Рішення № 88780619, 14.04.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/336/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Херсонгаз»

до фізичної особи-підприємця Саркісяна Аршака Меружановича

про зобов`язання здійснити демонтаж тимчасової споруди

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

позивача - Чернишової В.Г.,

відповідача - не з`явився,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

02.05.2019 Акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Саркісяна Аршака Меружановича про зобов`язання здійснити демонтаж тимчасової споруди кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.

У якості обґрунтування позовних вимог Позивач вказав, що до існуючого кафе без погодження з ним збудована прибудова, яка розміщена на газопроводі. За твердженнями Позивача у відповідності до абзацу 4 пункту 1.12. глави 1 розділу V Кодексу газорозподільних систем не допускається ведення земляних та будівельно-монтажних робіт вздовж газорозподільної системи в межах охоронної зони, а тому будівництво прибудови до кафе фактично здійснене з порушенням діючого законодавства. Безпосередньо газопровід знаходиться на балансовому обліку Позивача та переданий йому для обслуговування.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на відсутність доказів будівництва газопроводу, а також здійснення будівництва прибудови до кафе у відповідності до паспорту прив`язки. За твердженнями Відповідача у відповідності до акту № 32 від 28.02.2018, складеного Управлінням ДАБІ в Херсонській області порушень при будівництві не виявлено. Відповідач також зазначає, що схеми розміщення тимчасової споруди та благоустрою відповідають Генеральному плану м. Скадовська, а сам газопровід проходить по тротуару між автодорогою та пішохідною доріжкою і його відстань від тимчасової споруди складає декілька метрів, а тому вона не знаходиться на земельній ділянці, по якій проходить газопровід.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 27.05.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та воно проведене у підготовчих засіданнях, які відбулися 11.06.2019, 16.07.2019, 24.09.2019, 30.09.2019, 29.10.2019, 19.11.2019, 17.12.2019, 18.02.2019, 03.03.2019 та 24.03.2020.

Розгляд справи по суті проведений у судовому засіданні 14.04.2020 без участі представника Відповідача, оскільки він не з`явився, повідомивши суду у телефонному режимі про неможливість прибуття через введені карантинні заходи.

Судом це клопотання відхилене з наступних підстав.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

Зокрема, за змістом статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Положеннями статті 32 цього ж Закону зазначено, що обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

На території України та безпосередньо у м. Херсоні та м. Скадовську введені заходи для протидії поширенню коронавірусу, а саме обмежно роботу установ, організацій та транспорту загального користування.

Отже, на даний час дійсно введені обмежувальні заходи, які впливають на здійснення роботи усіх установ та організацій.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а за частиною 1 статті 7 того ж Закону визначено завдання суду, серед яких є своєчасність розгляду і вирішення судових справ.

Таким чином, своєчасність вирішення справ та дотримання процесуальних строків є обов`язком суду, виконання якого забезпечує досягнення завдань господарського судочинства, встановлених частиною 3 статті 2 ГПК України.

Разом з тим, дотримання строків судочинства не є самоціллю судового розгляду, оскільки у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні, а тому у випадку мотивованої неможливості прийняття участі у судовому розгляді суд не зможе досягти вказаного завдання та забезпечити дотримання принципів судочинства.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. За частиною 1 статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я.

За змістом статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Отже, у випадку наявності введеного карантину обов`язком суду є здійснення судочинства, з урахуванням необхідності захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, їх представників, у тому числі на охорону здоров`я, яке досягається вжиттям безпосередньо судом відповідних дій та заходів щодо безпечного розгляду справи.

У даному випадку в Господарському суді Херсонської області вжиті відповідні санітарні заходи, які направлені на забезпечення роботи суду в умовах карантину, у тому числі проведення судових засідань з використанням працівниками суду та представниками сторін засобів індивідуального захисту, а тому неявка представника Відповідача не є поважною, оскільки наявність введеного карантину не означає, що сам по собі цей факт є підставою для неприбуття у судове засідання, так як для такого неприбуття потребується надання доказів впливу карантинних заходів на безпосередню явку у судове засідання, яких ним не надано.

Поряд з цим, суд зазначає, що представник Відповідача є адвокатом, а тому у відповідності до Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта, а отже пріоритетним є забезпечення адвокатом представництва у суді свого довірителя перед власними побоюваннями стосовно наявних карантинних заходів та обмежень, які по своїй суті впливають на роботу адвоката лише у випадку безпосередньої дії таких заходів або наслідків на адвоката.

Суд вважає за необхідне також зазначати, що безперервність судочинства у даній справі, яка за своїм предметом є значимою для її учасників, оскільки у ній оспорюється знаходження об`єкта будівництва на газопроводі, а також через тривалість її розгляду (близько одного року), необхідна для дотримання балансу між правом сторін на справедливий суд та застосування принципу пропорційності судочинства.

Під час судового розгляду справи за клопотанням Позивача була проведена будівельно-технічна експертиза на предмет встановлення фактичного розташування тимчасової споруди по відношенню до газопроводу, а також дотримання державних будівельних норм в частині дотримання відстані до газопроводу при будівництві прибудови до кафе.

Зокрема, на вирішення експертизи були поставлені питання:

- чи відповідає розташування «Стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1» «Паспорту прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності» від 12.12.2017, реєстраційний № 197-012/17-Т, виданого фізичній особі-підприємцю Саркісян А.М.?

- чи розташована «Стаціонарна тимчасова споруда по АДРЕСА_1» на підземному газопроводі середнього тиску по АДРЕСА_1? Якщо да, то за яким розміщенням та відстанню?

- чи порушено вимоги Державних будівельних норм України під час спорудження «Стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1» в частині дотримання нормованих відстаней до газопроводу?

- чи побудовано газопровід по АДРЕСА_1 у відповідності до проекту?

Установлені судом обставини

Відповідно до пункту 1 рішення Виконавчого комітету Скадовської міської ради № 201 від 15.11.2017 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету від 15.03.2017 № 57 «Про затвердження комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Скадовську» за заявою фізичної особи-підприємця Саркісяна А.М. затверджено додаткову комплексну схему розміщення тимчасових споруд загальною площею 29,9 кв. м та навісу над входом в кафе площею 136,2 кв. м для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 14, 16).

На підставі цього рішення Відповідачу 12.12.2017 виданий Паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за реєстраційним № 197-012/17-Т, за змістом якого надано дозвіл на розміщення «стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1» (т. 1, а.с. 15).

Як слідує з «Акту обстеження дотримання паспорту прив`язку тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 30 кв. м, що розташована у АДРЕСА_1, виданого ФОП Саркісян А.М.» складеного у складі комісії представниками Виконавчого комітету встановлено факт розміщення тимчасової споруди у АДРЕСА_1 з недотриманням вимог Паспорту прив`язки за реєстраційним № 197-012/17-Т, а саме через недотримання фасадів тимчасової споруди Паспорту прив`язки (т. 1, а.с. 19).

За змістом листа № 03-02-648 від 05.07.2018 Виконавчий комітет Скадовської міської ради повідомив Відповідача про прийняте ним рішення про анулювання Паспорту прив`язки та зажадав демонтування тимчасової споруди (т. 1, с. 22).

10.09.2019 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/652/19 за позовом Скадовської міської ради до фізичної особи-підприємця Саркісяна А.М. прийняте рішення (т. 2, а.с. 33- 36), яке відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду залишене без змін, а тому на даний час набрало законної сили.

Зокрема, цим рішенням установлені наступні обставини:

- до відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету міської ради через відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету міської ради 01.12.2017 надійшла заява від фізичної особи-підприємця Саркісяна А.М. з проханням оформлення йому паспорта прив`язки тимчасової споруди у АДРЕСА_1,

- головним спеціалістом відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету міської ради, в. о. начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету міської ради, в. о. архітектора міста Проценко С.О. 12.12.2017 оформлено та видано Відповідачу Паспорт прив`язки №197- 012/17Т на стаціонарну тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 30,0 кв. м в АДРЕСА_1, терміном дії до 12.12.2022,

- відповідно до схеми розміщення ТС її встановлено на території АДРЕСА_1,

- відповідно до Технічного звіту Приватного підприємства «Буднаукпроект» «Обстеження будівельних конструкцій споруди біля входу в кафе по АДРЕСА_1» на основі аналізу результатів технічного обстеження будівельних конструкцій споруди біля входу в кафе по АДРЕСА_1 встановлено, що тимчасова споруда біля входу в кафе по АДРЕСА_1 може вважатися стаціонарною тимчасовою спорудою в частині відгородженої площадки до 30 кв. м за умови розгляду покрівлі над ним з підтримуючими конструкціями у якості навісу; при цьому навіс повинен бути відкритий, щонайменше з однієї сторони.

За результатами вирішення спору у вказаній справі, а саме вимог про зобов`язання демонтувати тимчасову споруду, судом у задоволенні позовних вимог відмовлено через відсутність на це правових підстав, оскільки у Відповідача наявні документи, які підтверджують легітимність її розміщення (встановлення) та вона не набула статусу самовільно встановленої.

