Ухвала суду № 88818370, 09.04.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1662/20

Провадження № 1-кс/202/2816/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Нетеси Н.І.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Мачушаком О.В., про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000001014 від 06.12.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000001014 від 06.12.2019 року.

Згідно з клопотанням в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за невстановлених слідством обставин вступив у попередню змову з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою незаконного збуту та передачі наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, розподіливши ролі у вчиненні злочину.

ОСОБА_1 з 01.05.2017 року відбуває покарання у ВК№89 та відповідно до відведеної йому ролі отримує від інших співучасників наркотичні засоби, які перекидають через основне огородження, здійснює їх незаконний збут серед засуджених, які сплачують їх вартість шляхом поповнення абонентських номерів мобільних телефонів, що надає ОСОБА_1 . З вказаних номерів телефону грошові кошти ОСОБА_1 переводить на банківські картки.

ОСОБА_3 відповідно до відведеної їй ролі отримує наркотичні засоби, які фасує у кількості відповідно до замовлень ОСОБА_1 та передає ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які у свою чергу з застосуванням арбалету у встановлений відповідно до домовленостей з ОСОБА_1 час здійснюють їх перекидання через основне огородження виправної колонії.

ОСОБА_5 відповідно до відведеної йому ролі від невстановленої особи отримує наркотичні засоби та шляхом залишення «закладок» на території м. Дніпра збуває наркотичні засоби ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для їх подальшого перекидання на територію виправної колонії та їх збуту серед засуджених.

Так, 26.02.2020 року ОСОБА_5 , приблизно о 13:00 год., збув ОСОБА_3 невстановлену кількість наркотичних засобів для подальшого їх передавання до ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)». ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розфасувала їх відповідно до замовлень ОСОБА_1 та передала їх ОСОБА_2

27.02.2020 року, приблизно о 08:00 год., ОСОБА_2 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, отримав від ОСОБА_3 невстановлену кількість розфасованих наркотичних засобів, після чого разом з ОСОБА_4 прибув на територію цвинтаря, розташованого біля ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, та умисно, з застосуванням заздалегідь заготовленого арбалету, перекинув через основне огородження виправної колонії наркотичні засоби, тим самим збув наркотичні засоби у місця позбавлення волі.

27.02.2020 року, у період часу з 13:00 год. до 13:25 год., працівниками поліції на території ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, у засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було вилучено кристалічну речовину, кольору наближеного до «Білого», масою 0,2712 г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) складає 0,256г, які ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб незаконно збули у місця позбавлення волі.

Умисні дії ОСОБА_2 , що виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб та збуті наркотичних засобів у місця позбавлення волі, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.04.2020 року, приблизно о 07:00 год., отримали від ОСОБА_3 , з метою незаконного збуту наркотичну речовину метадон, яку стали незаконно зберігати при собі.

02.04.2020 року, о 07:45 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на автомобілі марки «Fiat Fiorino» зеленого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , з метою незаконного збуту наркотичних засобів прибули до території цвинтаря, розташованого біля ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, де були затримані працівниками поліції.

02.04.2020 року, о 07:45 год., під час проведення особистого обшуку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працівниками поліції було виявлено та вилучено: 21 сліп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, замотаний скотчем у згорток, рогатку та інше.

У вилучених сліп-пакетах міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), який останні незаконно зберігали з метою збуту у місця позбавлення волі.

Вказані наркотичні засоби ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав та зберігав до моменту вилучення співробітниками поліції, тобто до 02.04.2020 року.

02.04.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.04.2020 року, о 07:45 год., ОСОБА_2 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

02.04.2020 року слідчими, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 12019040000001014 від 06.12.2019 року, проведено ряд санкціонованих обшуків та оглядів, де виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Зокрема, 02.04.2020 року після затримання особи під час вчинення злочину з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України був проведений обшук особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході обшуку особи ОСОБА_7 виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung А8» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 ; банківська картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; рогатка жовто-чорного кольору.

Так, вилучені у ході обшуку мобільний телефон, банківська картка та рогатка містять відомості щодо збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме мобільний телефон містить інформацію щодо мобільних з`єднань між співучасниками злочину, листування щодо збуту наркотичних засобів. Банківська картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 використовувалась для розрахунку між співучасниками злочину за збуті наркотичні засоби. Вилучена рогатка, як було встановлено у ході досудового розслідування, використовувалась для перекидання наркотичних засобів через основні огородження ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1.

Вищевказані речі 02.04.2020 року постановою слідчого визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження як матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вилучені мобільні телефони необхідні у зв`язку із необхідністю подальшого їх детального огляду та у своїй сукупності вказують на причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та мають суттєве значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна, - щодо вилучених у ході обшуку у ОСОБА_7 мобільного телефону, банківської картки та рогатки, є розумні підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи перетворене. Вказані ризики обґрунтовуються тим, що про наявність кримінального провадження за фактом незаконного придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів ОСОБА_2 стало відомо лише 02.04.2020 року після затримання останнього. У ході обшуку особи та під час проведення інших слідчих дій було встановлено, що вилучені речі містять інформацію щодо злочину, проте провести їх огляд у зв`язку з великим об`ємом інформації, на теперішній час не надалось можливим. Сам факт вилучення наркотичних засобів не може бути достатнім доказом для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 КК України, а у вилученому мобільному телефоні міститься інформація про збут наркотичних засобів, інформація щодо руху грошових коштів містить відомості про розрахунки між співучасниками злочину, а вилучена рогатка була знаряддям злочину. У разі повернення вилучених предметів ОСОБА_2 , останній з метою недоведеності його вини може пошкодити вилучені предмети, знищити їх чи перетворити шляхом видалення інформації щодо злочинної діяльності, що призведе до втрати суттєвих доказів.

Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, при цьому забезпечити збереження речових доказів, що і дає достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

У зв`язку з викладеним, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, які є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містять відомості щодо вчинення злочину, слідчий просила накласти арешт на вилучене 02.04.2020 року у ході проведення обшуку ОСОБА_2 майно, а саме на: мобільний телефон «Samsung А8» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; рогатку жовто-чорного кольору.

Слідчий у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, надала заяву, в котрій клопотання підтримала, просила задовольнити та розглянути його без її участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку особи від 02.04.2020 року було проведено обшук затриманого ОСОБА_2 , під час якого було вилучено, зокрема: мобільний телефон «Samsung А8» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; рогатку жовто-чорного кольору.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. від 02.04.2020 року вилучені в ході обшуку затриманого ОСОБА_2 02.04.2020 року предмети були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

За статтею 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. від 02.04.2020 року вилучені в ході обшуку затриманого ОСОБА_2 02.04.2020 року мобільний телефон «Samsung А8» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 ; банківська картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; рогатка жовто-чорного кольору, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019040000001014 від 06.12.2019 року, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказані речі використовувалися як знаряддя вчинення злочину та могли зберегти на собі сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження. Крім того, визнання вказаних речей речовими доказами відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000001014 від 06.12.2019 року задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 02.04.2020 року у ході проведення обшуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно, а саме на: мобільний телефон «Samsung А8» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_2 , ІМЕЙ2: НОМЕР_3 ; банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; рогатку жовто-чорного кольору.

Виконання ухвали про арешт майна доручити старшому слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.