Рішення № 8882418, 02.10.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-682/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі: головуючого - судді Нєсвєтової Н.М. при секретарі - Чигир Т.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України про скасування наказу, стягнення доплати, премії, заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зміну формулювання причин звільнення, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року позивач звернулась до суду з позовом до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (далі - ліквідаційна комісія Штабу), в якому просить скасувати п.2 наказу ліквідаційної комісії Штабу від 21.08.2007р. №39 «Про зміну у сфері оплати праці»; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу на її користь доплату за виконання в термін з 01.08.2007р. по 27.09.2007р. обов»язків начальника фінансово-економічного управління Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України в розмірі 6932, 69 грн.; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн., та судові витрати.

В подальшому позивач збільшила позовні вимоги і просила додатково стягнути з ліквідаційної комісії Штабу премію у розмірі 50% нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, передбачену п.9 Контракту, додатком 5 до Колективного договору за період роботи з 01.01.2007р. по день звільнення 27.09.2007р. в розмірі 26740, 96 грн.; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу заробітну плату за серпень 2007р. та вересень 2007р. в розмірі 15230, 24 грн.; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу матеріальну допомогу на оздоровлення передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 25.05.2007р. №83-к, ч.2 п.10 Контракту, та п. 3.5 розділу III Колективного договору на 2006-2007 роки в розмірі посадового окладу 1833, 00 грн.; стягнути з ліквідаційної комісії Штабу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 28.09.2007р. по день прийняття рішення по справі; зобов'язати з ліквідаційну комісію Штабу змінити формулювання причин звільнення шляхом внесення змін в наказ з ліквідаційної комісії Штабу від 26.09.2007р. №76, а саме, замість звільнити «у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС МНС України по пункту 1 статі 40 КЗпП

України», - зазначити звільнити «у зв'язку з порушенням законодавства про працю, умов колективного договору та Контракту по ст.39 КЗпП України».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ліквідаційна комісія Штабу в судове засідання 02.10.2008р. не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду, не повідомив.

З огляду на викладене, суд вважає, за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, проти чого не заперечує представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.01.2006р. між позивачем та Штабом ДСВАРС укладено контракт №40 відповідно до якого її було прийнято на посаду начальника відділу організації праці і заробітної плати фінансово - економічного управління. Строк дії Контракту до 12.01.2011р. (а.с. 5-8)

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про оплату праці», оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору.

Відповідно до п.9 Контракту від 12.01.2006р. №40 позивачу встановлена заробітна плата, яка складалася:

- посадовий оклад в розмірі 1833, 00 грн.

- надбавка за високі досягнення в праці в розмірі 35 % посадового окладу = 641, 55 грн.

- премія в розмірі відповідно до діючого Положення Штабу ДСВАРС.

- відсоткова надбавка за вислугу років, відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення.

- винагорода за підсумками роботи за рік відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення.

- винагорода за виконання особливо важливих завдань, якщо такі завдання доручались окремими наказами і розпорядженнями відповідно до діючого в Штабі ДСВАРС Положення. Положенням про преміювання працівників Штабу ДСВАРС, додаток 5 до Колективного договору укладеного між керівництвом Штабу ДСВАРС та Первинною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України Штабу ДСВАРС на 2006-2007 роки , за виконання завдань і функцій основної діяльності, позивачу як начальнику відділу фінансово - економічного управління Штабу ДСВАРС, при відсутності зауважень щодо фінансового планування і фінансування підрозділів; відсутності заяв і скарг особового склад через порушення чинного законодавства із зазначених питань; відсутності випадків неефективних витрат коштів або не за їх призначенням; відсутності випадків несвоєчасного або неякісного виконання запланованих заходів, призначалася премія в розмірі 50% нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, крім відсоткової надбавки за вислугу років, у відповідності до п.2.4 названого Положення, і складала 1237, 27 грн. (1833, 00 (посадовий оклад) + 641, 55 грн. (надбавка за високі досягнення в праці) / 50% ). Згідно додатку 4 Колективного договору передбачена надбавка до посадового окладу працівникам Штабу ДСВАРС за час безперервної роботи в аварійно-рятувальних підрозділах, в залежності від стажу безперервної роботи.

Стаж роботи позивача визначено наказом Штабу ДСВАРС від 11.03.2006р. №70-к, станом на 01.01.2006р. в розмірі 06 років, 00 місяців, 05 днів.

За таких умов, позивачу, як працівнику з безперервним стажем роботи в аварійно - рятувальних підрозділах, що знаходиться в межах від 5 до 10 років, була встановлена надбавка у розмірі 10% посадового окладу і складала 183, 30 грн.

