Постанова № 8879136, 08.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-702/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представника позивача - Прокопчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїдо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості в сумі 142,63 грн, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2010 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості в сумі 142,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на дату подання позову до суду за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного податку та пені за цим платежем на загальну суму 142,63 грн (в т. ч. 120,35 грн - сума податку та 22,28 грн - сума пені) внаслідок несплати сум єдиного податку за вересень, жовтень та листопад 2008 року.

В судовому процесі представник позивача підтримав доводи і вимоги сторони, інтереси якої він представляє.

Відповідач, будучи повідомленим про те, що на розгляді в Полтавському окружному адміністративному суді перебуває справа за вказаним позовом, заперечень на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився. За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

При вирішенні цього спору суд бере до уваги припис частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розвязанні спорів за зверненнями субєкта владних повноважень.

Судовим розглядом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 зареєстрований Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області як фізична особа-підприємець 16.07.2003.

Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією відповідач взятий на облік як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) з 19.07.2005 за № 200.

Як слідує з матеріалів справи, за наслідками звернення ОСОБА_2 до Карлівської МДПІ з заявою від 12.09.2008 № 779 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач набув статусу платника єдиного податку протягом 2008 року.

Частиною 1 статті 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності”передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Самостійно, за власною волею звернувшись до позивача з зазначеною заявою та отримавши свідоцтво платника єдиного податку серії Є № 308120, відповідач в силу частини 6 статті 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності”обтяжився обовязком сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом з'ясовано, що відповідач з урахуванням встановленої рішенням Карлівської районної ради Полтавської області від 22 жовтня 1999 року ставки єдиного податку на обраний ним вид господарської діяльності (60,00 грн.) повинен був протягом 2008 року не пізніше 20 числа сплачувати щомісячно 60,00 грн.

З даних облікової картки особового рахунку відповідача з єдиного податку, яка ведеться Карлівською МДПІ, вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_2 по оплаті цього виду податкового зобов"язання за вересень, жовтень та листопад 2008 року з урахуванням переплати в сумі 59,65 грн складає - 120,35 грн.

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який згідно преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За визначенням статті 1 цього Закону податковий борг / недоїмка / - податкове зобовязання /з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності/, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання, а податкове зобов'язання - це зобовязання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Водночас пунктом 4 Перехідних положень Конституції України визначено, що Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Наведені положення дають підстави для висновку, що нарахування пені поширюється також і на борг з єдиного податку.

Відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством /підпункт 16.4.2 пункту 16.4 статті 16 зазначеного Закону/.

Судом на підставі даних облікової картки особового рахунку відповідача з єдиного податку також встановлено, що відповідачу нараховано суму пені - 22,28 грн за період з 23.09.2008 по 18.02.2010.

Доказів сплати спірної суми заборгованості -142,63 грн (120,35 грн +22,28 грн) відповідач суду не надав, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України не встановив.

Наявність спірної суми заборгованості в зазначеному розмірі доведена матеріалами справи та відповідачем не спростована.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про податкову службу в Україні" одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1 та 11 статті 10 зазначеного Закону встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів /пункт 1/; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна /пункт 11/.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на нормах чинного законодавства та належних доказах, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на те, що положеннями статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 142,63 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до бюджету (р/р 34213379700147, одержувач УДК у Полтавській області, код ЗКПО 34698453, МФО 831019) заборгованість в сумі 142 (сто сорок дві) грн 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови буде виготовлено 13 квітня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк