Рішення № 88819977, 15.04.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний № 243/12118/19

Провадження № 2/243/284/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 квітня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Олійник А.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Данько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився її онук ОСОБА_4 , його батьками є відповідач ОСОБА_3 та дочка позивача ОСОБА_5 , які не перебували між собою у зареєстрованому шлюбі. З жовтня 2014 року після тимчасової окупації м. Горлівка Донецької області позивач разом з онуком та дочкою переїхали на постійне місце проживання до м. Кременчука. Відповідач залишився проживати у м. Горлівка, та з того часу до серпня 2019 року з сином він не спілкувався, навіть по телефону, матеріально сину не допомагав з народження.

16.01.2019 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука за позовом дочки позивача ОСОБА_5 з відповідача вирішено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі Ѕ частини усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі даного рішення видано виконавчий лист, який передано на виконання до Дружківського міського відділу виконавчої служби. Відповідно до розрахунку від 23.09.2019 року за період з 10.09.2018 року по 23.09.2019 року заборгованість за аліментами складає 26502,62 грн., оскільки з часу подачі виконавчого листа відповідач жодного разу не платив кошти на утримання дитини, участі у вихованні сина не приймав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 матір неповнолітнього ОСОБА_4 померла, та через тиждень після її смерті відповідач зателефонував позивачу та повідомив, що буде приймати участь у житті сина, забере його на постійне місце проживання до м. Горлівка, буде отримувати на сина кошти. Більше дзвінків від батька хлопчика не було. Відповідач не бачив сина з жовтня 2014 року.

Неповнолітній ОСОБА_4 навчається в Кременчуцькому ліцеї № 5 з першого класу, позитивно характеризується, позивач регулярно цікавиться навчанням онука та його поведінкою.

Посилаючись на ч. ч. 2, 3 ст. 150, ч. 4 ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив, шляхом публікації оголошень на офіційному сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, однак, в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, жодних клопотань, пояснень або відзиву від відповідача не надходило, з огляду на що, враховуючи згоду позивача, суд на підставі п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, не заперечував проти їх задоволення.

Суд, заслухавши думку позивача, представника позивача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.11.2007 року (а. с. 5), батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області, є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 померла у м. Полтава (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 05.08.2019 року, а. с. 6)

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.01.2019 року у справі № 537/4082/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів вирішено стягувати з відповідача аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.09.2018 року та до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття. (а. с. 7-8)

01.03.2019 року державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 58500112 з виконання виконавчого листа № 537/4082/18, виданого 18.02.2019 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а. с. 9)

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , згідно з АСВП № 58500112, розмір заборгованості за аліментами, яка утворилась з 10.09.2018 року по 23.09.2019 року, становить 26502,62 грн. (а. с. 10)

Як вбачається з характеристики від 16.09.2019 року № 01-23/473 (а. с. 11), неповнолітній ОСОБА_4 навчається у 6 класі Кременчуцького ліцею № 5 імені Т. Г . Шевченка з першого класу, зарекомендував себе як наполегливий та старанний учень, працьовитий, завжди охайно одягнений, підтягнутий, з однолітками товариський, хлопчик ввічливий і тактовний, на даний час проживає з бабусею ОСОБА_1 , яка цікавиться його навчанням і поведінкою, регулярно відвідує школу, приділяє належну увагу вихованню онука, відвідує батьківські збори, цікавиться справами класу, підтримує зв`язок з класним керівником. Батько учня, ОСОБА_3 , за період навчання чина жодного разу не з`являвся в ліцеї, участі в освітньому процесі сина не брав.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 22.11.2019 року (а. с. 25), складеному заступником начальника служби у справах дітей та головним спеціалістом служби у справах дітей, було обстежено умови проживання неповнолітнього ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , виявлено, що квартира підключена до централізованих мереж газо-, водо-, електро-, теплопостачання, мебльована, наявна побутова техніка, в квартирі чисто, охайно, у ОСОБА_4 є окрема кімната з облаштованими зонами для відпочинку та навчання. Дитина забезпечена одягом і взуттям, відповідно до сезону, готова їжа та продукти харчування в достатній кількості.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавського області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , затвердженим рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавського області від 03.04.2020 року № 536 (а. с. 55-59), спеціалістами служби у справах дітей відповідно до ст. 171 СК України було з`ясовано думку ОСОБА_4 щодо позбавлення його батька ОСОБА_3 батьківських прав, на що хлопчик відповів, що ОСОБА_3 батьком не вважає, не має до нього родинних почуттів. ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймає, не бажає спілкуватися з хлопчиком, аліменти не сплачує, вихованням та матеріальним забезпеченням дитини займається бабуся ОСОБА_1 . Під час телефонної розмови з ОСОБА_3 , останній повідомив, що він дійсно проживає у м. Горлівка Донецької області, що є непідконтрольною українській владі територією, відповідач не бажає, щоб його позбавляли батьківських прав, однак, з огляду на обставини, що склалися, розуміє необхідність вирішення цього питання. Враховуючи викладене, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Як передбачає ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач останній раз бачив сина ОСОБА_4 в жовтні 2014 року, не цікавиться життям сина, не приймає участі в його вихованні та утриманні, не спілкується з хлопчиком, добровільної матеріальної допомоги не надає, аліменти не сплачує, малолітній ОСОБА_4 до відповідача як до батька не ставиться, не має до нього родинних відносин, суд доходить до висновку, що це свідчить про ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.

Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 .

З іншого боку, відповідачем в судове засідання не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.

Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ухвали судді від 08.01.2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору на строк не більше, ніж до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на р/р: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 17 квітня 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О. Гончарова