Рішення № 88786671, 15.04.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7909/19

Провадження № 2/0182/824/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

15.04.2020 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 (діє на підставі ордеру серія АЕ № 1017177 від 26.02.2020 року, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3282, що видане 20.01.2017 року)

представника третьої особи - Городничого О.Л. (діє на підставі довіреності від 24.01.2020 року №306/20, Положення про службу у справах дітей Нікопольської міської ради, що затверджено рішенням Нікопольської міської ради від 31.01.2020 року № 90-58/VII),

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів.

Заяви по суті справи.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини є її донька - відповідач по справі, а батько записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Хлопчик народився передчасно, у зв`язку з чим має проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_3 після пологів проходила лікування у м. Дніпро. Дитина в цей час проживала з позивачем та знаходилася на її утриманні. Після одужання відповідач деякий час проживала з матір`ю та сином, однак згодом вступила у фактичні шлюбні стосунки та переїхала на інше місце мешкання. До жовтня 2018 року ОСОБА_3 періодично відвідувала сина, який повністю знаходився на піклуванні та забезпеченні бабусі, однак потім зникла та на даний час її місце знаходження невідоме.

Відповідач зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, з останнього місця роботи була звільнена через прогули. Вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.01.2017 року її було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки.

Своїм сином ОСОБА_3 не цікавиться, жодної матеріальної допомоги йому не надає та повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

У зв`язку з тим, що відповідач не забезпечує своїй дитині догляду та лікування, утримання, виховання, а про фізичний та духовний розвиток малолітнього ОСОБА_4 дбає ОСОБА_1 , позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина, призначити ОСОБА_1 опікуном дитини та стягнути аліменти на його утримання (а.с.2-5).

Відповідач відзив на позов не надавала.

Процесуальні дії у справі.

26.11.2019 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання; витребувано висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав та призначення позивача опікуном малолітньої дитини (а.с.40-42). Того ж дня судом постановлено ухвалу про витребування в Адміністрації державної прикордонної служби України відомостей про те, чи перетинала кордон України ОСОБА_3 , починаючи з 2015 року, а також відомості про доходи відповідача (а.с.43,44).

27.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті (а.с.93).

15.04.2020 року у зв`язку з неявкою відповідача, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання, відзиву на позов не подала, зі згоди позивача, судом постановлено розглянути справу заочно на підставі наявних у ній доказів.

Виклад позицій учасників процесу.

У судовому засіданні позивач на позові наполягала. Пояснила, що вона проживала разом із донькою та онуком. Згодом відповідач вступила у фактичні шлюбні відносини з чоловіком, який не бажав приймати її сина. Після цього ОСОБА_3 виїхала в орендоване житло, проте відвідувала дитину. Однак, з жовтня 2019 року вона фактично покинула ОСОБА_4 на позивача, не з`являється, спілкуватися не бажає.

Представник позивача просила позов задовольнити. Наголосила на тому, що хлопчик потребує постійного медичного нагляду й ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків ставить під загрозу його життя та здоров`я.

Відповідач не з`явилася, причини неявки суду невідомі. Про розгляд даної цивільної справи повідомлена належним чином. Ухвала про відкриття провадження разом з позовом та доданими матеріалами, а також судові повістки були направлені їй за адресою реєстрації (а.с.39), однак конверти повернулися суду неврученими (а.с.78,99).

Про розгляд справи учасники також повідомлялися шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.96).

Крім того, на зазначений у позові номер мобільного телефону ОСОБА_3 були направлені смс-повідомлення із відомостями про дату, час та місце судових засідань, які, як вбачається з довідок про доставку, вона не отримувала (а.с.98).

Жодних заяв, клопотань від відповідача суду не надходило.

Представник органу опіки та піклування просив задовольнити позов та зазначив, що позбавлення батьківських прав буде цілком відповідати інтересам дитини.

Судом встановлено.

Між сторонами виникли правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно її малолітнього сина, призначення дитині опікуна та стягнення аліментів на утримання.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ч. 1 - 4 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною;є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

На підставі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-9).

Матір`ю дитини є відповідач ОСОБА_3 , а відомості про батька в актовий запис про його народження внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.6,7).

Як вбачається з матеріалів, зібраних Службою у справах дітей (далі - ССД) для підготовки висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.60-63), малолітній ОСОБА_4 станом на 10.12.2019 року перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням його матері від виконання батьківських обов`язків. У вересні 2019 року до ССД надійшла інформація від баби дитини ОСОБА_1 про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 , яка залишили без догляду малолітнього ОСОБА_4 .

У рамках перевірки встановлено, що за місцем проживання відповідач характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя.

За відомостями Комунального підприємства «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР, Комунального підприємства «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР, КП «Дніпровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» ДОР ОСОБА_3 на обліку у нарколога, психіатра, диспансерному обліку не перебуває, а, отже, не має хвороб, які б перешкоджали виконувати їй батьківські обов`язки (а.с.55,58).

