Рішення № 88811323, 10.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2020 року Справа № 280/810/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 08 жовтня 2019 року № 0002350508 на суму 7549,40 грн., та № 0002340508 на суму 10 000 грн.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а судове засідання призначено на 04 березня 2020 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на підставі висновків Акту фактичної перевірки №0654/08/01/14/ НОМЕР_1 від 29 серпня 2019 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 08 жовтня 2019 року прийнято податкові повідомлення – рішення: № 0002350508 на суму 7549,40 грн., та № 0002340508 на суму 10000,00 грн. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в Акті фактичної перевірки №0654/08/01/14/ НОМЕР_1 від 29 серпня 2019 року, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями – рішеннями. Вказує, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку. Вказує, що частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно порушенням встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей. Первинні бухгалтерські документи надають можливість в повній мірі встановити відомості щодо отриманих позивачем доходів та понесених витрат. У відповідності вимог пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Отже, документами, які підтверджують придбання ФОП ОСОБА_1 товару є: договори поставки, чеки, акти приймання-передачі, видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки по рахунку, рахунки-фактури, тощо. Зазначені первинні документи дають змогу визначити кількість придбаного та оприбуткованого позивачам товару, а кількість фактично реалізованого товару визначено у Книзі обліку доходів та витрат. Всі первинні документи надавались безпосередньо до Бердянського відділення ГУ ДФС у Запорізькій області. Їх аналіз свідчить, що у підприємця ведеться облік товарних запасів, нестача або залишок відсутні. Вказує, що статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за реалізацію не облікованих товарів, а не за сам факт їх надлишку чи нестачі. Акт перевірки не містить відомостей про те що надлишок ТМЦ, дійсно існує у сумі 3774,70 грн., був реалізований, та яким чином це могло відбутись. Зазначає, що перевіряючими не врахований той факт, що саме придбання товарів могло відбуватись у різні періоди, зокрема у не перевіряємий період. Вказує, що у підприємця відсутній обов`язок ведення обліку товарних запасів, та разом з тим у ФОП ОСОБА_1 наявні всі первинні документи на товар, з відповідним їх обліком у Книзі обліку доходів і витрат. Крім того, податковим органом не встановлений та не доведений факт реалізації таких товарів, що виключає можливість притягнення його до відповідальності. Також зазначає про те, що Акт перевірки містить зазначення одного алкогольного напою сидр "секс на пляже" на розлив, реалізованого підприємцем, як вважає податковий орган, за ціною нижчою, від установленої мінімальної роздрібної ціни. Однак, у акті перевірки не вказаний код УКТ ЗЕД вказаної товарної позиції. Акт перевірки не містить відомостей, в яку тару був реалізований вказаний напій, а лише містить вказівку на придбання разом з ним, пластикової пляшки 1,5л. Вказане є важливим, оскільки реалізація такого напою здійснюється у різну тару, в тому числі й пластикові стакани місткістю 0,4 л. та 0,45л. Вартість напою також зазначена за 0,5л. Однак реальна кількість напою, та в яку тару він був реалізований, у акті перевірки не зазначена. Також Акт перевірки не містить коду УКТ ЗЕД реалізованого алкогольного напою, тоді як відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР безпосереднім об`єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який відповідно до згаданих положень статті 1 Закону та відповідно до Постанови №957 визначається за кодом УКТ ЗЕД, а не за назвою в документах суб`єкта господарювання. Відсутність належних, допустимих і беззаперечних доказів реалізації підприємцем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, неможливість ідентифікувати продані напої за кодом УКТ ЗЕД, унеможливлює застосування до нього штрафу.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№8714 від 25 лютого 2020 року), відповідно до якого зазначає, що до проведення перевірки наказ, направлення та службові посвідчення пред`явлені особі, яка фактично проводила розрахункові операції, та складено акт в підтвердження її відмови від підписання розписка в направленнях. Таким чином, фахівцями податкового органу дотримано всіх вимог статті 81 ПК України, що надає повне право для проведення фактичної перевірки. Зазначає, що в ході перевірки за місцем реалізації та зберігання товару (магазин, де здійснює діяльність позивач) у присутності продавця (особи, що проводила розрахункові операції) та за її підписом складено відомості про наявний в магазині товар по вибірковим позиціям, інформацію з яких співставлено з наявними документами на цей товар (накладними, чеками щодо походження товару). В результаті співставлення виявлено товари, на які відсутні будь-які документи щодо його походження. Детальний опис необлікованого товару із зазначенням виду товару, його назви, кількості та вартості міститься у відомостях ТМЦ, що є додатками № 3 до акту фактичної перевірки. Таким чином, весь товар в магазині є таким, що знаходиться на реалізації на поточний час. В разі відсутні документів щодо походження такого товару він вважається необлікованим у встановленому порядку, що є порушенням вимог пункту 12 статті 3 Закону №265 та підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 20 Закону №265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 (зі змінами, які діяли 23 серпня 2019 року) встановлено мінімальну роздрібну ціну по товару «сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л» - 29,80 грн. В порушення вимог законодавства, яке діяло на момент операції з реалізації сидру, позивач реалізував цей товар за ціною 24,50 грн. за 1 л, що є меншою від встановленої мінімальної. Відповідальність за роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, передбачена абзац 13 частини 2 статті 17 Закону №481 у вигляді фінансової санкції у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10000 гривень. До позивача застосовано мінімальний розмір штрафу 10000 грн. Таким чином, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області підтверджують як фактичні обставини так і документальні докази у справі.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 20 серпня 2019 року № 2867 і направлень №1682, №1683, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку об`єкту господарювання магазину за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Перед початком фактичної перевірки 23 серпня 2019 року проведено контрольно- розрахункову операцію та придбано: сидр 1,5 літри за ціною 24,50 гри. за один літр на суму 36,75 грн. та пластикову пляшку за ціною 3,50 грн., що підтверджено фіскальним чеком №00008, роздрукованим 23 серпня 2019 року об 09 год. 37 хв. через РРО ФН 3000395385 заводський номер НОМЕР_2 .

