Рішення № 88825282, 17.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 квітня 2020 року справа №640/3634/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ"прозастосування заходів реагуванняВ С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Першотравнева, 1, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Севастопольська, 1/7, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, 19, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Північнопромислова, 34, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Л. Чайкіної, 25А, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, 1, до повного усунення порушень; 2) встановити в судовому рішенні спосіб і порядок виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Першотравнева, 1, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Севастопольська, 1/7, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, 19, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Північнопромислова, 34, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Л. Чайкіної, 25А, споруди за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, 1, до повного усунення порушень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснює свою господарську діяльність з порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Позивач вважає, що подальша діяльність підприємства із виявленими порушеннями створює загрозу життю та здоров`ю людей, тому роботу підприємства потрібно тимчасово заборонити (зупинити) до повного виконання порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/3634/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив про відсутність підстав для зупинення роботи підприємства, оскільки вимоги позивача усунуті підприємством в повній мірі, що також підтверджується актом №51 від 26 квітня 2019 року, складеним за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

У період з 31 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведено планову перевірку відповідача за адресами: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Першотравнева, 1, вул. Севастопольська, 1/7, вул. Медична, 19, Північнопромислова, 34, вул. Л. Чайкіної, 25А, вул. Уральська, 1, про що складено акт від 01 лютого 2019 року №10 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі по тексту - акт перевірки).

За висновками акта перевірки, відповідачем:

у порушення вимог пункту 1.2 розділу V глави 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі по тексту - Правила), ДБН В.2.5-56:2014 дод. А підпункт 4.4.3 - базові станції мобільного зв`язку DN3602, DN3604 не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: автономними системами пожежогасіння локального застосування;

у порушення вимог пункту 1.4 розділу V глави 1 Правил, пункту Ж.8.4.5 додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 - підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту в базовій станції мобільного зв`язку DN3601 не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: не виконано заміну генератора вогнегасного аерозолю АГС-11/5, що відслужив свій термін експлуатування;

у порушення вимог 1.4 розділу V глави 1 Правил, пункту Ж.6.4. додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 - підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту в базових станціях мобільного зв`язку DN3602, DN3604 не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: не перевірені компоненти системи пожежної сигналізації на їх відповідність технічним умовам виробників і чинним нормативним документам із складанням акту технічного обстеження СПЗ;

у порушення вимог 1.21 розділу ІV глави 1 Правил, пункту 9.2.7 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - захист базових станцій мобільного зв`язку DN3601, DN3602, DN3603, DN3604, DN3608, DN3609 від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", а саме: не складені паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту;

у порушення вимог пункту 1.21 розділу ІV глави 1 Правил, пункту 9.3.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008, а саме: не проведено перевірку та огляд всіх пристроїв блискавкозахисту базових станцій мобільного зв`язку DN3601, DN3602, DN3603, DN3604, DN3608, DN3609 перед початком грозового сезону відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

у порушення вимог пунктів 3.6, 3.9 розділу V глави 3 Правил, підпунктів 2, 4 розділу V Правил експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 лютого 2018 року за №25, а саме: базові станції мобільного зв`язку DN3601, DN3602, DN3603, DN3604, DN3608, DN3609 не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме: двома переносними порошковими вогнегасниками із зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг для кожної базової станції мобільного зв`язку;

у порушення вимог пункту 7 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23 лютого 2006 року №98, яким затверджена "Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів", пункту 2 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18 грудня 2000 року №338. Яким затверджено Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів, а саме: не проведено ідентифікацію базових станцій мобільного зв`язку DN3601, DN3602, DN3603, DN3604, DN3608, DN3609 з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Вважаючи, що виявлені під час перевірки відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд приймає до уваги те, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що Покровським міським відділом ДСНС України Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області були проведені заходи до базової станції мобільного зв`язку DN3601, контейнер з обладнанням якої встановлений на землі за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров. вул. Першотравнева, 1; базова станція мобільного зв`язку DN3608 , шафа зовнішнього виконання з обладнанням якої встановлена на покрівлі одноповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров. вул. Севастопольська, 1/7; базова станція мобільного зв`язку DN3603 , шафа зовнішнього виконання з обладнання хірургічного корпусу за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, 19; базова станція мобільного зв`язку DN3602 , контейнер з обладнання якої встановлений за адресою: 53300, Дніпропетровська область, вул. Північнопромислова, 34; базова станція мобільного зв`язку DN3604 , контейнер з обладнанням якої встановлений на покрівлі одноповерхової окремо розташованої будівлі за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Л. Чайкіної, 25а; базової станції мобільного зв`язку DN3609 , шафа зовнішнього виконання з обладнанням якої встановлена на покрівлі двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Уральська, 1, про що складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №51 від 26 квітня 2019 року.

За висновками зазначеного акту за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року.

Наявність акта перевірки з висновками про відсутність порушень з боку відповідача, свідчить про виконання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та приписів контролюючого органу, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371);

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФСЕЛЛ" (03110, Київ, вул. Солом`янська, 11, літера "А", код ЄДРПОУ 22859846).

Суддя В.А. Кузьменко