Рішення № 88818125, 17.04.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/389/20

провадження №2/176/284/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Коршенко О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Жовті Води цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2020 року, позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 26251014182603 від 20.07.2017 року у розмірі 34801,68 грн., за кредитним №2203552357602 від 24.12.2016 року у розмірі 114358,43 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування свого позову, позивач посилається на те, що в межах даної позовної заяви між Банком та відповідачем укладено кредитний договір №26251014182603 від 24 грудня 2016 року та кредитний договір №2203552357602 від 17 серпня 2017 року.

Так, 17 серпня 2017 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання кердиту, а також своїм підписом повністю безумовно прийняв пропозицію банку укласти Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів – фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» від 21.06.2017 року на умовах, визначених в УДБО та підтвердив факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами УДБО.

17 серпня 2017 року між сторонами укладено Договір №2203552357602. Видача кредиту здійснювалась шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро». Умовами кредитного договору визначено щомісячну комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3,90% від суми кредиту та процентну ставку за користування кредитом, яка є фіксованою та складає: на строкову заборгованість за кредитом 0,010% річних, на прострочену заборгованість – 56,0% річних. Також комісія за надання кредиту, яка вираховується із суми кредиту на споживчі потреби і сплачується за рахунок споживчого кредиту та становить 3840,00 грн. Сума кредиту складає 43840,00 грн. з кінцевою датою виконання зобов`язання до 16 серпня 2019 року.

Також 24 грудня 2016 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання кредиту, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку укласти Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів – фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 6.0, на умовах, визначених УДБО та підтвердив факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами УДБО.

24 грудня 2016 року між сторонами укладено кредитний договір №26251014182603 про встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до умов Кредитного договору 1 банк здійснює кредитне обслуговування рахунку клієнта № НОМЕР_2 , відкритого в банку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу, шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної ліній без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на рахунку. Згідно умов договору 2, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та складає: на строкову заборгованість за кредитом 48% річних, на прострочену заборгованість 56% річних.

Однак не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується умов кредитного договору 1, а саме не здійснює повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у терміни і на умовах, визначених укладеним договором.

Станом на 13.02.2020 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № 2203552357602 від 17.08.2017 року в сумі 114358,43 грн., яка складається з:

-43752,26 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-30054,71 грн., сума несплачених відсотків;

-41034,24 грн. сума несплачених комісій.

Відповідачем також були здійснені операції за рахунок ліміту кредитної лінії що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 26251014182603 від 20 липня 2017 року станом на 13.02.2020 року.

Однак відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором 2, а саме не погашає заборгованість в терміни і на умовах, визначених договором 2 .

Станом на 16.08.2019 року відповідач має заборгованість за укладеним кредитним договором № 26251014182603 від 20.07.2017 року в сумі 34801,68 грн., яка складається я з:

-13283,42 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-16914,04 грн., - сума несплачених відсотків;

-4604,22 грн., сума несплаченої комісії.

Вказані вище суми заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.

11 березня 2020 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

Ухвалою від 12 березня 2020 року відкрите провадження по вищезазначеній цивільній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий. Про розгляд справи останній повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що: 24 грудня 2016 року між сторонами було укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26251014182603. Відповідач своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку укласти Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів – фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 6.0, на умовах, визначених УДБО та підтвердив факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами УДБО.

Відповідно до умов Кредитного договору 1 банк здійснює кредитне обслуговування рахунку клієнта № НОМЕР_2 , відкритого в банку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу, шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної ліній без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на рахунку. Згідно умов договору 2, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та складає: на строкову заборгованість за кредитом 48% річних, на прострочену заборгованість 56% річних. /а.с.7/

Також, 17 серпня 2017 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання кредиту, а також своїм підписом повністю безумовно прийняв пропозицію банку укласти Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів – фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» від 21.06.2017 року на умовах, визначених в УДБО та підтвердив факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами УДБО. Умовами кредитного договору визначено щомісячну комісію за обслуговування кредиту у розмірі 3,90% від суми кредиту та процентну ставку за користування кредитом, яка є фіксованою та складає: на строкову заборгованість за кредитом 0,010% річних, на прострочену заборгованість – 56,0% річних. Також комісія за надання кредиту, яка вираховується із суми кредиту на споживчі потреби і сплачується за рахунок споживчого кредиту та становить 3840,00 грн. Сума споживчого кредиту складає 43840,00 грн. з кінцевою датою виконання зобов`язання до 16 серпня 2019 року. /а.с.8/

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини з укладених двох кредитних договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Ч. 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за укладеними з відповідачем кредитними договорами.

Відповідно до меморіального ордеру №170 від 18 серпня 2017 року на рахунок відповідача було перераховано кошти у розмірі 40000 грн. за кредитним договором №2203552357602. /а.с.10/

Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується у мов кредитного договору №2203552357602, а саме не здійснює повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у терміни та на умовах, визначених цим договором.

Станом на 13.02.2020 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № 2203552357602 від 17.08.2017 року в сумі 114358,43 грн., яка складається з:

-43752,26 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-30054,71 грн., сума несплачених відсотків;

-41034,24 грн. сума несплачених комісій.

Відповідачем також були здійснені операції за рахунок ліміту кредитної лінії що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 26251014182603 від 20 липня 2017 року станом на 13.02.2020 року.

Однак відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором 2, а саме не погашає заборгованість в терміни і на умовах, визначених договором 2 .

Станом на 16.08.2019 року відповідач має заборгованість за укладеним кредитним договором № 26251014182603 від 20.07.2017 року в сумі 34801,68 грн., яка складається я з:

-13283,42 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-16914,04 грн., - сума несплачених відсотків;

-4604,22 грн., сума несплаченої комісії.

Суми заборгованостей за кредитними договорами підтверджуються розрахунками заборгованості, доданими до позовної заяви. /а.с. 65-66/

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10650 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів тог, що відповідач виконала взяті на себе зобов`язання та сплатила заборгованість за у кладеними кредитними договорами суду не надано

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеними кредитними договорами, щодо повернення кредитних коштів. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованості за укладеними кредитними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі. Оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ( юридична адреса: вул. Жилянська, 32 м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 14352406 р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором № 26251014182603 від 20 липня 2017 року станом на 16.08.2019 року в сумі 34801( тридцять чотири тисячі вісімсот одна) грн.,68 коп., яка складається я з:

-13283,42 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-16914,04 грн., - сума несплачених відсотків;

-4604,22 грн., сума несплаченої комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ( юридична адреса: вул. Жилянська, 32 м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 14352406 р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором № 2203552357602 від 17.08.2017 року, яка виникла станом на 13.02.2020 року в сумі 114358 (сто чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 43 грн., яка складається з:

-43752,26 грн. сума несплаченої частки кредиту;

-30054,71 грн., сума несплачених відсотків;

-41034,24 грн. сума несплачених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати в сумі 2237,40 сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначенні ст. 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек