Рішення № 88823829, 14.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2020 року (16 год. 40 хв.)Справа № 280/429/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовні заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовний розмір ділянки 2,0000 га на території Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту, викладену у наказі від 28.12.2019 року №8-3518/15-19-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовний розмір ділянки 2,0000 га на території Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у листопаді 2019 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. У грудні 2019 року позивач отримав поштою лист від відповідача із наказом від 28.12.2019 року №8-3518/15-19-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Підставою для такої відмови зазначено відсутність погодження Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області, визначене абзацом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Проте позивач вказує, що на день звернення з клопотанням, та на день розгляду взагалі не існувало зазначеної громади. Вважає, що врахування чи неврахування позиції територіальної громади під час вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачено чинним законодавством та відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України не є підставою для відмови у наданні такого дозволу. Із прийняттям вищевказаного документу не вносились зміни до Земельного кодексу України в частині підстав для надання відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 19.02.2020. Розгляд справи відкладався до 16.03.2020.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву (вх. №6441 від 11.02.2020). У відзиві зазначає, що відповідачем отримана заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду клопотання позивача відповідач відмовив у наданні дозволу з підстав відсутності погодження Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області. Вважає, що прийняття позитивного рішення щодо розгляду клопотання позивача суперечило б нормам матеріального права, а саме, ч. 4 ст. 122, ст. 118 Земельного кодексу України, приписам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та розпорядженню КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 13.04.2020.

У судове засіданні 13.04.2020 учасники справи не прибули.

Позивач 30.03.2020 надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

08.04.2020 представник відповідача надіслав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Із матеріалів справи судом встановлені наступні обставини.

29.11.2019 позивач звернувся до відповідача із клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовний розмір ділянки 2,0000 га на території Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за рахунок земель державної власності. Разом із цим клопотанням позивач надав відповідачу копію свого паспорту та ідентифікаційного коду та графічних матеріал (а.с.22-26).

28.12.2019 відповідачем прийнятий наказ №8-3518/15-19-СГ «Про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». Підставою для прийняття зазначеного наказу стало відсутність погодження Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області, визначене абзацом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» (а.с.9).

Не погоджуючись із відмовою у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України).

Так, частинами 1, 2, пункту «а» частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства вмотивована відсутністю погодження Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області, визначене абзацом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад».

Відповідно до абзацу 3 зазначеного розпорядження, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційної веб-сайті Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області (https://decentralization.gov.ua/gromada/1627), Тернуватська селищна ОТГ створена 22.12.2019.

В той же час, клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надійшло до відповідача 29.11.2019 (вх. №В-4303/0/17-19).

Таким чином, на момент звернення до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, Тернуватська селищна ОТГ створена не була, тому, відповідно, не могло і існувати погодження зазначеної ОТГ у відповідності до абз.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад».

Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача 29.11.2019, а Тернуватська ОТГ створена 22.12.2019, є протиправним висновок відповідача щодо необхідності погодження з ОТГ передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, відповідачем порушені вимоги частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, викладену у наказі від 28.12.2019 №8-3518/15-19-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Наказ від 28.12.2019 №8-3518/15-19-СГ «Про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» є індивідуальним актом.

Таким чином, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.12.2019 №8-3518/15-19-СГ «Про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення відповідача щодо відмови позивачу у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є протиправним та суперечить приписам Земельного кодексу України.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки суд зазначає, що право на прийняття того чи іншого рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, є виключним правом відповідача. Тож зобов`язання відповідача прийняти те чи інше рішення, за результатами розгляду заяви позивача, буде втручанням суду в дискреційні повноваження органу державного управління, що є недопустимим.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог, в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовний розмір ділянки 2,0000 га на території Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту – слід відмовити.

В той же час, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, з урахуванням висновків суду про відсутність необхідності погодження Тернуватської селищної об`єднаної територіальної громади Новомиколаївського району Запорізької області, визначене абзацом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад».

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.12.2019 №8-3518/15-19-СГ «Про відмову у надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.11.2019 (вх. №В-4303/0/17-19 від 29.11.2019) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га на території Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення про відсутність необхідності погодження із Тернуватською селищною об`єднаною територіальною громадою Новомиколаївського району Запорізької області, визначене абзацом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.04.2020.

Суддя Ю.В. Калашник