Рішення № 88831255, 16.04.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 рокуСправа № 912/3421/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3421/19

за позовом: Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", пров. Приладний, 2-А, м. Київ, 03142

до відповідача: Кузьменко Наталії Михайлівни , АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6

про стягнення 118 241,92 грн.

Представники учасників процесу участі в засіданні суду не брали.

Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Кузьменко Наталії Михайлівни (далі - Кузьменко Н.М. , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 118 241,92 грн, з якої: 33 552,52 грн основний борг, 2 201,76 грн інфляційні втрати, 1 025,45 грн 3 % річних, 3 355,30 грн штрафу, 11 001,85 грн пені та 67 105,04 грн неустойки, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування поданого позову зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди майна № 96-34 від 02.12.2014 в частині сплати орендної плати та вказано, що відповідач продовжив користуватись орендованим майно після розірвання договору.

До відкриття провадження у справі судом в порядку абз. 2 ч. 1, ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено зареєстроване місце проживання відповідача, згідно отриманих від органів реєстрації відомостей.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2019 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/3421/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 22.01.2020, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

22.01.2019 судове засідання з розгляду справи не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді, в провадженні якого знаходилась справа, на лікарняному.

Згідно ухвали від 26.02.2020 справа № 912/3421/19 прийнята до провадження суддею Тимошевською В.В. та у справі призначено судове засідання на 24.03.2020. Окрім того, судом залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ, третя особа). Третій особі встановлено строк для подання пояснень третьої особи.

В межах встановленого строку від третьої особи 19.03.2020 надійшли письмові пояснення, згідно яких Регіональне відділення ФДМУ вважає обґрунтованими позовні вимоги (том ІІ а.с. 3-4).

24.03.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 16.04.2020, позивачу запропоновано подати письмові пояснення з питань щодо розрахунку.

06.04.2020 від позивача надійшли письмові пояснення щодо питань, які зазначено в ухвалі від 24.03.2020, а також подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

16.04.2020 судом продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представники учасників процесу участі не брали, однак, як вже зазначено вище, позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Щодо відповідача суд зазначає, що ухвали суду, які постановлено у даній справі, повернуто на адресу суду органом поштового зв`язку без вручення адресату з відмітками: "За закінченням терміну зберігання", " Адресат відсутній".

Як зазначено вище, до відкриття провадження у справі суд в порядку абз. 2 ч. 1, ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України встановив зареєстроване місце проживання відповідача, згідно отриманих від органів реєстрації відомостей, адресою якого є: АДРЕСА_1 (том І а.с. 206).

Вказана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві, як місце проживання відповідача.

Саме на вказану адресу судом надсилались всі процесуальні документи у справі.

Окрім того, суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи по телефону, номер якого зазначено позивачем у позові. Однак, за вказаним номером телефону суду повідомлено, що такий телефон не належить Кузьменко Н.М. (том І а.с. 266).

В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача, а також відсутні відомості про інші номери телефону чи електронну адресу Кузьменко Н.М .

За нормами п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, судом дотримано вимоги процесу щодо порядку повідомлення відповідача про розгляд справи, з підстав чого відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа повідомлена про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

З підстав наведеного, розгляд справи здійснюється згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників учасників процесу.

Відзив від відповідача не надходив, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом, згідно ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, враховуються пояснення позивача від 03.04.2020 № 399.

Розглянувши наявні у справі матеріали та дослідивши в судовому засіданні докази, врахувавши пояснення позивача і третьої особи, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, які подано на підтвердження таких обставин.

02.12.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Кіровоградській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Кузьменко Наталією Михайлівною (Орендар) укладено договір № 96-34 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір, том І а.с. 25-28).

Відповідно до Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення їдальні на 50 місць 312 кв.м (Майно), що знаходиться в окремо розташованій одноповерховій будівлі за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Пантаїівка, вул. Шкілька, 3 та перебувають на балансі Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 серпня 2014 і становить за незалежною оцінкою 123 813 грн без ПДВ (пункт 1.1. Договору).

