Рішення № 88824012, 17.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/203/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: адвокат Бірюков А.О.

відповідач: Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (надалі - Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови №КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року про накладення штрафу.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що посадовими особами Управління Держпраці 27.09.2019 року складено акт інспекційного відвідування №КР3493/43/АВ, яким встановлено порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України щодо порядку укладення трудового договору та умов допущення працівників до роботи, а саме фактичний допуск до роботи без укладення трудових договорів чотирьох працівників. З цих підстав 12.11.2019 року відповідачем винесено спірну постанову №КР3493/43/АВ/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 500760 грн. Позивач, заперечуючи порушення ним як фізичною особою-підприємцем трудового законодавства та стверджуючи про те, що посадовою особою відповідача порушено порядок проведення та оформлення інспекційного відвідування, просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 31.01.2020 відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у судовому засіданні.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 зафіксовано порушення ним вимог статей 21, 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи без укладення трудового договору водія ОСОБА_2 , різноробочих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які 25.09.2019 року знаходилися на території зернотоку (паливний склад та ремонтні майстерні), АДРЕСА_2 , біля автомобіля КАМАЗ та виконували ремонті роботи. Доводячи правомірність спірної постанови, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.02.2020 року суд задовольнив заяву позивача про забезпечення його позову та зупинив стягнення на підставі спірної постанови у виконавчому провадженні №60986318 - до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 04.09.2015 року по 16.12.2019 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності була роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.78) (а.с. 77 - 82)

За договором оренди №3 від 20.09.2015 року, укладеним з ТОВ "Нива", ФОП ОСОБА_1 використовував площадку загальною площею 500 кв.м. на території зернотоку у АДРЕСА_2 , з метою ведення торгово-посередницької діяльності та надання послуг населенню з продажу твердого палива. (а.с. 35) На цьому об`єкті позивач вів господарську діяльність, здійснюючи роздрібну торгівлю вугіллям для побутових потреб.

Т.в.о. начальника Управління Держпраці на підставі службової записки начальника відділу Масловської Г.В. від 25.09.2019 року про виявлення факту нелегальної праці у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності у АДРЕСА_2 (паливні склади та ремонтні майстерні) видано наказ №1313 від 25.09.2019 року "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 25.09.2019 року по 08.10.2019 року, у зв`язку із наявністю інформації, передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року. (а.с. 122, 123)

На підставі цього наказу головному державному інспектору праці ОСОБА_6 видано направлення №1313/02-13 від 25.09.2019 року, яким доручено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання виявлення неоформлених трудових відносин, на період з 25.09.2019 року по 08.10.2019 року. (а.с. 124) Копія цього направлення 25.09.2019 року вручена позивачу. (а.с. 135)

За наслідками інспекційного відвідування, проведеного 25.09.2019 року, інспектором праці Терещенком С.Ю. складено акт інспекційного відвідування №КР3493/43/АВ від 27.09.2019 року, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги статті 24 КЗпП України. (а.с. 19 - 25) Позивач в акті виклав свої заперечення, вказавши, що працю найманих працівників він не використовує.

У ході інспекційного відвідування застосовувалася відеотехніка для фіксування проведення інспекційного відвідування, про що зазначено в акті.

Крім того, інспектором праці Терещенком С.Ю. складено припис №КР3493/43/АВ/П від 27.09.2019 року про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , з вимогою інформувати про його виконання до 27.10.2019 року. (а.с. 125)

Акт №КР3493/43/АВ від 27.09.2019 року надійшов до Управління Держпраці 30.09.2019 року, про що позивача повідомлено листом №01-20-02/5689-19 від 30.09.2019 року. (а.с. 127)

Позивач 31.10.2019 року направив інспектору праці Терещенку С.Ю. лист від 27.10.2019 року про виконання припису, в якому виклав свої зауваження щодо змісту акту інспекційного відвідування. (а.с. 37 – 39)

Розглянувши справу про накладення штрафу, т.в.о. начальника Управління Держпраці склав постанову №КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою за порушення вимог статті 24 КЗпП України відносно чотирьох працівників – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, що склало 500760 грн. (4173 грн. х 30 х 4). (а.с. 26 - 27)

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірна постанова прийнята за наслідками здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №823.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Пунктами 8, 9, 10 Порядку №823 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

Згідно з пунктами 19, 20, 21, 22 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб – підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються зокрема на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абзац 5 пункту 2 Порядку №509).