Поряд з цим, відповідно до Акту комплексного приладового обстеження розподільного сталевого підземного газопроводу, складеного працівниками Позивача, встановлено, що над газопроводом збудовано прибудову до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» поАДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 50-51).

Як слідує з листа Акціонерного товариства «Херсонгаз» № 56 від 23.05.2018, адресованого Відповідачу, працівниками Позивача було встановлено факт будівництва додаткової споруди із закладанням фундаменту до існуючого об`єкта по АДРЕСА_1 без погодження з ним, як оператором газорозподільної мережі, а також висловлено вимогу про усунення порушення Кодексу ГРМ шляхом демонтажу прибудови до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т. 1, а.с. 23).

Відповідно до договору № 31/27 від 28.02.2013 (т. 1, а.с. 32-37), укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Публічним акціонерним товариством «Херсонгаз, яке на даний час має назву Акціонерне товариство «Херсонгаз», з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.05.2017 (т. 1, а.с. 38-49), Позивачу передана в експлуатацію газорозподільна мережа, а саме серед іншого газопровід середнього/низького тиску по АДРЕСА_1.

При цьому за змістом пунктів 5-7 Додаткової угоди право власності на майно належить державі, укладення договору не змінює такого права, а передане в експлуатацію майно обліковується на балансі оператора.

Згідно до Висновку експерта № 186/19 від 29.01.2020 (т. 1, а. с. 164-173) за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи експертом зроблені наступні висновки:

- розташування «Стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1» відповідає «Паспорту прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності» від 12.12.2017, реєстраційний № 197-012/17-Т, виданого ФОП Саркісяну А.М., а саме: комплексній схемі тимчасових споруд,

- «Стаціонарна тимчасової споруди по АДРЕСА_1» не розташована на підземному газопроводі середнього тиску по АДРЕСА_1, однак споруда - навіс з вітрозахисними конструкціями по АДРЕСА_1 розташована на підземному газопроводі середнього тиску по АДРЕСА_1 на відстані по фасаду 2,4 м від правої конструкції споруди і з правого боку на відстані 1,7 м від фасадної конструкції у бік існуючих будівель,

- у «Стаціонарній тимчасовій споруді по АДРЕСА_1» немає фундаментів, а тому спорудження споруди відповідає ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» (п. 7.6. газопроводи не повинні проходити через фундаменти та під фундаментами будинків), але порушені вимоги Кодексу газорозподільних систем щодо правил безпеки системи газопостачання ( 5 п. 1.12) в частині недотримання нормованих відстаней до газопроводу в межах охоронної зони під час спорудження споруди - навісу з вітрозахисними конструкціями, а саме в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускається улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.

За таких обставин, судом установлено факт розташування (будівництва) «Стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1», яка не має фундаментів, відповідно до «Паспорту прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності» від 12.12.2017 (реєстраційний № 197-012/17-Т) не на підземному газопроводі. Водночас, при спорудженні навісу з вітрозахисними конструкціями, як окремого від «Стаціонарної тимчасової споруди по АДРЕСА_1» об`єкту (відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради) наявне недотримання нормованих відстаней до газопроводу в межах охоронної зони.

Оцінка суду установлених обставин

Стосовно повноважень Позивача щодо заявлених вимог

Правові засади функціонування ринку природного газу України урегульовано положеннями Закону України «Про ринок природного газу».

Так, за змістом статті 1 цього Закону надано визначення термінів «газорозподільна система», якою є технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (пункт 6), а також «оператора газорозподільної системи», яким є суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 17).

Відповідно до положень статті 37 Закону оператор газорозподільної системи:

- відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб`єктів господарювання державного сектору економіки (частина 1),

- оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів (частина 3).

Як слідує зі статті 38 Закону:

- права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу (частина 1),

- з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний: 1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років; 2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; 3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із статтею 39 цього Закону; 4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності; 5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством; 6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу; 7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству (частина 2).

Безпосередньо взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні та організаційні засади функціонування газорозподільних систем регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Так, у відповідності до пункту 4 розділу І Кодексу «доступ до газорозподільної системи» це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; а «охоронна зона об`єктів газорозподільної системи» це територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Кодексу:

- охоронна зона об`єктів газорозподільної мережі поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (підпункт 1),

- оператори ГРМ мають право на отримання відповідно до чинного законодавства від органів, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, державну реєстрацію прав на нерухоме чи інше майно, інформації про власників, користувачів об`єктів нерухомого та іншого майна, кадастрові номери земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об`єктів ГРМ (підпункт 2),

- охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ (підпункт 3),

- власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ (підпункт 4),

- земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (підпункт 5),

- сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (підпункт 6),

- проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (підпункт 7),

- письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) …Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову (підпункт 8),

- юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (підпункт 9),

- юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (підпункт 10).