Таким чином, щомісячна заробітна плата позивача становила 3895, 12 грн. (1833, 00 грн. (посадовий оклад) + 641, 55 грн. (надбавка за високі досягнення в праці) + 1237, 27 грн. (надбавка за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат) + 183, 30 грн. (надбавка за вислугу років)). Середньоденна- 177, 05 грн. (3895, 12 грн. / 22 роб. дня).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

З 01.01.2007р., при відсутності умов та підстав для позбавлення позивача премії, передбачених розділом 4 додатку 5 до Колективного договору, а саме: відсутність у позивача дисциплінарних стягнень, прогулів, порушень встановленого режиму роботи, відсутність спізнень на роботу або передчасних залишень робочого місця, відсутність у позивача порушень моральних, етичних норм суспільної поведінки у колективі Штабу ДСВАРС, та одночасне якісне та своєчасне виконання позивачем показників та умов преміювання, передбачених розділом 3 додатку 5 до Колективного договору, а саме відсутності зауважень щодо фінансового планування і фінансування підрозділів, відсутності заяв і скарг особового склад через порушення чинного законодавства із зазначених питань, відсутності випадків неефективних витрат коштів або не за їх призначенням, відсутності випадків несвоєчасного або неякісного виконання запланованих заходів, Штаб ДСВАРС без попередження позивача про зміни в оплаті праці, діючі в односторонньому порядку позбавив її премії у розмірі 50% нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, передбаченої п.9 Контракту, та додатком 5 до Колективного договору, що підтверджується матеріалами справи, (а.с. 31 -32)

Таким чином, суд вважає, що позбавлення позивача премії є незаконним, оскільки відбулося з порушенням вимог ст.22 Закону України «Про оплату праці», ст.103 КЗпП України, п.9 Контракту та додатком 5 до Колективного договору і призвело до втрати позивачем частини заробітної плати у розмірі 13439, 16 грн. (1237.27 грн. (премія в розмірі 50 % нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат за період з 01.01.07р. по 27.09.2007р. (день звільнення)) х 08 місяців (січень - серпень 2007р.) + 20 роб. дн. (вересня) х 177.05 грн. (середньоденна заробітна плата).

Відповідно до вимог ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ст.79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. Одночасно з наданням щорічної відпустки, відповідно до ч.2 п.10 Контракту(а.с. 6) та п.3.5 розділу III Колективного договору позивачу виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Наказом Штабу ДСВАРС від 25.05.2007р. №83-к, відповідно до графіку відпусток на 2007р., позивачу були надані основна щорічна та додаткова (за ненормований робочий день) відпустки загальною тривалістю 31 календарний день з 04.06.2007р. по 05.07.2007р.

Пунктом 2 цього наказу передбачена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, яка не була сплачена позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що невиплата позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки в сумі 1833, 00грн.є незаконною, оскільки порушує ч.2 п.Ю Контракту, та п.3.5 розділу III Колективного договору, наказ Штабу від 25.05.2007р. №83-к.

08.06.2007р. в зв'язку з виробничою необхідністю, наказом Штабу ДСВАРС від 08.06.2007р. №94-к позивача було відкликано з чергової щорічної відпустки, за її згодою.

Пунктом 2 цього наказу на позивача - начальника відділу організації праці і заробітної плати фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС з 08.06.2007р. покладено тимчасове виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС, з доплатою у розмірі 100 % посадового окладу начальника фінансово-економічного управління, відповідно до «Угоди на 2006-2007 роки».

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, підприємства, установи.

21.07.2007р. МНС України наказом № 496 прийняло рішення про припинення юридичної особи Штабу ДСВАРС, в зв'язку з чим цим же наказом затверджено персональний склад Ліквідаційної комісії Штабу.

На виконання наказу МНС України від 21.07.2007р. №496 Ліквідаційна комісія Штабу видала наказ датований 25.07.2007р. №10, відповідно до якого 27.07.2007р. позивача було попереджено про звільнення з роботи через два місяця за п.1 ст.40 КЗпП України.

21.08.2007р. пунком 2 наказу Ліквідаційної комісії Штабу №39 «Про зміни у сфері оплати праці», з 01.08.2007р. припинено дію п.2 наказу Штабу ДСВАРС від 08.06.2007р. №94-к, відповідно до якого позивачу було встановлено 100 %

надбавку за виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС, яка від дня видання наказу Штабу ДСВАРС від 08.06.2007р. №94-к позивачу не виплачувалась.

Цим же пунктом наказу позивачу за виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС встановлено з 01.08.2007р. доплату різниці між її фактичним посадовим окладом і посадовим окладом по вакантній посаді начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС у розмірі 217, 00 грн. (а.с. 4), яка позивачу не була виплачена.

Судом встановлено, що при виданні наказу від 21.08.2007р. №39 «Про зміни у сфері оплати праці» Ліквідаційна комісія Штабу ДСВАРС діяла в порушення вимог ст.22 Закону України «Про оплату праці», а саме: діяла в односторонньому порядку при припиненні встановлених раніше та запровадженні нових умов праці;. - в порушення ст.103 КЗпП України не повідомила позивача про зміни у сфері оплати праці не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження; - в порушення ст.43 Конституції України та ст.31 КЗпП України застосувала примусову працю, оскільки виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС не передбачено її Контрактом, а на умовах проведення доплати в розмірі 217, 00 грн. позивач не надала роботодавцю своєї згоди на виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС; - зміни в оплаті праці проведені за відпрацьований позивачем по посаді начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС період.

Внаслідок видання наказу Ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС від 21.08.2007р. №39 «Про зміни у сфері оплати праці» позивачу не була виплачена надбавка за виконання обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС за період з 01.08.2007р. по 27.09.2007р. (день звільнення)), що становить 7259, 05 грн (41 роб. день х 177, 05 грн. середньоденний заробіток).

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що п.2 наказу Ліквідаційної комісії Штабу від 21.08.2007р. № 39 «Про зміни у сфері оплати праці» підлягає скасуванню в частині припинення з 01.08.2007р. дії п.2 наказу Штабу ДСВАРС від 08.06.2007р. №94-к про покладення виконання обов'язків начальника фінансово - економічного управління Штабу ДСВАРС на ОСОБА_1, та встановлення з 01.08.2007р. доплати між її фактичним посадовим окладом і посадовим окладом начальника фінансово - економічного управління Штабу ДСВАРС у розмірі 217, 00 грн. за виконання обов'язків останнього.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Ліквідаційної комісії Штабу на користь позивача надбавку за виконання в термін з 01.08.2007р. по 27.09.2007р. обов'язків начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС, в розмірі 7259, 05 грн.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про оплату праці», ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у Колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Пунктом 2.12 розділу II Колективного договору передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам в робочі дні два рази на місяць: авансові виплати до 15 числа поточного місяця, у повного обсязі до 30 числа Поточного місяця.

Відповідно до п.6 Контракту роботодавець зобов'язується своєчасно виплачувати працівникові заробітну плату, (а.с. 5)

Судом встановлено, що станом на 27.09.2007р., внаслідок припинення Ліквідаційною комісією Штабу виплати заробітної плати у підприємства перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі за серпень - вересень місяць 2007 року в розмірі 7790, 24 грн. (3895, 12 грн. заробітна плата за серпень + 3895, 12 грн. заробітна плата за вересень).

Таким чином, суд дійшов висновку, що заробітна плата за серпень 2007р. і вересень 2007р. в розмірі 7790, 24 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.39 КЗпП України, строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби, або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

Із матеріалів справи вбачається, що по відношенню до позивача мали місце порушення трудового законодавства про працю, умов Колективного договору та Контракту, а саме:

- невиплата тривалий час заробітної плати (п.п.2.12, 2.15 Колективного договору, п.6 Контракту, ст.22, 24 З.У. «Про оплату праці», ст.115 КЗпП України);

- невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (ч.2 п.10 Контракту, п.п.3.5 розділу III Колективного договору, п.2.1 додатку 7 Колективного договору);

- невиплата щомісячної премії у розмірі 50% посадового окладу, з урахуванням надбавок і доплат при відсутності з боку позивача порушень та відповідного наказу на позбавлення премії (п.9 Контракту, п.п.2.1, 3.3 додатку 5 Колективного договору);

а тому є всі підстави для звільнення позивача за ст.39 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2007р. позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Штабу із заявою звільнити її з роботи за ст.39 КЗпП України, в зв'язку з порушенням керівництвом Ліквідаційної комісії Штабу законодавства про працю, умов Колективного договору та Контракту. Дана заява була зареєстрована Ліквідаційною комісією Штабу 27.09.2007р. за вхідним №657/5-11 (а.с. 26)

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, і провести з ним розрахунок у строки визначені ст.116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Трудову книжку позивачу видано 05.10.2007р. та ознайомлено з наказом про звільнення, без надання відповідної копії. Остаточний розрахунок при звільненні не проведено.