Договором передбачено сплату орендної плати у співвідношенні: 70% до державного бюджету та 30% Балансоутримувачу щомісяця не пізніше 12-го числа місяця (пункт 3.6. Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 N 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2014 року 637,02 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень-грудень 2014 року.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

Згідно з пунктом 3.11. Договору, у разі припинення (розірвання) Договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Строк дії Договору з 15.12.2014 до 14.11.2017 (два роки та 11 місяців) (пункт 10.1. Договору).

31.12.2014 складено Акт приймання-передавання орендованого майна та Акт технічного стану майна (том І а.с. 32, 33).

20.03.2017 підписано додаткову угоду про внесення змін до пунктів 1.2., 3.1. Договору, згідно яких передбачено, що Майно передається в оренду з метою випічки хлібобулочних виробів та визначено, що розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку липень 2016 року становить 2 452,95 грн без ПДВ (том І а.с. 29).

Додатковою угодою від 09.11.2017 продовжено строк дії Договору на 2 роки 11 місяців з 15.11.2017 до 14.10.2020 (том І а.с. 30).

Окрім того, змінено пункти 1.1., 3.1. Договору та передбачено, що вартість Майна згідно з висновком про вартість на 30.09.2017 становить 250 850,00 грн без ПДВ. Визначено, що орендна плата за базовий місяць розрахунку вересень 2017 року становить 3 135,63 грн без ПДВ. З 15.11.2017 орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди вересень 2017 року на індекси інфляції жовтень-листопад 2017 року.

Як зазначає позивач, з 13.11.2017 фізична особа-підприємець Кузьменко Наталія Михайлівна припинила сплачувати орендну плату, хоча продовжила користуватися орендованим майно. З 26.02.2018 фізична особа-підприємець Кузьменко Наталія Михайлівна припинила свою підприємницьку діяльність, про що внесено запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно матеріалів справи, ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" надіслав на адресу Кузьменко Н .М. акти про виконання робіт про надання в оренду Майна та рахунки для оплати за період:

грудень 2017 року на суму 1 616,68 грн з ПДВ, згідно листа від 16.01.2018 № 5;

січень 2018 року на суму 1 640,93 грн з ПДВ, згідно листа від 12.02.2018 № 22;

лютий 2018 року на суму 1 655,69 грн з ПДВ, згідно листа від 13.03.2018 № 37;

березень 2018 року на суму 1 673,91 грн з ПДВ, згідно листа від 12.04.2018 № 54;

квітень 2018 року на суму 1 687,29 грн з ПДВ, згідно листа від 14.05.2018 № 86;

травень 2018 року на суму 1 687,29 грн з ПДВ, згідно листа від 12.06.2018 № 104 ;

червень 2018 року на суму 1 687,29 грн з ПДВ, згідно листа від 13.07.2018 № 133;

серпень 2018 року на суму 1 675,51 грн з ПДВ, згідно листа від 13.09.2018 № 183 ;

вересень 2018 року на суму 1 707,34 грн з ПДВ, згідно листа від 16.10.2018 № 220 ;

жовтень 2018 року на суму 1 729,54 грн з ПДВ, згідно листа від 12.11.2018 № 239 ;

листопад 2018 року на суму 1 753,76 грн з ПДВ, згідно листа від 12.12.2018 № 263 ;

грудень 2018 року на суму 1 767,79 грн з ПДВ, згідно листа від 11.01.2019 № 5 ;

січень 2019 року на суму 1 785,47 грн з ПДВ, згідно листа від 13.02.2019 № 29;

лютий 2019 року на суму 1 794,40 грн з ПДВ, згідно листа від 12.03.2019 № 44 ;

березень 2019 року на суму 1 810,55 грн з ПДВ, згідно листа від 12.04.2019 № 66 ;

квітень 2019 року на суму 1 828,65 грн з ПДВ, згідно листа від 13.05.2019 № 87 ;

травень 2019 року на суму 1 841,46 грн з ПДВ, згідно листа від 12.06.2019 № 105 ;

червень 2019 року на суму 1 465,79 грн з ПДВ, згідно листа від 12.09.2019 № 149 (том І а.с. 35-148).

