Постанова № 8879986, 11.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2010 року           15:53           № 2а-13732/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:

від позивача: Рожманової Н.Г.,Загірної Л.П., представників,

від відповідача1: Мороза С.О., представника

від відповідача2: Савенок В.Г., предстанвика

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Консоль»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі

Державної податкової адміністрації у місті Києві

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень –рішень та протиправними дій.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося приватне підприємство «Консоль»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва та Державної податкової адміністрації у місті Києві.

В позовній заяві позивач просить :

          - визнати дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації у м. Києві протиправними.

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 01.04.2009 р. №0007901520/0

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 11.06.2009 р. № 0007901520/1

-визнати рішення про внесення змін до рішення про результати розгляду скарги від 10.08.2009 р. № 6694/7/25-114, ухваленого Державною податковою адміністрацією у м. Києві незаконним та нечинним

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 12.08.2009 р. № 0007901520/2

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.10. 2009 року № 007901520/2

-визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.10.2009 року № 0025461520/0

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки про відсутність права на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених товариству з обмеженою відповідальністю «Леон», є неправомірними, оскільки податковий кредит позивача підтверджується всіма необхідними згідно з чинним законодавством документами.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Леон»було анульовано до дати виписки податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.

Державною податковою адміністрацією у місті Києві позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що рішення про результати розгляду скарги не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача. У зв’язку з викладеним, відповідач 2 просить провадження у справі в частині вимог щодо ДПА у м.Києві закрити.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          16 березня 2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором Державної податкової інспекції Дніпровського району м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість приватного підприємства «Консоль».

          З результатами даної перевірки складено акт № 1823-15/31924138 (далі –акт перевірки), згідно з яким було встановлено, що ПП «КОНСОЛЬ»в декларації з ПДВ за червень 2008 року у розділі II «Податковий кредит»додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»відобразило по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН», ІПН 310909526035, згідно податкової накладної № 295 від 26 червня 2008 року суму ПДВ 3226,67 грн., та в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року у розділі у розділі II «Податковий кредит»додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»відобразило по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН», ІПН 310909526035, згідно податкової накладної № 298 від 10 жовтня 2008 року суму ПДВ 3630,00 грн. Згідно інформаційних баз даних ДПІ у Дніпровському районі, реєстрація ТОВ «ЛЕОН»як платника ПДВ анульована 11 квітня 2008 року.

В акті перевірки було зроблено висновок, що ПП „КОНСОЛЬ" втрачає право на податковий кредит в червні та жовтні по контрагенту ТОВ „ЛЕОН".

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, відповідачем 01.04.09р. було прийнято податкове повідомлення –рішення №0007901520/0, яким, за порушення п.п. 7.2.4 та 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 7199,50грн., в тому числі 6856,67грн. основного платежу та 342,83грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем було прийнято податкові повідомлення –рішення від 11.06.2009 р. № 0007901520/1, від 12.08.2009 р. № 0007901520/2, якими суму податкових зобов’язань позивача було залишено без змін, від 29.10. 2009 року № 007901520/2 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання зі сплати 6856,67грн. основного платежу та від 29.10.2009 року № 0025461520/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3428,33грн. (50% від суми платежу).

Визначення позивачу суми податкових зобов’язань та застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій судом вбачається обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними №29 від 26.06.2008р. на суму 3226,67грн. та №298 від 10.10.2008р. на суму 3630,00грн., виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Леон».

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищезазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Частиною 2 зазначеного підпункту встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Так, підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в п.9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації, платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства слід дійти висновків, що податкова накладна, видана платником податку, свідоцтво платника ПДВ якого скасовано у встановленому порядку до дати видачі такої накладної, не дає права на включення сум податку на додану вартість, зазначених у даній податковій накладній, до податкового кредиту.

          Як вбачається з акту анулювання свідоцтва платника ПДВ №6617/10/15-406 від 11.04.2008р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Леон»було анульовано з 11.04.2008р.

Оскільки внаслідок наявності розбіжностей у копіях даного акту у суду виникли сумніви в даті затвердження та направлення вказаного акту, у відповідачів витребовувалися докази дати направлення копії акту ТОВ «Леон», а у ДПА України –відомості щодо оприлюднення дати анулювання свідоцтва платника ПДВ.

          На виконання вимог суду Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було надано засвідчені копії витягу з журналу реєстрації рішень про анулювання свідоцтва платника ПДВ, в якому за номером 167 за 11.04.08р. значиться ТОВ «Леон», та журналу реєстрації вихідної кореспонденції, в якому за номером 6617/10/15-406 за 16.04.08р. зазначено лист, направлений ТОВ «Леон».

Також відповідачем 1 було надано копії конвертів поштового відправлення, з яких вбачається, що направлений на адресу ТОВ «Леон», зазначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців лист повернувся до ДПІ.

          На виконання вимог ухвали суду Державною податковою адміністрацією України було надано лист, за змістом якого повідомлено, що за інформацією з реєстру платників податку на додану вартість (далі - реєстр) 06.12.00 ТОВ „Леон" (код ЄДРПОУ 31090953) зареєстровано платником ПДВ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (ІПН 310909526035, свідоцтво за №35587327, дата початку дії свідоцтва 06.12.00). Реєстрацію товариства, як платника ПДВ анульовано датою 11.04.08 за ініціативою податкового органу на підставі підпункту „г" пункту 9.8 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) у зв'язку з ненаданням податковому органу декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. Запис про анулювання реєстрації 14.04.08 внесено до центрального рівня реєстру.

Також ДПА України повідомила, що відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону із урахуванням особливостей, визначених частиною шостою (абзацами шостим - восьмим) пункту 13 „Перехідні положення" розділу 2 Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України", інформацію про анульоване свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Леон" за № 35587327 (із зазначенням дати анулювання, причини анулювання та підстави для анулювання свідоцтва) 22.04.08р. оприлюднено на офіційному web-сайті ДПА України.

Відповідно до пункту 9.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

          Судом вбачається, що зазначене встановлення Законом вимог щодо оприлюднення даних реєстру платників податку на додану вартість, з урахуванням вимог підпункту 7.2.4 щодо прав на складення податкової накладної, передбачає обов’язок та можливість платника податку впевнитись у наявності статусу платника ПДВ у особи, яка надає йому податкову накладну.

          Щодо вимог позивача в частині рішення про внесення змін до рішення про результати розгляду скарги від 10.08.2009 р. № 6694/7/25-114, ухваленого Державною податковою адміністрацією у м. Києві, суд відзначає наступне.

Перелік підстав для можливого закриття провадження у справі, визначений частиною першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідно до частини другої зазначеної правової норми, у випадку, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається процесуально правомірним тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки наявність владних повноважень ДПА у місті Києві не оспорюється, чинним законодавством іншого порядку оскарження рішень про результати розгляду скарги не встановлено, суд доходить висновків про відмову у позові в частині оскарження рішення про внесення змін до рішення про результати розгляду скарги від 10.08.2009 р. № 6694/7/25-114.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 С.К. Каракашьян