Рішення № 8883000, 08.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2010 р. Справа № 02/50-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропанхім"

до Фермерського господарства "Красів"

про стягнення 4 439,47 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача:Данильчук А.О. – представник, дов. від 31.12.2009р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення технічного запису судового процесу не поступало.

За згодою учасника судового процесу в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" пред’явив позов про стягнення з відповідача - Фермерського господарства "Красів" 4439,47 грн., з них 3750 грн. основний борг, 206,25 грн. збитків завданних інфляцією, 61,64 – 3% річних, 421,58 грн. пені.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що заборгованість виникла в результаті неоплати товару поставленого по договору купівлі – продажу від 26.06.2009р. № 26/06/09 по видатковій накладній № РН – 0434 від 26.06.209р.; термін оплати за поставлену партію товару зазначеній в п. 5.3 договору купівлі – продажу та видатковій накладній; інфляційні нараховані у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, пеня нарахована відповідно до п.7.1 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996р. № 543/96 – ВР.

При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення договору та ст. ст. 610, 625, 655 Цивільного кодексу України, 147 Господарського кодексу України, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996р. № 543/96 – ВР.

Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.02.2010р., направлена за адресою зазначеною в позовній заяві отримана відповідачем згідно поштового повідомлення за №4301028850934.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не нанаді, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

26.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" та Фермерським господарством "Красів" було укладено договір купівлі - продажу № 26/06/09.

Відповідно до п. 1.1 договору Продавець продає, а Покупець купує мінеральні добрива, засоби захисту рослин та мікродобрива; кількість та вартість товару, визначаються за домовленістю сторін і відображаються у видаткових накладних до цього договору в кожній партії окремо (п. 1.2 договору).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН – 0434 від 26.06.209р. на загальну суму 3750 грн. та довіреністю на отримання товару серія ЯМВ № 258968 від 26.06.2009р. на Свириду В.В. (а.с 7).

25.12.2009р. за № 221 ТзОВ "Агропанхім" на адресу ФГ "Красів" направило претензію № 26 про оплату товару на суму 3750 грн., яка залишена без відповіді та задоволення (а.с.9-10).

Станом на 15.02.2010р. заборгованість по оплаті за товар становить 3750 грн. грн., яка як зазначив представник позивача на день розгляду справи відповідачем не погашена.

          В силу загальних положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 5.3 договору купівлі – продажу № 26/06/09 оплата вартості товару здійснюється Покупцем з моменту підписання даного договору, останній розрахунок здійснюється не пізніше 26 липня 2009р.

Пункт 7.1 договору передбачає, у випадку несвоєчасного розрахунку Покупцем за відвантажений продавцем товар, згідно видаткових накладних до цього договору, Покупець сплачує пеню на користь Продавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          Порушенням зобов’язанням відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи те, що заборгованість в сумі 3750 грн. підтверджена матеріалами справи, збитки від інфляції в сумі 206,25 грн., 61,64 – 3% річних нараховано згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, вимога позивача в даній частині підставна і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 421,58 грн., то як слідує з розрахунку позивача пеня нарахована за 199 днів, а тому суд частково відмовляє в задоволенні даної вимоги, так як порушено строки нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня підлягає до стягнення в сумі 385,42 грн. за 183 дні.

          Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 612, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Красів" (45700, м. Горохів, вул. Молодіжна, 15, Волинської області, р/р 260070554945 ВОЛИНСЬКЕ ГРУ «ПРИВАТБАНК», МФО 303440, код ЄДРПОУ 33178479) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропанхім" (45605, с. Голишів, Луцького р-ну, Волинської області, вул. Садова, 82, р/р 260094575 в ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м. Луцьк, МФО 303569, код ЄДРПОУ 32930399) 4403,31 грн., з них 3750 грн. основний борг, 206,25 грн. збитків завданних інфляцією, 61,64 – 3% річних, 385,42 грн. пені, а також 101,17 грн. витрат по оплаті державного мита та 234,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В позові на суму 36,16 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 09.04.2010р.

Суддя