Постанова № 8880064, 26.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-1185/09/2770 Окружний адміністративний суд міста

Севастополя в складі: Судді          Майсак О.І., при секретарі: Слонімець Т.І.,

за участю: представників позивача Бойко О.Г. (дов. №1-3/632 від 18.08.2009 р.) Бобик Ю.М. (дов. № 1-3/329 від 14.05.2009р.), представника відповідача Хаймінової Р.В. (дов. № 320/10-004 від 01.08.2008 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом Дочірнього підприємства «Севастопольський упрдор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про відміну податкового повідомлення-рішення від 19.02.2009 року № 000007232/1,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Севастопольський упрдор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про відміну податкового повідомлення-рішення від 19.02.2009 року № 000007232/1. Вказує, що 19.02.2009 року відповідачем на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення № 000007232/1 на суму 294455,00 грн., прийняте згідно акту перевірки № 131/232/05422674/10 від 05.12.2008 року, яке надійшло листом із повідомленням 24.02.2009 року. Позивач вважає, зазначене повідомлення-рішення протиправним, та просить його відмінити.

Ухвалою від 23 липня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. 24 липня 2009 року підготовче провадження було закінчене та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, вважають їх обгрунтованими та просять позов задовольнити. Вказує, що 19.02.2009 року відповідачем на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення № 000007232/1 на суму 294455,00 грн., прийняте згідно акту перевірки № 131/232/05422674/10 від 05.12.2008 року, яке надійшло листом із повідомленням 24.02.2009 року. Відповідно до статуту підприємства, діючого на момент проведення перевірки, майно підприємства передано позивачу від Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на праві повного господарського відання, що надає позивачу право на включення до валових витрат, витрати пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів з початку 2007 року. Від клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи щодо підтвердження висновків відповідача про правомірність нарахувань позивачем амортизаційних відрахувань, у судовому засіданні відмовились.

Представники відповідача у письмовому запереченні та поясненнях на адміністративний позов з позовом не погоджуються, вважають позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказують, що як свідчать матеріали справи, 05.12.2008 року відповідачем дійсно була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 131/232/05422674/10-0072 від 05.12.2009 року.

Актом зафіксовані порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п. 8.4.3 п. 8.4, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон № 334/94), що виразилося в заниженні податку на прибуток у загальному розмірі 196303,00 грн. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000007232/1 від 19.02.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 294455,00 грн., в т.ч. штрафні санкції в розмірі 98152.00 грн. Вважає, що відповідно до акту передачі майна від Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 31.03.2002 року майно передано позивачу за правом оперативного управління, з цих підстав нарахування амортизаційних відрахувань е порушенням п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України № 334/94.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне. Відповідно до Указу Президента України від 08.11.2001 року № 1056/2001 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України, Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Наказом Державної служби автомобільних доріг України № 93 від 05 березня 2002 року (а.с.114), створено Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з метою підвищення ефективності функціонування автомобільних доріг України (далі - Компанія). Засновником якого є держава в особі Державної служби автомобільних доріг. В державної власності закріплено 100 процентів акцій Компанії з забороною відчуження, використання для формування статутного фонду будь яких суб’єктів господарювання, надання в управління будь яким особам та здійснення дії наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності (а.с.115). Відповідно до пункту 5.1. Постанови КМУ від 28 лютого 2002 року № 221, реорганізовано дорожні державні підприємства шляхом їх злиття у дочірні підприємства Компанії, у тому числі Севастопольське управління автомобільних доріг. Відповідно до Наказу № 156 від 09.04.2002 року Державної служби автомобільних доріг України (а.с.113) створено дочірні підприємства Компанії, на виконання якого, відповідно до акту передачі майна в оперативне управління від 31 березня 2002 року (а.с.116), майно було закріплено за позивачем на праві оперативного управління станом на 31.02.2002 року у сумі 3128,9 тис. грн. та закріплено у пункті 4.1. редакції статуту Дочірнього підприємства «Севастопольський упрдор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», зареєстрованого 08.08.2002 року № ДП-П/П824 (а.с.121). На підставі Наказу Державної служби автомобільних доріг України від 05.07.2004 року № 457 внесено зміни до Статуту позивача (а.с.77) щодо збільшення статутного фонду на суму 4934005 грн.