За інформацією Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області № 49/29199 від 12.12.2019 року, відповідач притягувалася до кримінальної відповідальності та вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.01.2017 року її було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням і з встановленням іспитового строку на 2 роки (а.с.76). Станом на 06.12.2019 року відповідач в установах виконання покарань не перебуває, що підтверджується листом департаменту інформатизації МВС України № 17860/16-2019 від 09.12.2019 року (а.с.52).

Таким чином, обставин, які б перешкоджали ОСОБА_3 виконувати свої батьківські обов`язки судом не встановлено.

Малолітній ОСОБА_4 знаходиться на обліку комунального некомерційного підприємства «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» з діагнозами Н52.2, j 35.0, G90.0, F95.1. За інформацією сімейного лікаря ОСОБА_5 , баба ОСОБА_1 займається вихованням, лікуванням та утриманням дитини. Матір хлопчика ОСОБА_3 сином не цікавиться та на даний час її місце знаходження невідоме.

За інформацією Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області № 49/25162 від 25.10.2019 року, відповідач серед померлих, заарештованих, затриманих в порядку ст.ст. 208,191,535 КПК України осіб, невстановлених трупів громадян та невідомих хворих не значиться. Встановити її місце знаходження не виявилося можливим (а.с.27,28).

Малолітній ОСОБА_4 мешкає у родині бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де забезпечений всім необхідним (санітарно-гігієнічні умови задовільні, в кімнаті чисто та охайно, є вода, газ, електропостачання, меблі, побутова техніка), що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов, затвердженим начальником ССД 03.12.2019 року (а.с.54).

З березня 2016 року дитина відвідує Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок) № 31 «Пролісок». Відповідно до характеристики, ОСОБА_4 до дитячого садка адаптувався дуже повільно. Складнощі виникали у питаннях самообслуговування, взаєминах з однолітками та дорослими. Дитина нервувала і відмовлялася самостійно робити те, що роблять діти у його віці. З допомогою бабусі ОСОБА_1 характер та поведінка почали змінюватися на краще (а.с.10).

Судом було вислухано малолітнього ОСОБА_4 , який суду пояснив, що живе з бабусею. Вона його виховує та навчає, матір він давно не бачив.

Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 1014 від 18.12.2019 року затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_4 (а.с.80-82). Суд вважає даний висновок обґрунтованим, належно мотивованим та таким, що знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Таким чином, сукупністю доказів, що були досліджені судом та містяться в матеріалах справи, встановлено, що відповідач долею свого сина не цікавиться, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, чим ставить під загрозу безпеку, здоров`я та життя малолітнього ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що відповідач свідомо, злісно, без будь-яких наявних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не створює умов для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, судпогоджується з висновком виконавчого комітету Нікопольської міської ради, та в інтересах дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, у зв`язку з позбавленням батьківських прав матері дитини та відсутності у нього іншого з батьків, виникла необхідність у призначенні малолітньому ОСОБА_4 опікуна.

Відповідно до ч. 3 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна або піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Сукупністю зібраних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 займається вихованням, утриманням, лікуванням та навчанням онука ОСОБА_4 (а.с.10-15,56). За станом здоров`я, матеріальним забезпеченням, житлово-побутовими умовами, ставленням до виконання своїх обов`язків може ним опікуватися (а.с.12-15,17,18,20,54). За місцем проживання характеризується позитивно (а.с.11). На території України станом на 08.10.2019 року позивач не знятої чи не погашеної судимості не має, що підтверджується довідкою Міністерства Внутрішніх Справ Серії НОМЕР_1 (а.с.26).

Тому, беручи до уваги рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області № 1016 від 18.12.2019 року «Про затвердження подання про можливість ОСОБА_1 бути опікуном», суд вважає призначення її опікуном свого онука ОСОБА_4 доцільним та таким, що відповідає інтересам малолітньої дитини (а.с.83-84).

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч. 1 ст. 179 СК України). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Конституція України в статті 48 встановлює право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Основний Закон України покладає на батьків обов`язок утримувати дітей до їх повноліття (частина друга статті 51), у той же час сім`я, дитинство, материнство і батьківство перебувають під охороною держави (частина третя статті 51).

Судовий захист майнових прав дитини передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання її майнових прав, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.

Ст. 183 СК визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, на законодавчому рівні державою встановлено, що при визначенні способу стягнення аліментів у частці від доходу стягнення аліментів має бути не нижче ніж у розмірі однієї четвертої на одну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

З урахуванням діючого законодавства та відсутності даних про інші аліментні зобов`язання ОСОБА_3 , з неї підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частині її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого останнім судового збору за вимоги щодо позбавлення батьківських прав у розмірі 768,40 грн. (а.с.1).

Крім того, за вимоги щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. на користь держави.

Керуючись ст. ст.150,155,164,166,180,181,182,183 СК України, ст.ст. 59, 60, 63 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", Постановою ПВСУ N 3 від 30 березня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я одержувача, законного представника - опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.11.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині місячного платежу коштів на утримання дитини підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Повне рішення складено 15.04.2020 року.

Відомості про сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа - орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ 37338391, адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1.

Суддя: А. Г. Багрова