Як свідчать матеріали справи, направлені позивачем акти зі сторони відповідача не підписано, рахунки не оплачено.

ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" неодноразово надсилав на адресу Кузьменко Н.М. претензії з вимогою сплатити заборгованість за оренду майна за Договором (том І а.с. 149-170). Згідно останньої претензії від 12.09.2019 № 148 позивач вимагав сплатити заборгованість в загальному розмірі 118 241,92 грн, що мала місце станом на 12.09.2019.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.02.2019 у справі № 398/1365/18, порушеної за позовом Прокурора в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області до Кузьменко Наталії Михайлівни за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація", розірвано Договір оренди від 02.12.2014 № 96-34 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Кіровоградській області, та фізичною особою-підприємцем Кузьменко Наталією Михайлівною. Кузьменко Н.М. зобов`язано повернути за актом приймання-передачі державне індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення їдальні на 50 місць 312 кв.м, що знаходиться в окремо розташованій одноповерховій будівлі за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Пантаївка, вул. Шкілька, 3 , вартістю 250 850,00 грн (том І а.с. 174-176).

Згідно ухвали Кропивницького апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційні скарги Кузьменко Н.М. на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.02.2019 у справі № 398/1365/18 та на додаткове рішення повернуто скаржнику.

27.06.2019 Кузьменко Н.М. повернуто Майно з оренди, про що складено відповідний Акт (том І а.с. 171).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області закрито провадження у справі № 398/4768/18 за позовом ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" до Кузьменко Наталії Михайлівни про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій за Договором в загальному розмірі 13 437,33 грн (том І а.с. 178-179). Позивачу роз`яснено право звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства.

За наведених обставин та з підстав наявності у Кузьменко Н.М. заборгованості за Договором ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

При вирішені спору суд враховує обставини внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності фізичною особо-підприємцем Кузьменко Н.М . 26.02.2018, що підтверджується витягом з даного реєстру (том І а.с. 21-24).

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Отже, ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" обґрунтовано визначено належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Норми законодавства, які застосовує суд при вирішені спору, та оцінка аргументів позивача.

Частинами 1-3, 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

В частинах 1, 3, 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 N 2269-XII, який діяв в період перебування Майна в оренді відповідача, орендна плата за оренду державного та комунального майна розраховується з урахуванням індексації.

Вказане слідує з положень ст. 10 наведеного Закону, яким передбачено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Порядок розрахунку орендної плати, з урахуванням індексу інфляції, визначає Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Вказаною Методикою також передбачено розподіл орендної плати за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Окрім того, з гідно з підпунктом "б" пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного кодексу.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку ( пункт 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

З числа об`єктів оподаткування відповідно до підпункту 196.1.15 пункту 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України виключені операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, послуги з надання державного майна в оренду є об`єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України).

Наведені вище положення законодавства та підтверджені доказами у справі обставини укладання Договору оренди майна і фактична передача майна в користування Кузьменко Н.М. свідчать про виникнення у відповідача обов`язку сплачувати на користь ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" 30% орендної плати та ПДВ щомісячно не пізніше 12-го числа місяця в розмірі та в порядку, встановленому Договором.

Визначений Договором порядок розрахунку орендної плати та її сплата відповідає наведеним вище вимогам законодавства, зокрема, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, які виникли в період дії договору та не були виконані. Окрім того, умовами Договору (пункт 3.11.) сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) Договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання.

Отже, умовами Договору встановлено обов`язок Кузьменко Н.М. сплачувати орендну плату до моменту повернення об`єкта оренди. Вказані умови узгоджуються зі свободою договору та не суперечать приписам законодавства.

За розрахунком позивача заборгованість Кузьменко Н.М. за Договором зі сплати орендних платежів та ПДВ за період з листопада 2017 до червня 2019 становить 33 552,52 грн (том І а.с. 11). Як зазначено вище, для сплати зазначених платежів відповідачу було виставлено рахунки та направлено акти про надання Майна в оренду, хоча вказане не передбачено Договором, як обов`язкова умова. Вказаний розрахунок відповідає визначеному порядку розрахунку та встановленій пропорції розподілу орендної плати (30% державному підприємству).

