Ухвала суду № 88818838, 17.04.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1011/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Сітніков Т.Б., за участю секретаря судового засідання Колеснікової М.М., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвої В.А., слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., захисника Сітало В.І., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бахмут, Донецької області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , в якому зазначено, що: 22 лютого 2020 року, у вечірній час більш точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було ОСОБА_1 будучи раніше знайомим з сусідкою ОСОБА_2 , за її проханням прийшов до неї додому за адресою: АДРЕСА_3 , допомагав їй по господарству, ремонтував дзвоник. У цей час ОСОБА_1 побачив на шиї ОСОБА_2 золотий ланцюжок з хрестиком. Виконавши роботу останній пішов за місцем свого мешкання.

23 лютого 2020 приблизно о 03 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_1 гуляючи, проходив по АДРЕСА_4 та на перехресті з вул. Вокзальною у світлі вуличного ліхтаря побачив буд. АДРЕСА_3 у якому мешкає ОСОБА_2 , та звернув увагу на відкрите вікно у туалеті вказаного будинку. Згадавши про наявність у останньої золотого ланцюжка з хрестиком у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на його незаконне заволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у вищевказаний час, самостійно переліз через паркан, таким чином потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_3 . Після чого ОСОБА_1 , через не замкнуте вікно у туалеті проник до приміщення вказаного будинку та пройшов до зальної кімнати. ОСОБА_2 прокинувшись, вийшла зі спальні до зальної кімнати, у цей час ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними, у нього виник злочинний умисел, направлений на розбійний напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння її золотим ланцюжком та хрестиком та умисне протиправне заподіяння її смерті.

ОСОБА_1 у вищевказаний день та час, знаходячись у зальній кімнаті буд. АДРЕСА_3 , негайно реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння ювелірними прикрасами ОСОБА_2 та умисне протиправне заподіяння смерті останній, діючи умисно, з корисливих мотивів обхопив обома руками область грудної клітини та шиї останньої та стискав їх. Усвідомлюючи, що від його дій ОСОБА_2 перестала подавати ознаки життя, ОСОБА_1 зірвав з її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, та уклав тіло ОСОБА_2 на диван, у зальній кімнаті.

Смерть ОСОБА_2 настала на місці в результаті механічної асфіксії, від здавлення органів шиї.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальний збиток.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив умисне вбивство, тобто умисне, противоправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, тобто підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

24 лютого 2020 року о 18 годині 20 хвилині ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

24 лютого 2020 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та вручено копію повідомлення про підозру і пам`ятку з процесуальними правами та обов`язками підозрюваного.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні достатніми доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 23 лютого 2020 року ОСОБА_1 віддав йому золотий хрестик та фрагменти золотого ланцюжка для продажу у ломбард;

- проведеним слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_3 , в ході якого останній орієнтуючись на місцевості показав та розповів про обставини передачі ОСОБА_1 йому золотого хрестику та фрагментів золотого ланцюжка та продажу їх в ломбард, показав на місці де розташовані ломбарди, куди вони з ОСОБА_1 приходили;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 23 лютого 2020 року у ранковий час він зустрівся із ОСОБА_1 , який просив його сказати, що він разом з ОСОБА_1 у ніч з 22 на 23 лютого 2020 року знаходились разом та вживали спиртні напої;

- проведеним оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було оглянуто приміщення будинку, зафіксовано обстановку, оглянуто труп ОСОБА_2 та вилучено речові докази по кримінальному провадженню;

- проведеним оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_1 в ході якого вилучено речові докази по кримінальному провадженню, зокрема, особистий одяг та взуття останнього;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , який детально розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення;

- проведеним слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який на місці скоєння злочину продемонстрував як саме було скоєно ним кримінальне правопорушення з уточненням деталей та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2

26 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на 60 діб, з 24 лютого 2020 року по 23 квітня 2020 року включно.

Постановою керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області від 15 квітня 2020 року продовжено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, строком до 3-х місяців.

Строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 23 квітня 2020 року. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не вбачається можливим, додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, зокрема, необхідно виконати такі слідчі та процесуальні дії:

- отримати висновки судово-медичних експертиз призначених на підставі постанов слідчого від 23 лютого 2020 року та 02 березня 2020 року, щодо виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 , з`ясування причини смерті, тощо;

- отримати висновок судово-медичної експертизи призначеної згідно постанови слідчого від 27 лютого 2020 року, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи «ДОР», предметами дослідження якої є вилучені під час досудового слідства речові докази;

- після отримання предметів, спрямованих на судово-медичне дослідження до КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи «ДОР», необхідно призначити та провести судову трасологічну експертизу, предметом дослідження якої будуть чоловічі чоботи, що належать ОСОБА_1 , та зафіксований в ході огляду місця події від 23 лютого 2020 року слід взуття на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;

- отримати висновок судової товарознавчої експертизи, призначеної для проведення постановою слідчого від 13 квітня 2020 року, для встановлення вартості викраденого майна, а саме на дослідження направлено пару запонок сріблястого кольору, одною з яких ОСОБА_1 незаконно заволодів 23 лютого 2020 року під час вчинення злочину відносно ОСОБА_2 ;

- скласти повідомлення підозрюваному ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри, вручити копії повідомлення;

- здійснити відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Для виконання вказаних слідчих та процесуальних дій потрібен строк не менше 3 місяців.

Підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики, передбачені у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є те, що ОСОБА_1 може:

п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину суворість покарання за який передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, що може бути визнане підозрюваним ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча, а також останній не має стійких соціальних зав`язків, офіційно не працює, не одружений, дітей не має, офіційного матеріального доходу не має, соціально не адаптований, за місцем мешкання характеризується негативно. Крім того, під час допиту матері підозрюваного ОСОБА_5 остання пояснила, що її син ОСОБА_6 у 2019 році перебував на заробітках у Чехії, звідки повернувся у грудні того ж року, тому є підстави вважати, що підозрюваний може виїхати за межі кордону України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що м. Костянтинівка знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, останній може переховуватись на вказаній території, що унеможливить його розшук;

п. 2 - існує ризик того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний незаконно заволодів золотим ланцюжком з хрестиком, які належать ОСОБА_2 , на теперішній час вилучено лише хрестик та фрагмент ланцюжка. Згідно показань підозрюваного ОСОБА_1 він інші частини ланцюжку викинув у р. Кривий Торець, щоб ніхто їх не знайшов та не зміг ідентифікувати. До теперішнього часу місцезнаходження інших частин ланцюжку не встановлено, у зв`язку з чим не обравши підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може продовжувати переховувати речі здобуті злочинним шляхом, а саме фрагменти золотого ланцюжка або знищити їх. Крім того, не встановлено місце знаходження закордонного паспорту ОСОБА_1 та встановлено, що останній раніше виїжджав за кордон;

п. 3 - існує ризик того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Підтверджується допитом свідка ОСОБА_4 , в ході якого він пояснив, що 23 лютого 2020 року у ранковий час він зустрівся з ОСОБА_1 , який просив його сказати, що він разом з ОСОБА_1 в ніч з 22 на 23 лютого 2020 року знаходились разом та вживали спиртні напої. Вказаними діями підозрюваний намагався шляхом вмовляння забезпечити собі алібі та уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, свідок ОСОБА_3 є близьким другом ОСОБА_1 , та саме свідку ОСОБА_3 підозрюваний віддав золотий хрестик для продажу у ломбарді та показував золотий ланцюжок, який належав потерпілій ОСОБА_2 , з огляду на це підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідка з метою зміни останнім показань під час досудового розслідування та у суді на свою користь, та з цією метою може чинити тиск на свідків, а саме спробувати переконати останніх, може спробувати залякувати чи погрожувати свідкам та іншим чином впливати на свідків з метою зміни останніми своїх свідчень під час досудового розслідування та судового розгляду та уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід продовжити застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при зміні йому запобіжного заходу на більш м`який буде переховуватись від органів досудового слідства та суду, у разі якщо суд прийде до висновків про винуватість останнього. А також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати здійсненню кримінального провадження, у вигляді здійснення незаконного тиску та впливу на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Також, слід враховувати ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного заробітку, не одружений, дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків та підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, соціально не адаптований. Суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для останнього у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.

