Ухвала суду № 88821964, 09.04.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2105/20

Провадження №1-кп/359/433/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

9 квітня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Клебана Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України кримінальне провадження №12018110100002306, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Будище Лисянського району Черкаської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01.11.2019 року за ч.2 ст. 15, ч3 ст. 185 КК України, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в порядку ст. 314-315 КПК України клопотання прокурора Клебана Юрія Орестовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Під час судового засідання, яке було призначено на 09.04.2020 року, прокурором було заявлено та долучено до матеріалів справи клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного питання в суді не припинили існувати, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його процесуальну поведінку.

Обвинувачений заперечив щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на відсутність підстав для подальшого його утримання в умовах слідчого ізолятору.

Потерпіла просили задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується 10.04.2020 року, а завершити розгляд справи до указаної дати неможливо.

В порядку передбаченим ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого умисного злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років. ОСОБА_1 раніше судимий за злочини проти власності, та наразі, черговий обвинувальний акт перебуває на розгляді в Лисянському районному суді Черкаської області за ч. 1 ст. 185 КК України. Окрім цього, є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватись від слідства, оскільки 13.03.2019 року його було оголошено в розшук у зв`язку з переховуванням. Суд також враховує той факт, що свідки обвинувачення в рамках даного кримінального провадження не допитані.

Враховуючи дані обставини, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинуваченому, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він можуть переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених обвинуваченим та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинувачених ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 належить продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Тому, враховуючи думку учасників процесу, зокрема думку прокурора, який не заперечував щодо визначення розміру застави, а також формулювання пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, з урахуванням обставин кримінального провадження, того, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити розмір застави, передбачений ч.3 ст. 183 КПК України, в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314, 331, 350, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Клебана Юрія Орестовича, - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та продовжити утримувати останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.

Термін дії запобіжного заходу становить до 24.00 год. 07.06.2020 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661; Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає та зареєстрований обвинувачений ( АДРЕСА_1 ), без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; здати (за наявності) на зберігання до компетентних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня внесення застави.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 13.04.2020 року.

Головуючий: С.М.Вознюк