Ухвала суду № 88818832, 03.03.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8727/19

Провадження № 4-с/204/4/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за скаргою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович на рішення приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2019 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , на рішення приватного виконавця, в якій прохає суд визнати незаконними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича у виконавчому провадженні № 60236125 з виконання виконавчого листа № 204/55 84/13-ц від 16.04.2014 року, а саме: постанову від 04.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження, постанову від 04.10.2019 року про арешт майна (все майно боржника); постанову від 11.10.2019 року про арешт майна, а саме: житлового будинку в Одеській області, с. Перельоти Балтського району: постанову від 11.10.2019 року про арешт майна, а саме: житлового будинку та двох земельних ділянок; постанову від 30.10.2019 року про арешт коштів боржника; постанову від 30.10.2019 року про опис та арешт майна; постанову від 31.10.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні; постанову від 21.11.2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження. В обґрунтування незаконносты зазначених постанов, скаржник мотивує тим, що на момент звернення ПАТ «МТБ БАНК» до приватного виконавця в жовтні 2019 року із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 204/5584/13-ц від 16.04.2014 року, строк пред`явлення такого виконавчого документу до виконання сплив, окрім того, виконавцем порушені вимоги Закону, щодо обов`язкового повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, боржник не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, чим були порушені його права фактом подальшого вчинення виконавчих дій та позбавило його можливості захисту майнового інтересу.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, 26.02.2020 року надали суду клопотання, в якому підтримали скаргу, наполягали на її задоволенні та прохали розглянути скаргу за відсутності скаржника.

В судове засідання приватний виконавець не з`явився, але раніше у судових засіданнях заперечував проти задоволення скарги, та 14.01.2020 року надав письмові заперечення на скаргу, у яких, звертав увагу суду на дотримання приватним виконавцем вимог закону під час здійснення виконавчого провадження, надав суду копію матеріалів виконавчого провадження за № 60236125.

Представник заінтересованої особи ПАТ «МТБ БАНК» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, але раніше у судових засіданнях заперечував проти задоволення скарги, та 14.01.2020 року надав суду заперечення на скаргу, в яких заперечував проти її задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю, до заперечень також додано документи виконавчих проваджень, які відкривалися протягом 2014-2018 років за заявами стягувача.

Вивчивши скаргу та матеріали справи, суд вважає, що вимоги скаржника задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Так, як наголошує ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Європейський Суд з прав людини, неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що права на звернення до суду та виконання судового рішення, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це складова права на справедливий судовий захист, яка також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

В рішенні «Войтенко проти України» Європейський Суд з прав людини знову повторює, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.

У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 12. Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття; виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі; строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення; у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17.01.2014 року у цивільній справі № 204/5584/13, задоволено позов ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Завод спортивного обладнання» про стягнення боргу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» борг за кредитом і процентами станом на 05.08.2013 року в сумі 4 786591,72 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 39 966 206 грн. 23 коп., з яких: за тілом кредиту - 3 740 000 доларів США, що за курсом НБУ на 05.08.2013 року складає 29 893 820 грн.; проценти – 1 046 591,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.08.2013 року складає 8 365 407 грн. 62 коп.; пеня за неповернення тіла кредиту – 408 837 грн. 59 грн.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом – 1 298 141 грн. 03 коп.; за кредитом в національній валюті України – 2 378 984 грн.16 коп., з яких: за тілом кредиту -1 706 072 грн. 20 коп.; проценти -578 931 грн. 53 коп.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом – 93 980 грн.43 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Зазначене рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2014 року та набрало законної сили.

28 квітня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О., у зв`язку з невиконанням зазначеного рішення ОСОБА_1 , за заявою представника ПАТ «МТБ БАНК», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43120384 за виконавчим листом № 204/5584/13-ц виданий місцевим судом 16.04.2014 року.

11 березня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . відповідно п. 2 ст. 47 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

За заявою представника Банку, 01.02.2017 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г.І. винесено повторно постанову про відкриття виконавчого провадження №52499959 за виконавчим листом №204/5584/13-ц виданим 16.04.2014 року.

23 листопада 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г.І. відповідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Як вбачається з копій вищезазначених документів, надах представником стягувача, в обох випадках підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві стала відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

В свою чергу, згідно заяви представника Банку виконавчий лист № 204/5584/13-ц виданий 16.04.2014 надійшов приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С., 04.10.2019 останнім було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60236125.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа №204/5584/13-ц від 16.04.2014 до виконання було перервано, а відповідні доводи скарги щодо пропуску строків на пред`явлення виконавчого документу до виконання, що зазначені в скарзі ОСОБА_1 , при відкритті виконавчого провадження, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Що стосується доводів скарги про не отримання боржником документів виконавчого провадження №60236125, та як наслідок їх незаконності та незаконності постанов та виконавчих дій, що були вчинені виконавцем після відкриття виконавчого провадження, з посиланням на постанову Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 916/1605/15-г відповідно до висновків якої: перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки правовий висновок у зазначеній постанові викладено в процесі розгляду справи за Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» який втратив чинність в 2016 році.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з наданої копії виконавчого провадження, дані постанови були направлені на адресу скаржника (боржника) рекомендованим листом за вказаною у виконавчому документі адресою: АДРЕСА_1 не пізніше наступного дня, а саме 07.10.2019 року, що підтверджується копією супровідних листів, списку відправлення рекомендованних листів від 07.10.2019 року, та поштовим трекінгом. Рекомендовані листи повернуті виконавцю за закінченням терміну зберігання (а.с. 109-112 матеріалів ВП).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що нормами спеціального Закону, чинного на час здійснення виконавцем оскаржуваних дій, передбачено обов`язок саме надіслання виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі, в результаті чого, боржник вважається належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішень, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 про те, що його не було повідомлено про початок примусового виконання рішення є безпідставними.

Іншого обґрунтування незаконності постанов винесених виконавцем в межах ВП № 60236125 скарга ОСОБА_1 не містить.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, вимоги заявника задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки судом в задоволенні скарги відмовлено, то зі скаржника необхідно стягнути судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 447-452 ЦПК України, ст. ст. 1, 5, 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович на рішення приватного виконавця - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Т.О. Дубіжанська