Слідчий в своєму клопотанні, поданому відповідно до вимог ст.ст. 193, 199 КПК України, просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, беручи до уваги те, що, на його думку, існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти клопотання.

Захисник Сітало В.О. в судовому засіданні не заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, підозрюваним по даному кримінальному провадженню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст.115 КК України є ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 квітня 2020 року включно.

Відповідно до постанови керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Ткачук В.О. від 15 квітня 2020 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.

Копія клопотання вручена підозрюваному 16 квітня 2020 року о 14:00 год., що підтверджується розпискою останнього.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, окрім інших також: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання: репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Враховуючи вищевикладене, до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, достатньою мірою підтверджується доказами у матеріалах справи (показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_3 , оглядами місця події за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_2 , показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_1 ). Вважаю, що під час розгляду клопотання слідчий та прокурор довели в судовому засіданні, що не зменшилися і продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину суворість покарання за який передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, що може бути визнане підозрюваним ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча, а також останній не має стійких соціальних зав`язків, офіційно не працює, не одружений, дітей не має, офіційного матеріального доходу не має, соціально не адаптований, за місцем мешкання характеризується негативно. Крім того, під час допиту матері підозрюваного ОСОБА_5 остання пояснила, що її син ОСОБА_6 у 2019 році перебував на заробітках у Чехії, звідки повернувся у грудні того ж року, тому є підстави вважати, що підозрюваний може виїхати за межі кордону України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що м. Костянтинівка знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України, останній може переховуватись на вказаній території, що унеможливить його розшук;

п. 2 - ризик того, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Встановлено, що під час вчинення злочину підозрюваний незаконно заволодів золотим ланцюжком з хрестиком, які належать ОСОБА_2 , на теперішній час вилучено лише хрестик та фрагмент ланцюжка. Згідно показань підозрюваного ОСОБА_1 він інші частини ланцюжку викинув у р. Кривий Торець, щоб ніхто їх не знайшов та не зміг ідентифікувати. До теперішнього часу місцезнаходження інших частин ланцюжку не встановлено, у зв`язку з чим не обравши підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може продовжувати переховувати речі здобуті злочинним шляхом, а саме фрагменти золотого ланцюжка або знищити їх. Крім того, не встановлено місце знаходження закордонного паспорту ОСОБА_1 та встановлено, що останній раніше виїжджав за кордон;

п. 3 - ризик того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується допитом свідка ОСОБА_4 , в ході якого він пояснив, що 23 лютого 2020 року у ранковий час він зустрівся з ОСОБА_1 , який просив його сказати, що він разом з ОСОБА_1 в ніч з 22 на 23 лютого 2020 року знаходились разом та вживали спиртні напої. Вказаними діями підозрюваний намагався шляхом вмовляння забезпечити собі алібі та уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, свідок ОСОБА_3 є близьким другом ОСОБА_1 , та саме свідку ОСОБА_3 підозрюваний віддав золотий хрестик для продажу у ломбарді та показував золотий ланцюжок, який належав потерпілій ОСОБА_2 , з огляду на це підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідка з метою зміни останнім показань під час досудового розслідування та у суді на свою користь, та з цією метою може чинити тиск на свідків, а саме спробувати переконати останніх, може спробувати залякувати чи погрожувати свідкам та іншим чином впливати на свідків з метою зміни останніми своїх свідчень під час досудового розслідування та судового розгляду та уникнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення

Також під час розгляду клопотання встановлено, що завершенню досудового розслідування у строк до 24 квітня 2020 року перешкоджають об`єктивні фактори.

Слідчим суддею оцінено в сукупності також такі обставини (в тому числі, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та викладені в ухвалі від 26 лютого 2020 року): вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі; те, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків, на обліку лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, та вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вважає неможливим застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, і свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Зазначені ризики виправдовують продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що строк тримання під вартою необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого діяння, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 178, 182-185, 193, 194, 196-199 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєвою В.А. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000247 від 23 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бахмут, Донецької області, громадянина України, запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», в межах строку досудового розслідування - до 24 травня 2020 року, включно.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Скрипченка Д.В., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Цукарєву В.А.

На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т.Б. Сітніков