Відповідачем розрахунок позивача не спростовано та будь-яких доказів, які б підтверджували неправильність розрахунку, а також докази оплати до суду не надано.

За правилами частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З підстав наведеного позовні вимоги ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" про стягнення з Кузьменко Н.М. заборгованості з орендної плати, включаючи ПДВ, в розмірі 33 552,52 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

За приписами частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання (які виникають у тому числі з договору) належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаним приписам кореспондують положення ст. 526 Цивільного кодексу України. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статями 216, 230 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно правил частини 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За визначенням, наведеним в ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

В силу вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що такий розрахунок не відповідає вимогам законодавства, що полягає в наступному.

За приписами частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріалами справи встановлено, що згідно пункту 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджеті та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 3.8. Договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Таким чином, Договором передбачено відповідальність Орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені і штрафу та встановлено їх розмір. Між тим, умови Договору не визначають період нарахування штрафних санкцій, з підстав чого діють правила частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження періоду нарахування шістьма місяцями від дня коли зобов`язання мало бути виконано, тобто від дня, коли орендна плата підлягала сплаті за кожен місяць користування майном. Зазначення в Договорі, що пеня нараховується за кожен день прострочення, не є встановленим періодом нарахування, а є визначеним порядком розрахунку - за кожен день.

Між тим, позивачем при розрахунку пені не враховано встановлений в частині 6 ст. 232 Господарського кодексу України граничний строк нарахування. При цьому, суд не приймає до розгляду наданий позивачем згідно пояснень від 03.04.2020 новий розрахунок пені, так як такий розрахунок не відповідає розміру позовної вимог про стягнення пені.

Окрім того, позивачем при розрахунку пені та 3% річних не враховано положення частини 5 ст. 254 Цивільного кодексу України. Вказаною нормою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом також враховано, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вказане відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

З підстав наведеного суд наводить наступний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача (враховано, що згідно наведеного в розрахунку індексу інфляції, інфляційні нараховуються позивачем за повний місяць вересня 2019 року):

