Ухвала суду № 88825028, 17.04.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 квітня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/453/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтернах якого звернувся адвокат ОСОБА_2 до Хотинської міської ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтернах якого звернувся адвокат Міцней Володимир Федорович, (позивач) до Хотинської міської ради Чернівецької області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення 55-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 02 березня 2020 року № 564/55/20 про дострокове припинення повноважень секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Хотинської міської ради з дати його звільнення;

стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Хотинської міської ради та стягнення заробітної плати на його користь в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду №824/453/20-а від 03.04.2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

15.04.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування вказаного клопотання представником зазначено, що під час вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не було враховано предмета спору, характер спірних відносин, значний суспільний резонанс, адже внаслідок неправомірних дій позивача Хотинській територіальній громаді завдано значних матеріальних збитків. Окрім цього вказує, що під час розгляду справи ймовірно виникатимуть питання виклику свідків, проведення експертиз тощо.

Розглянувши клопотання представника відповідача суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною 4 статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Крім цього, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.

З матеріалів справи видно, що позивач звернуся з позовом до Хотинської міської ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, яким достроково припинено його повноваження, як секретаря Хотинської міської ради, тобто дана категорія справ не визначена у переліку наведеному у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Більше того, з метою як найшвидшого вирішення справи, оскільки спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетом є швидке вирішення справи, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім цього, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України ця справа віднесена до категорії справ незначної складності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивач по справі ставить перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі №824/453/20-а належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотанні представника відповідача про розгляд справи №824/453/20-а в порядку загального позовного провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Григораш