Рішення № 88805221, 14.04.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/7069/19

Провадження № 2/206/339/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» та ОСОБА_1 було за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті ТОВ «ЛАЙМ МАНІ»: www.vashagotivochka.ua укладено кредитний договір № ЛМ-00455223 на суму 3700,00 грн. з платою процентів за користування кредитом. Боржник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, в зазначені кредитним договором строки та до теперішнього часу заборгованість не погасила, відтак загальний розмір боргу станом на 18.12.2019 становить 27358,44 грн., з яких: 3700,00 грн. - заборгованість по сумі кредиту, 8584,00 грн. - заборгованість по процентам, 14985,00 грн. - пеня, 89,44 грн. - три проценти річних від простроченої суми. ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» відступило право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу від 07.08.2019 на користь нового кредитора ТОВ «ГРАН ФАКТОР». В зв`язку із чим, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГРІН ФАКТОР» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 27358,44 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

26.12.2019 представником позивача подано дану позовну заяву.

27.12.2019 ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху.

30.01.2020 у зв`язку із усуненням недоліків, визначених ухвалою судді від 27.12.2019, провадження у справі відкрито.

21.02.2020, 12.03.2020 та 14.04.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

26.02.2020 у зв`язку із клопотанням відповідача про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та звернення за правовою допомогою до адвоката, розгляд справи було відкладено на 16.03.2020.

У судові засідання призначені 16.03.2020 та 14.04.2020 відповідач, повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, не з`явилась, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

14.04.2020 складено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 05.04.2019 між ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» та ОСОБА_1 було в електронному вигляді, з використанням електронного підпису укладено кредитний договір № ЛМ-00455223 та ознайомлено ОСОБА_1 з детальним розписом сукупної вартості кредиту, карткою позичальника зазначено № НОМЕР_1 , одноразовим ідентифікатором електронного підпису є код hMFvpEsx (а.с. 6-7, 13-19).

Відповідно до копії інформаційної довідки вих. № 108/12 від 17.12.2019, 04.05.2019 на сайті vashagotivochka.ua була проведена успішна транзакція типу «виплата» на суму 3700,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № ЛМ-00455223 від 05.04.2019, станом на 18.12.2019 відповідач має заборгованість в розмірі 27358,44 грн., з яких: 3700,00 грн. - заборгованість по сумі кредиту, 8584,00 грн. - заборгованість по процентам, 14985,00 грн. - пеня, 89,44 грн. - три проценти річних від простроченої суми (а.с. 25).

07.08.2019 між ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» та ТОВ «ГРІН ФАКТОР» було укладено договір факторингу № ЛМ-07/08-19, відповідно до умов якого до ТОВ «ГРІН ФАКТОР» перейшло право грошових вимог до третіх осіб (боржників), що виникли на підставі кредитних договорів, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № ЛМ-00455223 від 05.04.2019 (а.с. 17-21).

Згідно до копії акту приймання-передачі документів до Договору факторингу № ЛМ-07/08-19 від 07.08.2019 та виписки з додатку № 1 до акту приймання-передачі документів до Договору факторингу № ЛМ-07/08-19 від 07.08.2019, ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» передав, а ТОВ «ГРІН ФАКТОР» прийняв кредитний договір № ЛМ-00455223 від 05.04.2019 (а.с. 22-23).

Відповідача було повідомлено про відступлення ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» права вимоги позивачу за договором № ЛМ-00455223 від 05.04.2019, що підтверджується копією повідомленням від 07.08.2019 (а.с. 24).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, судом було встановлено, що станом на 18.12.2019 відповідач має заборгованість за кредитним договором № ЛМ-00455223 від 05.04.2019 в розмірі 27358,44 грн., з яких: 3700,00 грн. - заборгованість по сумі кредиту, 8584,00 грн. - заборгованість по процентам, 14985,00 грн. - пеня, 89,44 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

В той же час, відповідно до змісту ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання по поверненню коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, у позивача виникло право стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає, що звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин, а позов є таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 546, 548-551, 553, 554, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 81, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» (54030, м. Миколаїв, вул. Патьомкінська, 13/5, оф. 29, ЄДРПОУ 41685867) заборгованість за кредитним договором № ЛМ-00455223 від 05.04.2019 у загальному розмірі 27358,44 грн., яка складається з наступного: 3700,00 грн. - заборгованість по сумі кредиту, 8584,00 грн. - заборгованість по процентам, 14985,00 грн. - пеня, 89,44 грн. - три проценти річних від простроченої суми

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.04.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак