Рішення № 88801031, 16.04.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1035/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" квітня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вознесенську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 як боржник звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»» (далі – відповідач) про визнання виконавчого напису, вчиненого 25.10.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, реєстровий номер 4859 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» кредитної заборгованості в сумі 12071,27 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що про наявність вказаної нотаріальної дії йому стало відомо, коли за місцем його роботи (військової служби) стали утримувати із заробітної плати кошти на погашення кредитної заборгованості на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 27.01.2020 року, заперечує наявність договірних відносини з відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»» з приводу надання кредитних коштів, будь якої кредитної заборгованості він не має, а тому виконавчий напис не підтверджує безспірності заборгованості.

Посилаючись на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений в порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за відсутності підстав рахувати заборгованість за кредитним договором безспірною, позивач просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Лукіянчин І.П. - підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача – ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» - в судове засідання не з`явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, не надав витребуваної судом нотаріальної справи щодо вчинення 25.10.2019 року нотаріальної дії – виконавчого напису №4859.

Приватний виконавець округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить вручене рекомендоване повідомлення, надіслала суду постанову про зупинення вчинення виконавчих дій згідно з ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 24.02.2020 року про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 25.10.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем було здійснено виконавчий напис за реєстраційним номером 4859 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» кредитної заборгованості в сумі 12071,27 грн.

27 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60641543 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №4859 виданого 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" (надалі - Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат").

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - "Порядок вчинення нотаріальних дій", "Порядок").

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду №826/20084/14 від 22.02.2017 року визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

При цьому стаття 50 Закону "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Встановивши відсутність відзиву відповідача на позовну заяву з наданими належними та допустимими доказами в спростуванні доводів позивача, а також не надання приватним нотаріусом копії нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису, суд вважає позов ОСОБА_1 підставним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а саме визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем у вигляді оплати професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн.

Позивач ОСОБА_1 як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір підлягає стягнення з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в сумі 840,8 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 25 жовтня 2019 року №4859 вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 12071,27 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн.

Стягнути з ТОВ «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708) судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 840,8 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Є. Старжинська