 17.03.2020 р. знаходиться на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як тимчасово безробітна. Вказує, що розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви становить більше 64% її доходу, що є надмірним фінансовим навантаженням, а з огляду на відсутність працевлаштування є непід`ємним.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова 10.04.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», АТ «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків, зокрема надання доказів сплати судового збору (за вимогу немайнового та/або майнового характеру) або обґрунтованого клопотання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

15.04.2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач зазначає, що перебуває у скрутному матеріально становищі, на теперішній час не працевлаштована, перебуває на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як тимчасово безробітна. Посилаючись на відомості з Держаного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за формою F1401802 зазначає, що її сукупний дохід за 2019 рік становить 53829,67 грн., у зв`язку з чим розмір судового збору, що підлягає сплаті становить більше 13 % розміру сукупного річного доходу позивача, що є надмірним майновим тягарем.

Вирішуючи питання про наявність процесуальних підстав для відкриття провадження у цивільній справі з огляду на наведені позивачем обставини з приводу її майнового стану приходжу до наступного.

Відповідно до положень ч.1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна окремо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Тобто, для вирішення клопотання позивача суд повинен встановити наявність умов, які передбачені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Звертаючись до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимоги про розірвання шлюбу (вимога немайнового характеру) та поділ спільного майна подружжя (вимога майнового характеру).

Ознайомившись зі змістом клопотання про звільнення від сплату судового збору та наведеними мотивами, якими позивач обґрунтовує наявність у неї підстав для звільнення від сплати судового збору приходжу до висновку, що у позивача з урахуванням наданих відомостей про її сукупний дохід за 2019 рік наявна об`єктивна можливість частково сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі, який не буде перевищувати п`яти відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, зокрема за вимогу немайнового характеру.

Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, яка міститься в одній позовній заяві, то вказане питання вже має вирішуватися з огляду на підтверджений майновий стан позивача, з урахуванням положень ч. 1 та ч. 3 статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

У відповідності до ч.ч. 1, 5 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України.

Згідно положень Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840,80 грн. За подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу необхідно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 6306 грн. Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК Київськ/мХар Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA678999980313151206000020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Графа призначення платежу повинна містити: «;101;код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб);Судовий збір за позовом _ до _, Київський районний суд м. Харкова».

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із продовженням строку позивачу для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання доказів сплати судового збору (за вимогу немайнового та/або майнового характеру) або обґрунтованого клопотання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», АТ «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя – залишити без руху з продовженням строку для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали, роз`яснивши, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -