Рішення № 88811427, 15.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року № 320/5645/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (відповідач-2), в якому просить:

- визнати рішення Державної податкової служби України від 02.10.2019 року №4129/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги платника єдиного внеску ОСОБА_1 - протиправним,

- скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0151125006 від 19.08.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про відсутність правових підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень. Наголошено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску є необґрунтованим, оскільки у судовому порядку було скасовано рішення ДФС про результати розгляду скарги ОСОБА_1 щодо сплати недоїмки з ЄСВ.

Крім того, звернуто увагу, що під час розгляду скарги позивача, поданої щодо рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0151125006 від 19.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, податковим органом порушено встановлений законодавством строк для такого розгляду.

Відповідачі з позовом не погодились, у наданих заявах по суті справи посилались на несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, у зв`язку із чим, на переконання контролюючого органу, прийняті рішення відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Ухвалою суду від 11.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

17 лютого 2020 року судом закрито підготовче провадження ат призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 31.03.2020, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились, із заявами або клопотаннями до суду не звертались.

Беручи до уваги наведене та керуючись приписами статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято рішення №0151125006 від 19.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску позивачем у розмірі (а.с. 5):

- штраф - 2 541.76 грн. за період з 03.05.2018 до 18.04.2019;

- пеня - 2 432.71 грн. (0,1% недоїмки).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 28.08.2019 позивачем його оскаржено до вищої інстанції, а саме до Державної фіскальної служби України (а.с. 72-73).

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 , 02.10.2019 Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги №4129/6/99-00-08-06-01, яким рішення Державної податкової служби України від 02.10.2019 року №4129/6/99-00-08-06-01 залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення (а.с. 6-7).

Вважаючи спірні рішення необґрунтованим та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу пункту першого частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частинами 2 та 3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

З аналізу наведених положень убачається, що у силу пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», застосування штрафу відбувається у разі факту несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплату (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій, останнє прийнято ГУ ДФС у Київській області саме на підставі пункту другого частини статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з огляду на наявність недоїмки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що і стало підставою для застосування до останнього штрафних санкцій та пені у розмірі 4974,47 грн.

Водночас, у ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №320/1108/19, визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 26.02.2019 року, вих.№9321 (6) 99-99-11-05-0225 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 09.09.2019.

При цьому, суд звертає увагу, що в основу правової позиції та мотивів суду у вказаному рішенні покладено висновок про те, що Державна фіскальна служба України при розгляді скарги ОСОБА_1 пропустила строки, які визначено Податковим Кодексом України.

Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

За таких обставин, враховуючи скасування рішення Державної фіскальної служби України від 26.02.2019 №9321 (6) 99-99-11-05-0225 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 з підстав недотримання строку її розгляду, скарга позивача від 23.01.2019 вважається задоволеною, а вимога ГУ ДФС України у Київській області №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - скасованою.

З огляду на викладене убачається, що законодавчо визначена підстава для прийняття оскаржуваного рішення про нарахування штрафних санкцій - наявність своєчасно не нарахованого єдиного внеску - станом на момент розгляду даної справи відсутня, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-291749-50/72 від 03.01.2019, як передумова, скасована.

Відтак, рішення відповідача-2 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від №0151125006 від 19.08.2019, підлягає скасуванню. При цьому, суд звертає увагу, що у силу п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту прав та інтересів позивача у межах спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування індивідуального акту - у даному випадку, оскаржуваного рішення.

Слід також зазначити, що скаргу позивача від 28.08.2019 (на спірне рішення про нарахування штрафних санкцій), відповідачем (ДПС України) отримано 30.08.2019, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення №0910709756717 за квитанцією від 28.08.2019 (а.с. 8).

Отримавши скаргу позивача від 30.08.2019, відповідач-1 надав відповідь скаржнику тільки 02.10.2019, тобто більш, ніж через 30 календарних днів, як це передбачено положеннями статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», чинними на той момент.

Тому, і у даному випадку, Державна фіскальна служба України при розгляді скарги ОСОБА_1 від 30.08.2019 пропустила строки, які визначено чинним законодавством, що свідчить про протиправність визнати рішення Державної податкової служби України від 02.10.2019 №4129/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги платника єдиного внеску. При цьому, суд повторно звертає увагу, що у силу п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, належним способом захисту прав та інтересів позивача у межах спірних правовідносин є визнання протиправним та скасування індивідуального акту - у даному випадку, оскаржуваного рішення.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 01.11.2019 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 02.10.2019 року №4129/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги платника єдиного внеску ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0151125006 від 19.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску ОСОБА_1

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.