Із трудової книжки та наказу про звільнення позивачу стало відомо, що звільнення з роботи відбулося 27.09.2007р. на підставі наказу Ліквідаційної комісії Штабу від 26.09.2007р. №76, за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказ та запис зроблений в трудовій книжці не відповідають бажанню позивача звільнитися за ст.39 КЗпП України, викладеному в заяві від 27.09.2007р., що підтверджено витягом з наказу Ліквідаційної комісії Штабу від 26.09.2007р. №76, який позивач отримала 16.11.2007р. (а.с.27)

З урахування того, що суд прийшов до висновку, про наявні підстави для звільнення позивача з роботи за ст.39 КЗпП України, суд вважає, що підлягає задоволенню вимога позивача про зміну формулювання причин звільнення визначені наказом ліквідаційної комісії від 26.09.2007р. №76, а саме, замість «... у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС МНС України по пункту 1 статті 40 КЗпП України», - визначити «... у зв'язку з порушенням законодавства про працю, умов колективного договору та Контракту по ст.39 КЗпП України».

Судом встановлено, що Ліквідаційна комісія Штабу ДСВАРС, в порушення вимог ст.ст.47, 116 КЗпП України в день звільнення не провела з позивачем розрахунок, не виплатила всі суми, а саме: премію в розмірі 50 % нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат, за період з 01.01.2007р. по 27.09.2007р. (день звільнення), в сумі 13439, 16 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки в розмірі посадового окладу, який відповідно до п.9 Контракту становить 1833.00 грн.; надбавку за виконання обов'язків начальника начальника фінансово-економічного управління Штабу ДСВАРС в розмірі 7259, 05 грн.; заробітну плату за серпень - вересень місяць 2007р., що складає 7790, 24 грн.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналізуючі матеріали справи, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню з Ліквідаційної комісії Штабу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48865, 80 грн. (з 28.09.2007р. по 02.10.2008р. = 276 роб. дн. х 177, 05 грн. (середньоденна заробітна плата).

При цьому, суд погоджується з розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні надані позивачем, а також з розрахунком середньоденного заробітку.

Суд також враховує, що відповідач не надав суду доказів на спростування вказаних розрахунків.

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З врахуванням того, що судом встановлено порушення прав позивача, а саме позбавлення частини заробітної плати, премій та доплат, невиплата матеріальної допомоги, не проведення остаточного розрахунку при звільненні, що зумовило додаткові зусилля для організації ним свого життя, погіршення матеріального становища позивача, призвело до моральних страждань, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Разом з тим, суд не погоджується

з заявленим позивачем розміром моральної шкоди-10000грн., вважає, що позивач не надала суду доказів на підтвердження вказаної суми.

За таких обставин, суд вважає, на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 1000грн.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір- 800, 37грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи- 30, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.17, 21, 32, 39, 44, 47, 49, 83, 103, 115, 116, 117, 232, 233, 235, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст.22, 24, 29 Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95р., Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р., Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати пункт 2 наказу Ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) від 21.08.2007р. №39 «Про зміни у сфері оплати праці» в частині припинення з 01.08.2007р. дії п.2 наказу Штабу ДСВАРС від 08.06.2007р. №94-к про покладення виконання обов'язків начальника фінансово -економічного управління Штабу ДСВАРС на ОСОБА_1, та встановлення з 01.08.2007р. доплати між її фактичним посадовим окладом і посадовим окладом начальника фінансово - економічного управління Штабу ДСВАРС у розмірі 217, 00 грн. за виконання обов'язків начальника фінансово -економічного управління Штабу ДСВАРС.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) на користь ОСОБА_1

- доплату за виконання обов'язків начальника фінансово - економічного управління Штабу ДСВАРС МНС України в період з 01.08.2007р. по 27.09.2007р. у розмірі 7259, 05 грн.;

- премію у розмірі 50% нарахованої за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат -13439, 16 грн.;

- заробітну плату за серпень 2007р. і вересень 2007 року - 7790, 24 грн.; -

- матеріальну допомогу на оздоровлення - 1833, 00 грн.;

-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні -48865, 80 грн.;

- у відшкодування моральної шкоди - 1000, 00 грн., а всього стягнути 80187 (вісімдесят тисяч сто вісімдесят сім) грн. 25 коп.

Зобов'язати Ліквідаційну комісію Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу Ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України від 26.09.2007р. №76, а саме: замість звільнити «... у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС МНС України по пункту 1 статті 40 КЗпП України», - визначити «... у зв'язку з порушенням законодавства про працю, умов колективного договору та Контракту за ст.39 КЗпП України».

Стягнути з Ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) в дохід держави судові витрати: судовий збір- 800, 37грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи- 30, 00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом 20 днів після подачі заяви про оскарження протягом 10 днів.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційного оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.