Ухвала суду № 88824426, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3172/20

УХВАЛА

17 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась громадянка В`єтнаму ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №328753 від 05.03.2020 року про скасування громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну, скасування посвідки на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 №14311 від 15.11.2010 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області №51032300002324 від 12.12.2019 року про відмову в оформленні громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні, прийняте за результатом розгляду заяви від 26.11.2019 року;

зобов`язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити оформлення та видачу громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку із досягненням 25-річного віку за заявою від 26.11.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.

Зокрема, у порушення п.2 ч.5 статті 160 КАС України, позивачем не зазначено її поштового індексу, відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

Крім того, у порушення п.5.ч.5 статті 160 КАС України, ОСОБА_1 викладено обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, проте не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивачем не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема, оскаржуваного рішення №328753 від 05.03.2020 року.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У якості доказів сплати судового збору ОСОБА_1 було надано квитанції №0.0.1669446070.1 від 06.04.2020 року на суму 840,80 гривень та №0.0.1593034106.1 від 23.01.2020 року на суму 1681,60 гривень.

Між тим, суд не приймає до уваги квитанцію №0.0.1593034106.1 від 23.01.2020 року на суму 1681,60 гривень, як доказ сплати судового збору за подання даного позову, з огляду на наступне.

Згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вказана квитанція була прийнята Одеським окружним адміністративним судом як доказ сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити пенсії дії (справа №420/553/20, суддя Білостоцький О.В.).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року по справі №420/553/20 (суддя Білостоцький О.В.) позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачеві.

Частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлює обов`язок особи, яка подає до суду позовну заяву чи іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством справляти судовий збір.

Незважаючи на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року по справі №420/553/20 позовну заяву повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами, суд не може повторно прийняти квитанцію №0.0.1593034106.1 від 23.01.2020 року на суму 1681,60 гривень про сплату судового збору за подання іншої позовної заяви, тому що позивач зобов`язаний справляти судовий збір за подання кожної окремої позовної заяви, з якою звертається до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, зазначений нормативно-правовий акт передбачає можливість повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору за квитанцією №0.0.1593034106.1 від 23.01.2020 року на суму 1681,60 гривень, у зв`язку із прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачу.

Відтак, судовий збір за подання даного позову сплачений частково та позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 1681,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних доказів по справі зазначених судом, доказів доплати судового збору у розмірі 1681,60 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «…3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву громадянки В`єтнаму ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №328753 від 05.03.2020 року про скасування громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну, скасування посвідки на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 №14311 від 15.11.2010 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області №51032300002324 від 12.12.2019 року про відмову в оформленні громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні, прийняте за результатом розгляду заяви від 26.11.2019 року; зобов`язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити оформлення та видачу громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку із досягненням 25-річного віку за заявою від 26.11.2019 року - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

У випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку, надіславши її на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду - inbox@adm.od.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.