Рішення № 88811998, 13.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року справа № 580/425/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1/23-00-50-3329 від 14 січня 2020 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0000943305 від 11 січня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є платником єдиного податку з 2015 року. Всі звіти подавалися вчасно, а податки сплачувались в строки, визначені нормами чинного законодавства.

09 грудня 2019 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за результатами якої прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 14.01.20 №1/23-00-50-3329. Позивач вважає дане рішення неправомірним, оскільки контролюючий орган перевищив межі своїх повноважень. Єдиним законим способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Для анулювання реєстрації платником єдиного податку контролюючим органом повинна бути проведена документальна перевірка платника податків, а не фактична.

Позивач звернула увагу, що жодних документальних перевірок відносно позивача не проводилося, а тому відсутні правові підстави для прийняття рішення про анулуювання реєстрації платником єдиного податку.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.01.20 № 0000943305, то позивач зазначила, що для визначення наявності обов`язку подавати повідомлення за формою 20-ОПП в кожному окремому випадку операція з майном та інші дії платників податків повинні аналізуватися на предмет того, чи впливають такі операції/дії на податкові обов`язки платників податків, а саме - чи призводять вони до виникнення, зміни або припинення обов`язків щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462), шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Однак, щодо суб`єктів господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування і до яких відноситься позивач, адже ця категорія платників податків звільнена від сплати низки податків, а форма № 20-ОПП прив`язана до наявності саме об`єктів оподаткування, а якщо фізичні особи - підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування звільнені від її подання щодо тих об`єктів, за якими у спрощенців не виникає обов`язку сплачувати той чи інший податок.

Також, позивач зазначила, що застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється. Так як, строки подання форми №20-ОПП не передбачено Податковим кодексом України (як того вимагає ст. 117 ПКУ), їх встановлено лише Порядком №1588 (п. 8.4 Порядку), тому Податковий кодекс України не встановлює штрафів за неподання чи несвоєчасне подання форми №20-ОПП.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що громадянка ОСОБА_1 здає в оренду бази під кавомашини в кількості 2 шт. для використання в господарській діяльності ФОП ОСОБА_2 , тому ОСОБА_1 перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок II групи) порушила вимоги перебування на спрощеній системі оподаткування, які передбачені відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ надавала послуги надання в оренду обладнання фізичній особі - платнику податків ОСОБА_2 , яка є платниками податків на загальних підставах.

Також позивач звернув увагу, що за результатами аналізу бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не подала контролюючого органу з основним місцем обліку відомості про об`єкти оподаткування платника податків з формою 20- ОПП, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2019 року на підставі п. п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.7 та п. п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за місцем фактичного здійснення діяльності за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , ресторан « АДРЕСА_2 , за період діяльності з 01.01.2016 по 07.12.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 09.12.2019 №213/23-00-33-05-0403/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано, що: фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (орендодавець) уклала договори найму обладнання № б/н від 01.01.2019 з фізичною особою - платником податків ОСОБА_2 (орендар) предметом яких є: «Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування (Базу під кавомашину La Сіmbalі - 1,0) для використання в поточній господарській діяльності Орендаря. Стан орендованого майна на момент його передавання - придатне до використання. Орендоване майно повинно бути передано Орендодавцем Орендарю не пізніше 2 днів з моменту укладання даного договору. Передача орендованого майна Орендодавцем Орендарю здійснюється відповідними представниками сторін згідно акту прийому - передачі...» На виконання умов вищевказаного договору фізична особа - платник податків ОСОБА_1 передала фізичній особі - платнику податків ОСОБА_2 в строкове платне користування (Базу під кавомашину La Сіmbalі - 1,0), що підтверджено актом прийому -передачі №б/н від 01.01.2019.

На підставі наведеного в акті перевірки зроблено висновок, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 надавала послуги надання в оренду обладнання фізичній особі - платнику податку ОСОБА_2 , яка є платниками податків на загальних підставах, чим порушено пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Також в акті перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , ресторан « АДРЕСА_2 ». За результатами аналізу бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, щ фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не подала контролюючого органу з основним місцем обліку відомості про об`єкти оподаткування платника податків з формою 20-ОПП, чим порушено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 14.01.2020 №1/23-00-50-3329 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_1 .

Також результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення від 11.01.2020 №0000943305, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 170 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В розумінні п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Наведений перелік питань, які з`ясовуються під час проведення фактичної перевірки є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, під час проведення фактичної перевірки не можуть перевірятись питання щодо правомірності здійснення господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування. Як наслідок, суд констатує, що зазначені питання можуть з`ясовуватись виключно в межах проведення документальної перевірки платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №826/7216/17.

Отже, встановлюючи дотримання позивачем правомірності здійснення господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування під час проведення фактичної перевірки, яка оформлена актом від 09.12.2019 №213/23-00-33-05-0403/ НОМЕР_1 , відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, тому прийняте за результатами такої перевірки рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З аналогічних підстав суд вважає неправомірним з`ясування під час проведення фактичної перевірки подання чи неподання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, оскільки це не передбачено нормами, які регулюють проведення фактичної перевірки.

Таким чином, відповідачем неправомірно накладено на позивача штраф на підставі ч.1 п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України за неподання повідомлення про об`єкт оподаткування за формою №20-ОПП, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000943305 від 11 січня 2020 року також підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України вимагають від суду перевірку рішень суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним критеріям незалежно від доводів позивача, які викладені в адміністративному позові.

Перевіривши оскаржені рішення на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд встановив, що вони прийняті з перевищенням наданих відповідачу повноважень, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відзиві на адміністративний позов відповідач фактично продублював викладені в акті перевірки обставини та жодним чином не спростував доводи позивача, викладені в адміністративному позові, отже, не довів правомірності оскаржених рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняття спірних рішень не відповідає положенням Податкового кодексу України, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 1/23-00-50-3329 від 14 січня 2020 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 0000943305 від 11 січня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням особливостей визначених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Суддя В.В. Гаращенко