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Судом установлено, що спірна постанова №КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування №КР3493/43/АВ/ від 27.09.2019 року, яким установлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме порушення статті 24 КЗпП України. Позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, в акті №КР3493/43/АВ від 27.09.2019 року зафіксовано, що у ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 25.09.2019 року на території зернотоку з паливними складами вугілля та ремонтними майстернями за адресою АДРЕСА_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 , було виявлено водія ОСОБА_2 , різноробочих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знаходилися на території зернотоку біля автомобіля КАМАЗ та виконували ремонтні роботи з ключами в руках, без оформлення трудових відносин. Надати письмові пояснення щодо перебування їх на території зернотоку з паливними складами вугілля та ремонтними майстернями ці особи відмовилися. В усній формі ОСОБА_2 пояснив, що він допомагає братові ФОП ОСОБА_1 по погрузці та перевезенню вугілля на тракторі та автомобілі КАМАЗ неофіційно, заробляючи собі гроші. Різноробочі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в усній формі пояснили, що вони тут не працюють, прийшли подивитися на вугілля та до пасіки, яка також знаходиться на території зернотоку. Під час проведення інспекційного відвідування виявлено, що різноробочі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходилися в брудній робочій формі з забрудненими руками, що підтверджує виконання ними будь-якої роботи на території зернотоку (паливний склад та ремонтні майстерні), який належить ФОП ОСОБА_1 . Останній надати письмові пояснення під час інспекційного відвідування відмовився. В усній формі пояснив, що територія за адресою АДРЕСА_2 , належить його на правах оренди, працю найманих працівників він не використовує, всі різноробочі роботи на орендованій території він веде самостійно, книгу реєстрації наказів про прийом на роботу за звільнення працівників та будь-які інші бухгалтерські документи він не веде, старший брат ОСОБА_2 на його території ремонтує автомобілі та трактор, а молодший брат ОСОБА_5 тримає пасіку, громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не знає. При цьому, чомусь працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходилися в брудній робочій формі з забрудненими руками та території зернотоку, яку орендує ФОП ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідач стверджує, що позивач фактично допустив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до роботи, не оформивши з ними трудовий договір, та використовував їхню найману працю щонайменше 25.09.2019 року, чим порушив вимоги статті 24 КЗпП України.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 29 КЗпП України передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Відповідно до статті 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про охорону праці", роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно зі статтею 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення факту використання позивачем як фізичною особою-підприємцем у його підприємницькій діяльності найманої праці громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та наявність ознак трудових правовідносин між ними як працівниками та позивачем як роботодавцем - підприємцем.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що він з 2015 року займається підприємницькою діяльністю щодо реалізації вугілля вроздріб населенню та установам. Для зберігання та відпуску вугілля він використовував частину території зернотоку та вагову, що належать ТОВ "Нива" та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . Об`єкти нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_4 , які належать ТОВ "Нива", є єдиним комплексом будівель, не розмежовані між собою парканами чи огорожами і пересування між ними є вільним. Крім нього територію зернотоку, зокрема майстерні та склади, розташовані за цими адресами, використовують і інші особи, доступ на цю територію для яких є вільним. Позивач пояснив, що підприємницькою діяльністю він займався особисто, торгівлю вугіллям вів самостійно, найманих працівників не мав. У грудні 2019 року він припинив свою підприємницьку діяльність через різке зменшення попиту та підвищення цін на вугілля. Щодо подій 25.09.2019 року пояснив, що того дня він прибув на територію зернотоку та дізнався, що інспектором праці проводиться перевірка з питань використання ним неоформленої праці. На запитання інспектора щодо ОСОБА_5 , позивач пояснив, що він його є рідним братом та на території зернотоку обслуговує власну пасіку. ОСОБА_2 також є його рідним братом, а 25.09.2019 року на території зернотоку займався ремонтом свого власного автомобіля марки КАМАЗ. Позивач стверджував, що він ніколи не наймав їх на роботу і ніколи не доручав їм роботу, зокрема різнороба чи водія. Громадянина ОСОБА_4 він також не наймав на роботу, а 25.09.2019 року той придбав у нього вугілля, що підтверджується товарним чеком. (а.с. 36) Причини присутності ОСОБА_7 на території зернотоку 25.09.2019 року йому не відомі, у позивача він ніколи не працював.