за зобов`язанням з оплати орендної плати (тут і надалі, з урахуванням ПДВ) за листопад 2017 року в розмірі 1137,09 грн: пеня за період з 13.12.2017 до 13.06.2018 - 184,68 грн; 3% річних за період з 13.12.2017 до 12.09.2019 (тут і надалі - включно, згідно розрахунку позивача) - 59,72 грн; інфляційні за період січень 2018 - вересень 2019 - 154,04 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за грудень 2017 року в розмірі 1616,68 грн: пеня за період з 13.01.2018 до 13.07.2018 - 268,15 грн; 3 % річних за період з 15.01.2018 до 12.09.2019 - 80,79 грн; інфляційні за період лютий 2018 - вересень 2019 - 191,88 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за січень 2018 року в розмірі 1640,93 грн: пеня за період з 13.02.2018 до 13.08.2018 - 278,10 грн; 3% річних за період з 13.02.2018 до 12.09.2019 - 77,82 грн; інфляційні за період березень 2018 - вересень 2019 - 178,39 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за лютий 2018 року в розмірі 1655,69 грн: пеня за період з 13.03.2018 до 13.09.2018 - 288,50 грн; 3% річних за період з 13.02.2018 до 12.09.2019 - 74,71 грн; інфляційні за період квітень 2018 - вересень 2019 - 160,02 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за березень 2018 року в розмірі 1673,91 грн: пеня за період з 13.04.2018 до 13.10.2018 - 292,87 грн; 3% річних за період з 13.04.2018 до 12.09.2019 - 71,27 грн; інфляційні за період травень 2018 - вересень 2019 - 147,21 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за квітень 2018 року в розмірі 1687,29 грн: пеня за період з 15.05.2018 (12 і 13 вихідні дні, субота-неділя) до 15.11.2018 - 299,83 грн; 3% річних за період з 15.05.2018 до 12.09.2019 - 67,40 грн; інфляційні за період червень 2018 - вересень 2019 - 148,39 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за травень 2018 року в розмірі 1687,29 грн: пеня за період з 13.06.2018 до 13.12.2018 - 300,85 грн; 3% річних за період з 13.06.2018 до 12.09.2019 - 63,38 грн; інфляційні за період липень 2018 - вересень 2019 - 148,39 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за червень 2018 року в розмірі 1687,29 грн: пеня за період з 13.07.2018 до 13.01.2019 - 305,28 грн; 3% річних за період з 13.07.2018 до 12.09.2019 - 59,22 грн; інфляційні за період серпень 2018 - вересень 2019 - 161,33 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за липень 2018 року в розмірі 1675,51 грн: пеня за період з 14.08.2018 (12.08.2019 вихідний, неділя) до 14.02.2019 - 304,62 грн; 3% річних за період з 14.08.2018 до 12.09.2019 - 54,40 грн; інфляційні за період вересень 2018 - вересень 2019 - 160,20 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за серпень 2018 року в розмірі 1675,51 грн: пеня за період з 13.09.2018 до 13.03.2019 - 300,77 грн; 3% річних за період з 13.09.2018 до 12.09.2019 - 50,27 грн; інфляційні за період жовтень 2018 - вересень 2019 - 125,97 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за вересень 2018 року в розмірі 1707,34 грн: пеня за період з 13.10.2018 до 13.04.2019 - 308,16 грн; 3% річних за період з 13.10.2018 до 12.09.2019 - 47,01 грн; інфляційні за період листопад 2018 - вересень 2019 - 97,68 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за жовтень 2018 року в розмірі 1707,37 грн (сума, на яку нараховує позивач, тоді як по рахунку 1729,54 грн): пеня за період з 13.11.2018 до 13.05.2019 - 305,64 грн; 3% річних за період з 13.11.2018 до 12.09.2019 - 42,66 грн; інфляційні за період грудень 2018 - вересень 2019 - 72,76 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за листопад 2018 року в розмірі 1753,74 грн: пеня за період з 13.12.2018 до 13.06.2019 - 314,18 грн; 3% річних за період з 13.12.2018 до 12.09.2019 - 39,50 грн; інфляційні за період січень 2019 - вересень 2019 - 60,22 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за грудень 2018 року в розмірі 1767,79 грн: пеня за період з 15.01.2019 (12 і 13.01.2019 вихідні дні, субота-неділя) до 15.07.2019 - 313,41 грн; 3% річних за період з 15.01.2019 до 12.09.2019 - 35,02 грн; інфляційні за період лютий - вересень 2019 - 42,60 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за січень 2019 року в розмірі 1785,47 грн: пеня за період з 13.02.2019 до 13.08.2019 - 313,85 грн; 3% річних за період з 13.02.2019 до 12.09.2019 - 31,11 грн; інфляційні за період березень-вересень 2019 - 33,93 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за лютий 2019 року в розмірі 1794,40 грн: пеня за період з 13.03.2019 до 12.09.2019 - 315,67 грн; 3% річних за період з 13.03.2019 до 12.09.2019 - 27,14 грн; інфляційні за період квітень-вересень 2019 - 17,79 грн;

за зобов`язанням з оплати орендної плати за березень 2019 року в розмірі 1810,55 грн: пеня за період з 13.04.2019 до 12.09.2019 - 263,15 грн; 3% річних за період з 13.03.2019 до 12.09.2019 - 22,77 грн; інфляційні за період травень-вересень 2019 - -0,15 грн (дефляція);

за зобов`язанням з оплати орендної плати за квітень 2019 року в розмірі 1828,65 грн: пеня за період з 14.05.2019 (12.05.2019 вихідний, неділя) до 12.09.2019 - 210,77 грн; 3% річних за період з 14.05.2019 до 12.09.2019 - 18,34 грн; інфляційні за період червень-вересень 2019 - -12,86 грн (дефляція);

