Ухвала суду № 88805374, 15.04.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/9115/19

Провадження № 2/206/626/20

У Х В А Л А

15 квітня 2020 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №10» Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2019 року представник позивача звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2020 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №10» Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради про відшкодування моральної шкоди передано на розгляд Самарському районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

14 квітня 2020 року матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Самарського районного суду м. Дніпропетровська та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 було визначено головуючим суддею Кушнірчука Р.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом врегульовано нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору та зазначено у позовній заяві клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку з матеріальним становищем.

Так, частиною першою статті 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Вказаними нормами передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивача від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2102 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем визначено ціну позову у розмірі 200000 грн., тобто ставка судового збору у даному випадку повинна складати 2000 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження свого майнового стану позивачем було надано довідку про доходи № 2129613741111108 від 30 липня 2019 року видану Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно якої ОСОБА_1 у період з липня 2018 року по липень 2019 року отримувала пенсію по інвалідності у загальному розмірі 19006,06 грн.

Також надано відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків, затверджені старшим державним інспектором Лівобережної ДПІ Лівобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, згідно яких за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 255,81 грн.

Враховуючи викладене, а також той факт, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

В той же час, враховуючи майновий стан позивача, суд вважає за необхідне зменшити розмір судового збору, визначивши суму, що підлягає сплаті, у розмірі 500 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 500 гривень та надати до суду докази його сплати.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №10» Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради про відшкодування моральної шкоди – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: Одержувач коштів УК в Iндустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989295, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA448999980313161206000004010, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Попередити, що у випадку не усунення в зазначений строк позивачем недоліків заяви, вона буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кушнірчук