Постанова № 8879901, 12.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2010 року           10:51           № 2а-16371/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шрамко Ю.Т.

при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КИЇВ РЕ"

простягнення штрафу в розмірі 17240грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сахно Ю.А., довіреність № 10404-1-4/8 від 07.10.2009 р.

від відповідача: Галій Ю.М., довіреність № 03/10 від 08.02.2010 р.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 12.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

          У грудні 2009 року Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КИЇВ РЕ" (надалі відповідач)про стягнення штрафу в розмірі 17240 гривень.

          22 грудня 2009 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 05.02.2010 р.

          05.02.2010 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.03.2010 р.

          В судовому засіданні 12.03.2010 р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримав від Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим матеріали справи щодо порушення відповідачем Закону України "Про рекламу", з яких вбачається, що відповідач розповсюджував у місті Сімферополі на зовнішньому рекламному носії та в друкованих листівках рекламу послуг страхування без зазначення номеру ліцензії, дати її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію, що є порушенням вимог ч.1 ст. 24 Закону України "Про рекламу" і за що, відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про рекламу" передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Представник позивача просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, проте факт виготовлення відповідачем листівок з рекламою послуг страхування наземного транспорту визнала, зазначаючи при цьому, що вартість таких листівок складає 523, 60 (п’ятсот двадцять три гривні 60 коп.) грн. і, що позивач неправомірно визначив розмір штрафу від всієї суми, яку відповідач сплатив за виготовлену друковану продукцію. Представник відповідача також пояснила, що відповідач не укладав жодних договорів на виготовлення зовнішньої та друкованої реклам, так само як і договорів про розповсюдження реклами і, що замовляв друковану рекламну продукцію, проте не розповсюджував її. У своїх поясненнях представник відповідача зазначила, що Закон України "Про рекламу" не містить поняття "штендер" і що конструкція з виготовлених стоппера, таблички, стенду та наклейки виконувала роль покажчика напрямку знаходження офісу відповідача. Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про рекламу, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у - сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України "Про рекламу", реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим під час проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, було зафіксовано порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про рекламу", а саме, розповсюдження відповідачем у місті Сімферополі на зовнішньому рекламному носії та в надрукованих листівках реклами послуг страхування без зазначення номеру ліцензії, дати її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію. Крім того, зазначені порушення були зафіксовані за допомогою технічних засобів (проведена фотозйомка зовнішньої реклами послуг пов'язаних із залученням коштів населенняна конструкції типу "штендер"), а також вилучені відповідні рекламні листівки з рекламою послуг страхування, копії та оригінал яких наявні в матеріалах справи.

В зв'язку з виявленими порушеннями відповідно до вимог "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693, Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим складено протоколи про порушення законодавства про рекламу від 08.09.2008 р. та від 03.10.2008 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим своїм листом № 1469 від 09.09.2008 р. пропонувало відповідачу подати необхідну на його думку інформацію та заперечення щодо змісту протоколів про порушення законодавства про рекламу.

06.10.2008 р. Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим прийняло рішення про початок розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про рекламу", рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Листом № 1702 від 23.10.2008 р. Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим повідомило відповідача про дату, час та місце розгляду питання про накладення санкцій за порушення Закону України "Про рекламу", проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, відповідач цим своїм правом не скористався.

Однак, своїм листом № 01-03/791 від 30.10.2008 р. відповідач надав Головному управлінню у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим підтвердження вартості виготовлення зовнішньої та друкованої реклами: рахунок № 51 від 09.04.2008 р., платіжне доручення № 901 від 11.04.2008 р., рахунок № 474 від 10.06.2008 р., платіжне доручення № 1814 від 10.07.2008 р., платіжне доручення № 1956 від 23.07.2008 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, як вбачається зі змісту зазначеного листа № 01-03/791 від 30.10.2008 р., відповідач визнав факт порушення ним Закону України "Про рекламу" та зобов'язався усунути, виявлені порушення.

04 листопада 2008 р. на засіданні Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим відповідно до вимог ч. 8 ст. 27 Закону України "Про рекламу" та абз. 2 п. 8 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693, згідно з якими рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, було прийнято рішення про направлення матеріалів справи про порушення відповідачем Закону україни "Про рекламу" Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст 27 Закону україни "Про рекламу" Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про рекламу", вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування".

Як вбачається з матеріалів справи, вартість розповсюдженої відповідачем реклами підтверджується рахунком № 51 від 09.04.2008 р., платіжним дорученням № 901 від 11.04.2008 р., рахунком № 474 від 10.06.2008 р., платіжним дорученням № 1814 від 10.07.2008 р., платіжним дорученнм № 1956 від 23.07.2008 р., наданими відповідачем як додаток до листа № 01-03/791 від 30.10.2008 р. та не спростованої в судовому засіданні.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим позивачем було прийнято рішення № 0028 від 17.12.2008 р. про накладення штрафу на відповідача в сумі 17240 (сімнадцять тисяч двісті сорок) гривень, другий примірник якого відповідно до вимог п. 18 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 із супровідним листом № 12142-7-11/18 від 19.12.2008 р. був направлений на адресу відповідача. Зазначений лист відповідач отримав 26.12.2008 р., про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якої наявна в матеріалах справи.

Частина 11 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачає можливість оскарження рішення у справах про порушення законодавства про рекламу до суду.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представниками сторін, відповідач рішення № 0028 від 17.12.2008 р. про накладення штрафу в сумі 17240 (сімнадцять тисяч двісті сорок) гривень в судовому порядку не оскаржував.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Суд не погоджується з поясненням предстаника відповідача, що зазначена спеціальна тимчасова конструкція виконувала роль покажчика напрямку знаходження офісу відповідача.

Матеріалами справи підтверджується факт розміщення відповідачем по вул. Р. Люксембург у м. Сімферополі інформації про відповідача на спеціальній тимчасовій конструкції без зазначення номеру ліцензії, дати її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію, що має ознаки зовнішньої реклами, визначені ст. 1 Закону України "Про рекламу", що є порушенням вимог ст. 24 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням викладеного, наведених норм чинного законодавства України, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Керуючись вимогами ст.ст. 24, 26, 27,Закону України "Про рекламу" ст.ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          1. Позов Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КИЇВ РЕ" (вул. Горького, б. 95, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 33442139) штраф у розмірі 17240 (сімнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. до Державного бюджету України, отримувач платежу УДК Голосіївського району м. Києва, банку ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077879, р/р 31115106700002.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови складено і підписано 15 березня 2010 р.

Суддя                                                                                 Шрамко Ю.Т.