Ухвала суду № 88810192, 15.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 квітня 2020 року м. Київ № 640/7348/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомОСОБА_1 доРади суддів України; Державної судової адміністрації України; провизнання протиправним та скасування наказу, рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Ради суддів України (далі по тексту - відповідач 1, РС України) та Державної судової адміністрації України (далі по тексту - відповідач 2, ДСА України), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Ради суддів України від 29 жовтня 2014 року № 47 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної судової адміністрації України;

2) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. Голови Державної судової адміністрації України від 29 жовтня 2014 року № 647/к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної судової адміністрації України;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державної судової адміністрації України з 30 жовтня 2014 року.

4) стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (заробітну плату) за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2014 року по дату постановлення судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії цієї ухвали.

Вказані судом недоліки позивачу пропонувалось усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, який обґрунтовано тим, що позовні вимоги позивача обґрунтовані порушенням нормами Закону України "Про очищення влади" права на повагу до приватного життя, що очевидно не могло бути встановлено протягом місячного строку після звільнення, відтак строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки до ухвалення рішення Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у справі "Полях та інші проти України" від 17 жовтня 2019 року унеможливлювали подання позову на захист порушених Законом України "Про очищення влади" прав позивача з цих підстав.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Суд звертає увагу позивача, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оскільки цей спір виник з приводу прийняття на публічну службу, то до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наведені скаржником доводи не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав, а свідчать лише про його суб`єктивні припущення та очікування.

Водночас, матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів того, що позивач протягом тривалого строку (2014-2020 роки) мав намір у будь-який спосіб відновити своє порушене право на працю, звертався з відповідними заявами чи скаргами до роботодавця, суду чи в інший спосіб.

При цьому, слід звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Поновлення судом строку на звернення до суду з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачем не було наведено об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого Кодексу адміністративного судочинства України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, наявні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241 - 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Рада суддів України (01601, Київ, вул.Липська, 18/5).

Відповідач 2: Державна судова адміністрація (01601, Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)