Вирок № 8882893, 19.06.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-125/09

ВИРОК

Іменем України

19 червня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Дідика М.В.

при секретарях Процюку Б.Б., Хімач О.М.

з участю прокурорів Галецької Ю.Г., Бірковської О.Л., Сивакової І.П.,

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників цивільного відповідача ОСОБА_16 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по

обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою середньою, працюючого водієм в ТОВ «Кволиті сервіс», тимчасово зареєстрованого: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, який виконував обов»язки водія ТОВ «Світ шляхів», 27 жовтня 2003 року приблизно о 19.00 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався в крайній лівій смузі проїжджої частини Столичного шосе в м. Києві зі сторони проспекту Науки в напрямку вул. Академіка Заболотного.

Водій ОСОБА_7, порушивши п.п. 12.9 б), 18. 4 та вимоги дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху України, перевищивши максимальну швидкість, - 40 км/год, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 90 по Столичному шосе, перед яким в інших смугах зупинилися, пропускаючи пішоходів, невстановлені автомобілі, не зменшив швидкість керованого ним автомобіля аж до його зупинки, продовжив рух далі через пішохідний перехід, не переконавшись що на ньому немає пішоходів, і не наддавши дорогу пішоходу ОСОБА_8, скоїв на нього наїзд.

В результаті даної дорожньо-транспортної потерпілий ОСОБА_8. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки, в тканини та шлуночки головного мозку з розвитком набряком-набуханням головного мозку, від яких помер.

Порушення водієм ОСОБА_7 п.п. 12.9 б), 18.4 та вимог дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину свою визнав повністю. Пояснив, що дійсно 27.10.2003 року біля 19 години, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_2, який належить ТОВ «Світ Шляхів» та рухався по Столичному шосе зі сторони проспекту Науки. Дорога була мокра. Не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості, в результаті чого сталося зіткнення з пішоходом, який переходив на пішохідному переході. Коли його побачив, зупинити раптово автомобіль уже не зміг. Вдарив пішохода передньою лівою частиною автомобіля. Від удару, пішохід підлетів в повітря і впав на зустрічну смугу. Після зупинки автомобіля, викликав швидку допомогу. Усвідомлює, що порушив правила дорожнього руху. У вчиненому щиро розкаюється. При визначенні міри покарання просить не позбавляти волі, врахувати, що має на утриманні неповнолітню дитину, сприяв повному відшкодуванню потерпілим збитків як матеріальних так і моральних. Крім того зазначив, що працює водієм біля 15 років і це, на даний час єдине, джерело доходу для нього та сім»ї, просить не позбавляти прав керування.

Крім повного визнання вини, винність підсудного у вчиненні злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового слідства та досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснила, що 27.10.2003 року, разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 прогулювалися пор Столичному шосе. Була темна пора доби і вони мали намір перейти проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу. Почали переходити по середині пішохідного переходу. Машини зупинялися пропускаючи їх. ОСОБА_8 ішов трохи спереду на відстані не більше 1 метра, а її хтось притримав. В цей час, коли пройшли дві смуги, на великій швидкості ОСОБА_8 збив автомобіль, який зупинився десь за 50 метрів. Стверджує, що вони усі, в тому числі і ОСОБА_8 знаходилися на пішохідному переході, коли його збив автомобіль.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_9 Додатково зазначив, що переходили проїжджу частину по середині нерегульованого пішохідного переходу. ОСОБА_8, проходячи третю смугу, трохи вийшов вперед і його на великій швидкості збив автомобіль, який після зіткнення зупинився десь за 150-200 метрів. Покриття дороги було мокре, ішов сніг. Стверджує, що швидкість автомобіля була понад 100 км/год.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 28.10.2003 року їм зателефонували і повідомили, що сина збив автомобіль, а пізніше взнали про його загибель. Враховуючи, що їм повністю відшкодовано матеріальні та моральні збитки, від позову відмовляється. Просить не позбавляти підсудного волі та не позбавляти прав керування.

Аналогічні покази, щодо обставин ДТП, в судовому засіданні дали потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мати та сестра ОСОБА_8 Суду надали заяву про відмову від позовних вимог, в зв»язку з повним відшкодуванням шкоди і проханням не позбавляти волі та прав керування підсудного.

Додатково винність підсудного у вчиненні злочину підтверджується: - протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою і фототаблицею до нього, в яких зафіксована обстановка на місці ДТП (а. с 3-9 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи № 331/4380, згідно якого смерть ОСОБА_8 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки, в тканину і шлуночки головного мозку з розвитком набряком-набуханням головного мозку. Виявлені ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Закрита ЧМТ знаходиться в прямому причинному зв»язку з настанням смерті(а.с.37-47т. 1).

-висновками судово-медичної експертизи № 263/4380, згідно якої, в момент первинного контакту потерпілий знаходився у вертикальному і був обернутий лівою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу. Потерпілий знаходився, найбільш ймовірно, в положенні динаміки (а.с. 134-137т. 1); - висновками судової авто технічної експертизи № 164ат від 27.03.2007 року згідно яких: покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, в частині відстані між ними та пішоходом ОСОБА_8 рівні 1, 8 метра, з технічної точки зору, обгрунтовані, з причин викладених в дослідницькій частині висновку. Величина повного зупиночного шляху автомобіля « КІА» № НОМЕР_2 в умовах місця пригоди не зміниться з урахуванням стану проїзної частини як «ожеледиця», так і «ожеледь» (а.с. 231-236 т.1); - висновками авто технічних експертиз № 4729 від 12.09.2004 року та № 158 від 10.05.2005 року, згідно якої: в дорожній обстановці, охарактеризованій свідками, водій автомобіля КІА в своїх діях повинен був керуватися вимогами п. 18.4 ПДР України, тобто, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість або зупиняється транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусіднім смугам, повинні зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, і можуть продовжувати (відновлювати) рух тільки впевнившись, що на пішоходному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода або небезпека. (а.с.65-68, 79-85 т.1); Аналізуючи зазначені докази в сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особу винного, який за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом"якшують покарання винного у відповідності зі ст. 66 КК України, є його щире каяття, відшкодування потерпілим завданих збитків, додатковими обставинами суд визнає: наявність неповнолітньої дитини та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь суспільної небезпеки та обставини вчинення злочину, особу підсудного, думку потерпілих, які, враховуючи повне відшкодування їм завданих збитків, просять суд не позбавляти волі підсудного та прав керування транспортним засобом, суд вважає, що виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з "являтися для реєстрації; в органи кримінально-виконавчої системи.

Суд вважає за необхідне не застосовувати до підсудного додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи, що він тривалий час працює водієм і за рахунок цього утримує сім»ю, а іншої спеціальності та джерел існування немає.

Враховуючи письмову відмову потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від позову, провадження в цій частині закрити. Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_7, згідно ст. 93 КПК України, судові витрати.

Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню, - підписка про невиїзд.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі строком на п»ять років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7П обов»язок протягом іспитового строку, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з "являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Прийняти відмову потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від позову, та провадження в цій частині закрити.

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 529 грн.55 коп. (отримувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код: 25575285, банк: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466, з приміткою: за проведення експертизи та дослідження) та в сумі 365 грн.20 коп. (отримувач: КНДІСЕ при МЮ України, р/р № 35223003002, код ЗКПО № 02883096, МФО № 820019, - за проведення експертизи).

Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1 , що знаходиться на відповідальному зберіганні в ТОВ «Світ шляхів» за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 13, - повернути їм, як власнику.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.