Рішення № 8883107, 01.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.10 р.                     Справа № 7/261                               

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді: Е.В. Сгара

суддів: Г.Є. Курило, В.В. Джарти

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вуглезбут” м. Сокаль

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Станром Холдінг” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу - 489 748, 88 грн., пені – 11 002, 58 грн., 3%річних – 1 610, 13 грн., індекс інфляції – 5 387, 24 грн.

За участю представників:

Від позивача: Радик А.В. - довір.

Від відповідача: Геращенко С.В. - довір.

СУТЬ СПОРУ:                     

Державне підприємство „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вуглезбут” м. Сокаль звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товаристваз обмеженою відповідальністю „Станром Холдінг” м. Донецьк про стягнення боргу - 489 748, 88 грн., пені – 11 002, 58 грн., 3%річних – 1 610, 13 грн., індекс інфляції – 5 387, 24 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір на поставку вугілля №31/в від 28.09.2009р.; заявку №02/10-2009 від 02.10.2009р.; виписки банку; відомості відвантаженого вугілля; рахунки №30 від 10.10.2009р., №31 від 10.10.2009р.; квитанції про приймання вантажу №№ 36564317, 36516436, 36564319, 36516446; акти звіряння кількості, якості вугільної продукції, поставленої за договором №31/в від 28.09.2009р. №1 від 28.10.2009р., №2 від 28.10.2009р.; акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2009р.; гарантійний лист №09/11-2009-1 від 09.11.2009р.; претензію №176 від 06.11.2009р.; опис вкладення у цінний лист від 06.11.2009р.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та наполягає на його задоволенні.

У письмових та усних поясненнях відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що від позивача було отримано неякісне вугілля, а саме із золою 50%, замість передбаченого договором 23%.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників обох сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку вугілля №31/в від 28.09.2009р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.7.4 Договору, строк його дії встановлений до 31.12.2010р.

Таким чином, з матеріалів справи та пояснень обох представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно п.1.1 Договору, у відповідності з даним Договором постачальник (позивач) зобов’язується поставити вугілля, а покупець (відповідач) прийняти його і провести повні розрахунки.

Кількість, якість, асортимент і порядок поставки визначені сторонами у другому розділі Договору.

У п. 2.1 Договору передбачено, що поставка повинна здійснюватись по заявці покупця.

Ціни і порядок розрахунків визначені в розділі 3 Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, ціна 1 тони вугілля становить:

Марки, класи Зола Волога Ціна за 1 тону

(за розмірами кусків в мм) базова базова без ПДВ з ПДВ

Аd% Wrt%

ГЖКОМ, ЖКОМ, ГКОМ, 23,0 8,9 505,00 606,00

13-100

ГЖСШ, ЖСШ, ГСШ, 0-13 23,0 8,9 505,00 606,00

ЖР, Ж, 0-200 23,0 8,9 505,00 606,00

ГР, Г, 0-200 23,0 8,9 505,00 606,00

У випадках, коли фактична зольність, масова доля вологи не відповідають вказаним нормам, до вказаних цін застосовуються знижки (надбавки) в наступних розмірах:

- за кожен процент перевищення чи зниження зольності – 2,5%;

- за кожен процент перевищення чи зниження масової долі вологи – 1,3%.

До ціни вказаної у даному покуті Договору, застосовується транзитна націнка в розмірі 1,5 % від вартості вугілля, що реалізується.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що розрахунки за вугілля проводяться на протязі трьох банківських днів з моменту прийняття продукції. Моментом прийняття продукції є підписання актів прийняття продукції за кількістю та якістю кожної прибулої до вантажоотримувача партії вугілля. При наявності згоди постачальника можливі інші терміни розрахунків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до умов Договору (п.2.1), відповідач надав позивачу заявку №02/10-2009р. від 02.10.2009р., якою просив розпочати відвантаження вугільної продукції із зольністю до 50% з шахт „Зарічна”, „Лісова”, „Стіпна”, „Червоноградська”. Зазначена заява підписана директором ТОВ „Станром Холдінг” та скріплена печаткою цього підприємства.

При цьому, відповідно до свідоцтв-сертифікатів №№ 156, 159 шахта „Лісова” ДП „Львіввугілля” видає вугілля зольністю 49,1%, шахта „Червоногвардійська” ДП „Львіввугілля” – із зольністю 50,9%.

У виконання умов Договору та вищевказаної заявки, позивач поставив відповідачу відповідно до залізничних квитанції про приймання вантажу №№ 36564317, 36516436, 36564319, 36516446, рахунків №30 від 10.10.2009р. та №31 від 10.10.2009р., а також відомостей відвантажено вугілля до вказаних рахунків, вугілля загальною вагою 2003 тн, загальною вартістю 530748, 88 грн.

Із зазначених вище відомостей відвантаженого вугілля вбачається, що при розрахунку вартості поставленого (відвантаженого) вугілля позивач застосував до відповідача знижки на загальну суму 649499, 91 грн.

Факт отримання вугілля підтверджується також двосторонніми актами звіряння кількості, якості вугільної продукції від 28.10.2009р. №1 та №2:

- згідно до акта від 28.10.2009р. №1, постачальник відвантажив, а покупець отримав наступну вугільну продукцію: 06.10.2009р. та 07.10.2009р. вугілля у кількості 1314 тн із середнім показником золи 49,7%, вологи – 4,6%;

- згідно до акта від 28.10.2009р. №2, постачальник відвантажив, а покупець отримав наступну вугільну продукцію: 06.10.2009р. та 07.10.2009р. вугілля у кількості 689 тн із середнім показником золи 46,8%, вологи – 3,7%.

Поставка вугілля здійснюється згідно ДСТУ 4096-2002. (п.2.6 Договору).

Показники якості поставленого вугілля, відображені в актах звіряння кількості, якості вугільної продукції від 28.10.2009р. №1 та №2 у відповідності до ДСТУ 4096-2002.

Зазначені вище акти підписані обома сторонами без будь-яких зауважень щодо якості чи кількості поставленого вугілля, а також скріплені печатками обох підприємств.

У зв’язку із сплатою відповідачем вугілля не у повному обсязі, позивач звернувся до ТОВ „Станром Холдінг” із претензією №176 від 06.11.2009р. на суму 489748, 88 грн.

У відповідь на претензію, відповідач надав гарантійний лист №09/11-2009-1 від 09.11.2009р., в якому зобов’язався перерахувати грошові кошти у сумі 489748, 88 грн. за відвантажене вугілля за договором №31/в від 28.09.2009р. до 20.11.2009р. Гарантійний лист підписаний директором ТОВ „Станром Холдінг” без будь-яких зауважень щодо якості спірного вугілля та скріплений печаткою цього підприємства.

До теперішнього часу зазначена сума відповідачем на користь позивача не сплачена, у зв’язку з чим, ДП „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вуглезбут” м.Сокаль звернувся до суду та просить стягнути 489 748, 88 грн. боргу у примусовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на невідповідність спірного поставленого вугілля якісним характеристикам, вказаним у Договорі.

Зазначені заперечення відповідача судом до уваги не беруться з огляду на наступне:

- відповідач у своїй заявці вказав якісні показники, згідно до яких повинно було бути поставлено спірне вугілля, зокрема, показник зольності до 50%, а також зазначив з яких саме шахт, зокрема шахти „Лісова” та „Червоногвардійська”, а згідно свідоцтв-сертифікатів №№ 156, 159 шахта „Лісова” ДП „Львіввугілля” видає вугілля зольністю 49,1%, шахта „Червоногвардійська” ДП „Львіввугілля” – із зольністю 50,9%;

- відповідач прийняв спірну вугільну продукцію та підписав акти звіряння кількості, якості вугільної продукції від 28.10.2009р. №1 та №2, гарантійний лист №09/11-2009-1 від 09.11.2009р., акт звірки станом на 01.11.2009р. без зауважень, скріпив зазначені документи своєю печаткою;

- відповідач здійснив конклюдентні дії, направлені на визнання спірної суми боргу, зокрема, здійснив часткову оплату вартості отриманого від позивача вугілля, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку;

- відповідач мав право та можливість у відповідності до умов Договору та приписів чинного законодавства зробити свої зауваження на документах під час прийняття спірного вугілля щодо якості вугілля, повернути неякісне вугілля, звернутись до позивача з вимогою (претензією) здійснити перерахунок вартості спірного вугілля тощо, проте такими правами не скористався, дій направлених на оспорювання якості поставленого вугілля не здійснив.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених вище обставин, дослідивши всі наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, що у відповідача наявна заборгованість за отримане за договором №31/в від 28.09.2009р. вугілля у розмірі 489748, 88 грн., та іншого відповідачем не доведено.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 489748, 88 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1610, 13 грн. з 01.11.2009р. по 10.12.2009р. та інфляційні за листопад 2009р. у сумі 5387, 24 грн.

Інфляційні та 3% річних нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів чинного законодавства та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у випадку, коли сторони домовились про оплату після поставки, за прострочку платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 11002, 58 грн. за період з 01.11.2009р. по 10.12.2009р.

Пеня нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів чинного законодавства та підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вуглезбут” м. Сокаль до Товариства з обмеженою відповідальністю „Станром Холдінг” м.Донецьк про стягнення боргу - 489 748, 88 грн., пені – 11 002, 58 грн., 3%річних – 1 610, 13 грн., індекс інфляції – 5 387, 24 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Станром Холдінг” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 105/31, п/р 26003018946001 в ВАТ КБ „Южкомбанк”, МФО 355945, ЄДРПОУ 35484359) на користь Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Вуглезбут” (80000, Львівська обл.., м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, п/р 26007053816380 в ЗГРУ „Приватбанк”, МФО 325321, ЄДРПОУ 35749204) заборгованість – 489 748, 88 грн., пеню – 11 002, 58 грн., 3% річних – 1 610, 13 грн., індекс інфляції – 5 387, 24 грн., державне мито – 5077, 49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236, 00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 01.04.2010р.

Суддя                               

Судді В.В.Джарти

Г.Є.Курило