за зобов`язанням з оплати орендної плати за травень 2019 року в розмірі 1841,46 грн: пеня за період з 13.06.2019 до 12.09.2019 - 157,51 грн; 3% річних за період з 14.05.2019 до 12.09.2019 - 13,77 грн; інфляційні за період липень-вересень 2019 - -3,77 грн (дефляція);

за зобов`язанням з оплати орендної плати за червень 2019 року в розмірі 1418,56 грн (сума, на яку нараховує позивач): пеня за період з 13.07.2019 до 12.09.2019 - 81,89 грн; 3% річних за період з 13.07.2019 до 12.09.2019 - 7,23 грн; інфляційні за період серпень-вересень 2019 - 5,64 грн,

а всього: 5 407,88 грн пені, 943,53 грн 3% річних, 1 906,44 грн інфляційних втрат.

Штраф в розмірі 3 355,30 грн нараховано правильно у відповідності до умов пункту 3.8. Договору - 10% від 33 552,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій і 3% річних, інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково на суму нарахувань згідно розрахунку суду.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 105,04 грн неустойки, суд зазначає наступне.

Нормами ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, законодавство чітко й однозначно визначає ту особу, яка має право вимагати від наймача сплати зазначеної неустойки, і такою особою є наймодавець за договором, і ніхто інший.

Вказаним нормам відповідають положення пункту 10.11. Договору, якими також передбачено, що якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.

У даному випадку Орендодавцем Майна за Договором є Регіональне відділення ФДМ України, а отже саме вказаній особі належить право на стягнення, за наявності підстав для цього, неустойки, передбаченої частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що згідно розрахунку (том І а.с. 15-17), позивач розрахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати, щодо якої має місце прострочення сплати та яка є предметом стягнення. Тобто фактично позивач розрахував неустойку не за період прострочення повернення відповідачем Майна, а за період прострочення сплати орендної плати, що не підпадає під поняття неустойки, про яку зазначається в частині 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та в пункті 10.11. Договору.

Так, як вже встановлено, строк дії Договору, згідно додаткової угоди від 09.11.2017, продовжено до 14.10.2020.

Однак, згідно рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.02.2019 у справі № 398/1365/18 Договір розірвано та зобов`язано Кузьменко Н.М повернути за актом приймання-передачі Майно.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.02.2019 набрало законної сили 27.05.2019, про що свідчить ухвала Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2019 про повернення апеляційних скарг та про що зазначає безпосередньо позивач в поясненнях від 03.04.2020.

Згідно правил частини 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В частині 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, Договір є розірваним з 27.05.2019 року та саме із вказаної дати у Кузьменко Н.М. виник обов`язок повернути Майно з оренди внаслідок припинення Договору.

Відповідно, розрахунок неустойки в порядку частини 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, має здійснюватися в розмірі подвійної орендної плати, яка підлягала сплаті в період з 27.05.2019 до 27.06.2019 (день фактичного повернення майна).

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення з Кузьменко Н.М. на користь ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" неустойки в розмірі 67 105,04 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" до Кузьменко Н.М. підлягають частковому задоволенню в розмірі 33 552,52 грн основного боргу (орендна плата з ПДВ), 1 906,44 грн інфляційні втрати, 943,53 грн 3 % річних, 3 355,30 грн штрафу, 5 407,88 грн пені.

У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Кузьменко Наталії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (03142, м. Київ, пров. Приладний, 2-А, ідентифікаційний код 39244468) 33 552,52 грн основного боргу, 5 407,88 грн пені, 943,53 грн 3% річних, 1 906,44 грн інфляційних втрат, 3 355,30 грн штраф, а також 733,82 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Державному підприємству "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" за адресою: 03142, м. Київ, пров. Приладний, 2-А; Кузьменко Наталії Михайлівні за адресою: АДРЕСА_1 ; Регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6 та Управлінню забезпечення повноважень у Кіровоградській області за адресою: 25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2.

Повне рішення складено 17.04.2020.

Суддя В.В.Тимошевська