Такі ж пояснення позивач викладав у своїх зауваженнях від 27.10.2019 року, адресованих інспектору праці. (а.с. 37 - 39)

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що він є рідним братом ОСОБА_1 25.09.2019 року він прибув на свою пасіку, яка розмішена на території зернотоку ТОВ "Нива", де він займається бджільництвом. Має відповідну угоду на розміщення пасіки та ветеринарно-санітарний паспорт. (а.с. 29 – 34) Різноробом у ФОП ОСОБА_1 ні у той день, ні в який інший він не працював, про що 25.09.2019 року повідомляв інспектора праці.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дав суду показання, що він також є рідним братом ОСОБА_1 25.09.2019 року він знаходився на території зернотоку ТОВ "Нива" та ремонтував там власний вантажний автомобіль марки КАМАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 . Водієм у ФОП ОСОБА_1 він ніколи не працював.

Суд також викликав у судове засідання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , проте вони до суду не прибули.

Разом з тим, вказані особи у жовтні 2019 року надавали пояснення співробітникам Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області, яким за зверненням Управління Держпраці проводилася перевірка щодо наявності у діях позивача ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтями 172, 173 КК України. Так, ОСОБА_7 пояснив, що 25.09.2019 року він знаходився на території зернотоку ТОВ "Нива", куди прийшов дізнатися про ціну вугілля. ОСОБА_4 пояснив, що 25.09.2019 року він знаходився на території зернотоку ТОВ "Нива", куди прийшов придбати вугілля. (а.с. 42 – 64)

Такі пояснення та показання свідків відповідачем у ході розгляду справи не спростовані, а описаний в акті інспекційного відвідування №КР3493/43/АВ від 27.09.2019 року факт виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 робіт для ФОП ОСОБА_1 чи використання ним у своїй підприємницькій діяльності найманої праці цих осіб належними доказами не підтверджений.

Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ці особи на постійній основі працювали у ФОП ОСОБА_1 водіями чи різноробами та отримували за виконану роботу заробітну плату, що б свідчило про наявність між ними трудових відносин. З відеозапису процесу проведення інспекційного відвідування, відтвореного у судовому засіданні, не вбачається, що ці особи виконували будь-яку роботу для ФОП ОСОБА_1 , зокрема ремонті роботи, як це вказано в акті. Та обставина, що ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 25.09.2019 року знаходилися в брудній робочій формі з забрудненими руками та території зернотоку, як вказано в акті, не свідчить про те, що ці особи працювали у ФОП ОСОБА_1 . Як установлено судом, позивач є власником вантажного автомобіля марки КАМАЗ д.н.з НОМЕР_3 . (а.с. 171 – НОМЕР_4 ) На відеозапису та в акті інспекційного відвідування вказаний автомобіль не ідентифікований.

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позивач не використовував найману працю ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювалися Кодексом законів про працю України, а ФОП ОСОБА_1 не виступав щодо цих громадян роботодавцем, не використовував їхню найману працю, не допускав їх до роботи як працівників та не мав обов`язку укладати з ними трудовий договір.

Тож у ході судового розгляду справи суд установив, що порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як найманих працівників, позивач не вчиняв, а тому притягнення його до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України за неоформлення трудових договорів з вказаними особами є незаконним.

Суд вважає, що висновки акту інспекційного відвідування №КР3493/43/АВ від 27.09.2019 року про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю є безпідставними та необґрунтованими, а винесена на підставі цього акту спірна постанова про накладення штрафу №КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року є незаконною. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 5007, 70 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 630, 40 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (а.с. 3, 89)

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР3493/43/АВ/ТД-ФС від 12.11.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 5638, 10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш