Ухвала суду № 88811590, 16.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/344/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

16 квітня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого cудді - Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання – Гулкевича В.О.,

за участю: представника позивача – Когут О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви по справі №380/344/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Сокіл” до Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування ухвал,-

у с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Сокіл” до Львівської міської ради просить суд:

- визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №4657 від 21.05.2015 “Про затвердження містобудівної документації “План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4,5. Залізничний та Шевченківський райони” в частині віднесення земельної ділянки площею 1,18 га, кадастровий номер 4610136300:04)007:0059, за адресою: м. Львів, вул. Кульчицької, 18 до зони Р-3 – «рекреаційна зона озеленених територій загального користування»;

- визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №4938 від 25.04.2019 “Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3724 “Про затвердження переліку та меж скверів Залізничного району м. Львова” що стосуєтьсяземельної ділянки площею 1,18 га, кадастровий номер 4610136300:04)007:0059, за адресою: м. Львів, вул. Кульчицької, 18.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 14.02.2020.

На адресу суду надійшло клопотання Львівської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» пропущений встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) шестимісячний строк на звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти залишення позову без розгляду, перосила відмовити у задоволенні клопотання.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд керувався тим, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, беручи до уваги приписи ст.119 КАС України, думку представника позивача, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, зважаючи на те що провадження справі було відкрито 14.02.2020, суд прийшов до висновку що розгляд клопотання можна продовжити за даної явки.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався наступним.

КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

До суду позивач звернувся 13.01.2020. Як вбачається із змісту позову, Товариство з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Сокіл” оскаржує ухвали Львівської міської ради від 21.05.2015 та від 25.04.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського Суду з прав людини «Петриченко проти України» (набуло статусу остаточного 12.07.2016) зазначено: «…цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов`язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції» (п. 13).

З огляду на це, суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду має звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, зокрема чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.

Окрім того, суд бере до уваги що у постанові від 13.03.2019 у справі №712/8985/17 Верховний Суд звернув увагу, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 року по справі №803/931/16.

Також слід зазначити, що питання стосовно дотримання позивачем вимог КАС України при поданні позовної заяви було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 248, 256 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно КАС України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2020.

Суддя В.М.Сакалош