Після отримання фіскального чеку продавцю ОСОБА_2 (особі, яка проводила розрахункові операції) пред`явлені службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення фактичної перевірки, оригінали направлень та вручено копію наказу. Від підписання направлень на перевірку продавець ОСОБА_2 відмовилась, про що 23 серпня 2019 року складено акт №1521/08-01-14-08/ НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу та направлень, право на проведення перевірки діє з 23 серпня 2019 року протягом 10 діб.

Перевірка розпочата 23 серпня 2019 року о 09-37год. та закінчена 29 серпня 2019 року.

За участю продавця ОСОБА_2 23 серпня 2019 року складно відомості, де описано вибіркові позиції товару, що знаходився в магазині на реалізації.

ОСОБА_2 є найманим працівником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджує повідомлення про прийняття працівника на роботу, передане 25 червня 2018 року позивачем до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

За результатами перевірки встановлено:

- продаж на розлив алкогольного напою сидр 1,5 л за ціною за один літр 24,50 грн. на загальну суму 36,75грн. при встановленій мінімальній роздрібній ціні на такий напій 29,80 грн., що є порушенням пункту 1 Постанови КМ України від 30 жовтня 2018 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями.

- в магазині на реалізації виявлено товар (по вибірковим позиціям), на який за письмовим запитом перевіряючих не надано документів щодо походження такого товару, що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року.

За результатами фактичної перевірки складено Акт, який зареєстровано 30 серпня 2019 року за №0654/08/01/14/ НОМЕР_1 .

На підставі Акту фактичної перевірки, ГУ ДПС у Запорізькій області 08 жовтня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0002350508 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7549,40 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України №265;

№0002340508 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10000 грн. за порушення пункту 1 Постанови КМ України №957.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями №0002350508, №0002340508 від 08 жовтня 2019 року звернувся з цим позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

1.Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року №0002350508 на суму 7549,40 грн.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0002350508 за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7549,40 грн. на підставі статті 20 цього Закону.

Склад правопорушення за висновком податкового органу полягає у не веденні позивачем у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 3774,70 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, для застосування передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансової санкції контролюючий орган повинен довести, що відповідач здійснював реалізацію не облікованих товарів.

Висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання обґрунтовується відповідачем тим, що під час перевірки складено відомості про наявний в магазині товар по вибірковим позиціям, інформацію з яких співставлено з наявними документами на цей товар, та в результаті виявлено товари, на які відсутні документи щодо його походження. Податковий орган вважає, що в разі відсутності документів щодо походження такого товару він вважається необлікованим у встановленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На порушення вищевказаних вимог відповідач не надав за час розгляду справи в суді належних та допустимих доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 реалізації необлікованих товарів.

Відповідно пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків, відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України, зобов`язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено приписами статті 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. затверджені наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481.

Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення у ній залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування.

Поняття «запаси» визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (зі змінами) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044.

Судом встановлено, що суб`єкт господарювання здійснював належне ведення Книги обліку доходів і витрат. Факту реалізації необлікованого товару податковим органом не зафіксовано.