На момент здійснення відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008 року, 20.01.2005 року статут позивача було зареєстровано у новій редакції, відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 22.12.2004 року № 941 (а.с.72). Відповідно до пункту 4.2. Статуту, майно позивачу передане Засновником (Компанія) в господарське відання (а.с.74). Статутний фонд підприємства становить 5173715 грн. 67 коп. (пункт 4.1.Статуту).

Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV (далі - Кодекс), Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств врегульовано зокрема статтею 75 Кодексу та іншими нормативно –правовими актами України.

Відповідно до положень Кодексу, статутні документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і мету його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Згідно вимог статі 135 Кодексу, власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Стаття 136 Кодексу встановлює, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Законодавство про управління об'єктами державної власності складається відповідно до статті 2 Закону України, від 21.09.2006, № 185-V "Про управління об'єктами державної власності" (далі – Закон № 185), з цього закону, Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності. Відповідно до статті 3 Закону № 185, об’єктами управління державної власності є зокрема майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, гідно вимог статті 6 Закону № 185: 1) приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; 2) ініціюють створення господарських структур, розробляють проекти їх установчих документів; 3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням та інше.

          Пункт 8.2.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ( далі – Закон № 334) (у редакції, що була чинною на момент проведення перевірки) встановлює, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Відповідно до вимоги пп. 8.1.1 ст. 8 Закону № 334 під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Приписами пп. 8.1.2 ст. 8 цього ж Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення. Відповідно до пункту 8.7.1. Закону № 334, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

          Відповідно до пунктів 1.8. та 1.28. Закону № 334, корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Письмовими доказами по справі підтверджено передачу від Корпорації до позивача основних фондів на корпоративні права шляхом збільшення статутного фонду від Засновника Компанії – держави в особі Державної служби автомобільних доріг. Помилковою слід вважати позицію відповідача, викладену у відповіді на заперечення до акту перевірки від 15.12.2008 року (а.с.61 зв.) щодо визначення держави в особі Державної служби автомобільних доріг як окремого суб’єкту господарювання.

          З урахування викладеного вище, судом встановлено, що позивач Дочірнє підприємство «Севастопольський упрдор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - державне комерційне підприємство. Передачу майна здійснено Засновником – Державною службою автомобільних доріг України позивачу в господарське відання, відповідно до повноважень та закріплено в статутних документах належним чином, згідно вимог діючого законодавства. Майно поставлене на баланс підприємства, та на його вартість Засновником збільшено статутний фонд підприємства. Передача майна в обмін на корпоративні права прирівнюється до понесення витрат на придбання основних фондів. Твердження відповідача щодо знаходження майна позивача відповідно до акту від 31.03.2002 року за правом оперативного управління, що позбавляє позивача права на нарахування амортизації основних фондів спростовується матеріалами справи та вказаними вище письмовими доказами. Таким чином, судом робиться висновок щодо правомірності та обґрунтованості здійснення позивачем амортизації основних фондів, та протиправності винесеного відповідачем повідомлення-рішення.

Постанову складено у повному обсязі 30 жовтня 2009 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-IV від 06.07.2005, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000072320/1 від 19.02.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 294455,00 грн. у тому числі фінансових санкцій в розмірі 98152, 00грн. визнати протиправним та скасувати.

          3. Стягнути з Державного Бюджету України (ЕДРПОУ:24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р\р31113095700007, код платежу 22090200) на користь дочірнього підприємства «Севастопольський упрдор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ( код ЄДРПОУ 05422674 р/р 26004301336315 в ФВ Промінвестбанку в м. Севастополь АРК, МФО 324515) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн.40 коп.) .

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                      О.І. Майсак