Постанова № 8879600, 24.03.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р.

18 год.15 хв.Справа № 2-а-14771/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Садовій Я.В.,

за участю: представників позивача - Мохненко О.В., Кодовбецької С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 3661 грн. 05 коп.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що проведеною позивачем перевіркою відповідача щодо дотримання ним вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" встановлено, що відповідач на день проведення перевірки не зареєстрований у відділенні Фонду та не подавав звітності. Середньооблікова чисельність штатних працівників фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у 2007 році складала 8 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. У 2007 році відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 16.04.2008 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 3093 грн. 75 коп. та пеню в розмірі 567 грн. 30 коп. за порушення терміну сплати цих санкцій.

Відповідач, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що протягом 2007 -2008 років позивачем не проводилось жодної перевірки. ОСОБА_3 неодноразово усно звертався до центру зайнятості з проханням направити для працевлаштування інваліда, проте службою зайнятості не було вчинено ніяких дій щодо направлення інваліда - спеціаліста необхідного профілю. До того ж відповідач не вважає своїм обов'язком здійснювати пошук інвалідів для працевлаштування та подавати звітність до Фонду та до центру зайнятості, оскільки при державній реєстрації його підприємницької діяльності ОСОБА_3 не було це роз"яснено.

Посилаючись на ст. 250 ГК України, відповідач зазначив, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому нарахування позивачем штрафу та пені в кінці 2009 року за 2007 рік є безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 875-ХІІ) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми № 10-ПІ.

Отже, враховуючи те, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2008 рік складала 8 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем становить 1 робоче місце.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Статтею 20 Закону України “Про зайнятість населення”від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон № 803-ХІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:

організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів;

працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

На виконання вищенаведеної норми Закону № 803-XII наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" від 19 грудня 2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 затверджено форму звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" та Інструкцію щодо заповнення, якими передбачено, що підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання подають центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесківпри наявності вакансій вищезазначений звіт.

Таким чином, обов"язком відповідача, крім створення робочого місця для інваліда, є подання до Фонду звітності форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів та до центру зайнятості належним чином заповненої звітності форми N 3-ПН про наявність вакансії для інваліда.

Зі змісту акту перевірки від 30.11.2009 року вбачається, що у 2007 році ФОП ОСОБА_3 самостійно не проведено реєстрацію у Фонді, не виконано нормативу працевлаштування інвалідів та не подано до Фонду звітність форми № 10-ПІ. Відповідач від підписання акту перевірки відмовився. Акт надіслано поштою із повідомленням про вручення. Правомірність проведення перевірки відповідач у судовому засіданні не оспорював.

Також суд не приймає як доказ виконання обов"язку по працевлаштуванню інваліда твердження відповідача про те, що він не знав про обов"язок подавати звітність до Фонду та вживав заходів по працевлаштуванню у спосіб звернення по телефону до центру зайнятості з клопотанням про надання інформації про інвалідів, які можуть працювати фармацевтами або провізорами, оскільки незнання не звільняє від відповідальності.

Таким чином суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку роботодавця щодо працевлаштування інваліда та надання звітності форми № 10-ПІ та № 3-ПН.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку застосування адміністративно-господарських санкцій є необгрунтованим, оскільки, як передбачено статтею 20 Закону № 803-XII, до правовідносин із стягнення санкцій, передбачених цим законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

постановив:

Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ідентифікаційний код - НОМЕР_1 на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 3093грн. 75 коп. (три тисячі дев"яносто три грн. 75 коп.) та пеню в розмірі 567 грн. 30 коп.(п"ятсот шістдесят сім грн. 30 коп.) на р/р 31219230700002, УДК у м.Херсоні, ГУДКУ по Херсонській області, ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 березня 2010 р..

Суддя Кисильова О.Й.