Суд звертає увагу, що статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за реалізацію не облікованих товарів, а не за їх надлишок чи нестачу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2019 року у справі №812/1508/17, від 05 березня 2019 року у справі №814/2158/16.

Відтак, враховуючи належне ведення ФОП ОСОБА_1 . Книги обліку доходів і витрат, недоведеність податковим органом фактів реалізації не облікованого товару, а також не проведення податковим органом інвентаризації, суд дійшов висновку щодо безпідставності застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2019 року №0002350508 на суму 7549,40 грн..

2. Щодо податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року № 0002340508 на суму 10 000 грн. суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон України № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 16 Закону України № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України № 481/95-ВР, алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що виноробна продукція - це вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід.

Відповідно до розділу ІV Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII сидр та перрі з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Підпунктом 215.3.1 пункту 215.1 статті 215 ПК України встановлено, що сидр та перрі (без додання спирту) з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 виділено в окрему позицію «Сидр і перрі (без додання спирту)» та віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Стаття 15 Закону України № 481/95-ВР регулює імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема містить наступні положення.

Статтею 18 Закону України № 481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком, зокрема на сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00) встановлено мінімальну ціну 29,8 грн.

Крім того примітка 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 містить вказівку, згідно з якою мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Позивач в обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року № 0002340508 посилається на те, що в Акті перевірки не зазначені коди УКТ ЗЕД, не зазначений напій, який фактично реалізовувався, та фактичний об`єм проданого напою. Вважає, що через неможливість ідентифікувати продані напої за кодом УКТ ЗЕД, унеможливлює застосування до нього штрафу.

З приводу цього суд зазначає, у Акті перевірки №0654/08/01/14/ НОМЕР_1 від 29 серпня 2019 року у пункті 2.2.13 чітко зазначено, що продано Сидр «Секс на пляже» 1,5 літри на розлив за ціною 36,75 грн. У Пункті 2.2.6 Акту перевірки також зазначено, що проведено розрахункову операцію із використанням реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів: найменування товару - сидр «Секс на пляже» на розлив, кількість - 1,5 літри, вартість (грн.) – 12,25, загальна вартість (грн.)– 36,75.

Крім того, в матеріалах справи наявний фіскальний чек фіскальний номер 3000395385, заводський номер КФ 00002821 від 23 серпня 2019 року, роздрукованого о 09 год. 37 хв., з якого судом встановлено, що відбулась операція з продажу сидру на розлив на загальну суму 36,75 грн., вартість 0,5 літру складає 12,25 грн. Також у чеку зазначено суму акцизного податку у розмірі 5% від вартості товару - 1,75 грн.

Таким чином вищенаведене спростовує твердження позивача, що відповідачем у Акті перевірки не зазначений напій, який фактично реалізовувався, та фактичний об`єм проданого напою.

Щодо коду УКТ ЗЕД суд зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов`язок податкового органу під час проведення перевірки та фіксування її результатів у Акті перевірки зазначати код УКТ ЗЕД реалізованого товару.

Суд зазначає, що інформація, зазначена у фіскальному чеку, а також у Акті перевірки, є достатнім доказом для підтвердження реалізації сидру. Крім того, позивач не заперечує факту реалізації напою «Сидр», а лише наполягає на тому, що податковим органом не зазначено код УКТ ЗЕД реалізованого напою.

Отже, відповідно до фіскального чеку фіскальний номер 3000395385, заводський номер КФ 00002821 від 23 серпня 2019 року, роздрукованого о 09 год. 37 хв., вартість реалізованого сидру за 0,5 літри склала 12,25 грн., тобто за 1 літр сидру позивачем встановлена вартість 24,50 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства мінімальна вартість 1 літру сидру встановлена у розмірі 29,80 грн.

Під час перевірки було реалізовано 1,5 літри сидру, отже відповідно до примітки 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 мінімальна роздрібна ціна на сидр мала становити 44,70 грн. (29,80*1,5=44,70).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт реалізації позивачем сидру за ціною нижче встановленої мінімальної роздрібної, що є порушенням пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957.

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно притягнуто позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, отже податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року № 0002340508 винесено податковим органом обґрунтовано, та є правомірним і, відповідно, не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість лише податкового повідомлення рішення від 08 жовтня 2019 року № 0002340508, проте не доведено законність та обґрунтованість повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року №0002350508, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково доведеними, частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 жовтня 2019 року №0002350508 на суму 7549,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 361,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповненнь пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 квітня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов