Ухвала суду № 88795383, 16.04.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1237/18

1-кс/705/424/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Білик О.В.

при секретарі Остропольській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань заяву судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана про самовідвід в межах розгляду кримінального провадження № 12017250100000149 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст. 27, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В . перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст. 27, ч.3 ст. 185 КК України.

Суддею Корманом О.В. в межах вказаного кримінального провадження заявлений самовідвід, мотивований тим, що під головуванням судді Кормана О.В. 11.10.2018 обвинувальний акт вже повертався прокурору. Повернення обвинувального акту суд мотивував наявністю недоліків, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Тобто, суддя Корман О.В. вже висловив свою позицію про неможливість призначення справи до судового розгляду. Така позиція судді не була підтримана судом апеляційної інстанції, тому у сторін кримінального провадження можуть виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді. Після скасування ухвали суду про повернення обвинувального акту, судова справа знову надійшла до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, де їй було присвоєно новий номер провадження. Тобто, наявне нове провадження після скасування ухвали суду про повернення обвинувального акту. За результатами розгляду заяви судді Кормана О.В. про самовідвід, 15.04.2019 іншим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області винесена ухвала, якою відмовлено в задоволенні заявленого суддею самовідводу. При цьому, відсутність підстави, передбаченої ч.2 ст. 76 КПК України, була мотивована тим, що ухвала про повернення обвинувального акта не є остаточним рішенням по справі, розгляду справи ще не відбулось, оцінка доказів судом у підготовчому засіданні не надавалась. Крім того, в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2019 не зазначено про розгляд справи в іншому складі суду. Проте, наявна судова практика свідчить про те, що в разі, якщо судом першої інстанції було ухвалено рішення про повернення обвинувального акту прокурору, після чого таке судове рішення було скасовано судом апеляційної інстанції, повторна участь цього ж судді першої інстанції в подальшому розгляді справи, може призвести до скасування вироку, якщо такий буде постановлено.

Вищезазначена заява про самовідвід судді за результатами автоматизованого розподілу справ визначена для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В.

Про розгляд заяви про самовідвід судді Кормана О. В. було повідомлено учасників кримінального провадження та суддю Кормана О.В.

Прокурор в судове засідання не з`явився, письмово подав заяву від 16.04.2020, в якій просить заяву про самовідвід судді Кормана О.В. розглядати без його участі, заяву про самовідвід підтримує в повному обсязі.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ведющенко В.В. не з`явились, згідно телефонограми просять заяву про самовідвід розглядати без їх участі, покладаються на думку суду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, письмово подала заяву про розгляд справи без її участі.

Суддя Корман О.В., будучи належним чином повідомленим про дату, місце і час проведення судового засідання, в судове засідання не з`явився.

Судом, з урахуванням положень ст.81 КПК України, визнано за можливе проводити розгляд заяви про самовідвід судді за відсутності осіб, які не з`явилися.

Суд, дослідивши заяву про самовідвід судді, матеріали судового провадження, в якому заявлено самовідвід судді, встановив наступне.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст. 27, ч.3 ст. 185 КК України визначене для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Корману О.В.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.10.2018 під головуванням судді Кормана О.В. обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017250100000149 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, був повернутий прокурору для доопрацювання.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2019 ухвала Уманського міськрайонного суду від 11.10.2018 була скасована, а матеріали обвинувального акта повернуто до того ж суду першої інстанції.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2019 вказана справа була передана для продовження розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корману О.В.

08.04.2019 суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корманом О.В. було заявлено самовідвід, у задоволенні якого ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. від 15.04.2019 відмовлено.

Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необґрунтованість заявленого самовідводу виходячи з наступного.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.75 КПК України та ст. 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).

Відповідно до вищевикладеного, суд зазначає, що прийняття рішення судом щодо повернення обвинувального акту прокурору, та подальше скасування апеляційною інстанцією ухвали суду першої інстанції, не свідчить про неупередженість судді, який повернув обвинувальний акт прокурору, при подальшому розгляді кримінального провадження.

Тобто, відсутні об`єктивні обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді, який повертав обвинувальний акт прокурору, щодо подальшого здійснення судочинства в цьому ж кримінальному провадженні та винесенні відповідного рішення по справі.

Крім того, суд зазначає, що вимогами чинного КПК України, не передбачено повторного заявлення суддею самовідводу з одних і тих самих підстав, які зазначались у попередній заяві про самовідвід, у задоволенні якої вже було відмовлено судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.35,76,80,81,344 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В. про самовідвід в межах розгляду кримінального провадження № 12017250100000149 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ст. 27, ч.3 ст. 185 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білик