З викладених правових положень слідує, що:

- Позивач, як оператор газорозподільної мережі, відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується,

- газорозподільна система, власником якої є держава, не може знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб`єктів господарювання державного сектору економіки,

- Позивач зобов`язаний забезпечувати здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів,

- з метою виконання функцій оператора газорозподільної системи Позивач зобов`язаний серед іншого вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи,

- вздовж розміщення об`єктів газорозподільної мережі встановлюються охоронні зони, які зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ,

- Позивач має право вживати заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ,

- проведення будівельних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Отже, суд приходить до висновку, що Позивач, являючись оператором газорозподільної мережі, має право на вжиття заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів газопроводів, проте, з урахуванням обраного ним способу захисту порушених прав, а саме «зобов`язання Відповідача здійснити демонтаж тимчасової споруди кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке знаходиться на газопроводі» суд зазначає наступне.

Так, у даному випадку у відповідності до пунктів 5-7 Договору № 31/27 від 28.02.2013 в редакції Додаткової угоди № 1 від 24.05.2017 Позивач є балансоутримувачем газопроводу, який знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно з пунктом 3 «Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1

«Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» балансом підприємства є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.

Таким чином, балансоутримувачем майна є особа, якою воно обліковується за правилами бухгалтерського та фінансового обліку, а також здійснюються заходи з його утримання, а тому на таку особу не розповсюджуються положення діючого законодавства щодо права власності, або іншого права користування майном.

Оскільки Позивач є лише балансоутримувачем майна (тобто не є ні його власником, ні орендарем) йому не належить право застосування негаторного позову, встановленого положеннями статті 391 Цивільного кодексу України.

Зокрема, за цією статтею лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами наведеної норми власник (титульний володілець) може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову. Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до іншої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном. Перешкодою в здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав. Як відповідач виступає особа, яка своїм протиправним поводженням створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності (право титульного володіння).

Таким чином, Позивачу не належить право на заявлення негаторного позову відносно майна, яке знаходиться у нього на балансі, оскільки його право обмежене «вжиттям заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів газопроводів», а тому ним обраний спосіб захисту порушених прав, на який він не має права.

Стосовно знесення об`єкта будівництва

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 28 цього Закону тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (частина 2). Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4).

Так, механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності встановлений положеннями «Порядку розміщення споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Основними положеннями Порядку, які впливають на вирішення спору є наступні:

- «Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту» (пункт 1.3. розділу І),

- «паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території» (пункт 1.4. розділу І),

- «При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами» (пункт 1.12. розділу І),

- «Підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1)» (пункт 2.1. розділу ІІ),

- «Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви» (пункт 2.4. розділу ІІ),

- «Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви» (пункт 2.7. розділу ІІ),

- «Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним» (пункт 2.11. розділу ІІ),

- «Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки» (пункт 2.20. розділу ІІ),

- «Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається» (пункт 2.21. розділу ІІ).

З викладених правових положень слідує, що:

- тимчасовою спорудою є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій, вона встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту,

- дозвільним документом на встановлення такої споруди є паспорт прив`язки у комплекті документів, у яких визначено місце встановлення споруди,

- при розміщенні тимчасової споруди ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами,

- відхилення від паспорта прив`язки тимчасової споруди не допускається.

Отже, для встановлення спірної тимчасової споруди потребувалося дотримання охоронних зон вздовж газопроводу, розташованого по АДРЕСА_1.

Оцінюючи факт дотримання Відповідачем охоронної зони до газопроводу при встановленні тимчасової споруди, суд зазначає, що за Висновком судового експерта її розташування відповідає Паспорту прив`язки № 197-012/17-Т, вона немає фундаментів, а тому її спорудження відповідає ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» та вона не розташована на підземному газопроводі. Водночас, експертом встановлено, що саме інша споруда - «навіс з вітрозахисними конструкціями» розташована на підземному газопроводі, чим допущено порушення пункту 1.12. розділу V Кодексу газорозподільних систем.

Таким чином, Позивачем заявлено вимоги про знесення тимчасової споруди, яка не знаходиться на підземному газопроводі, та вони не стосуються іншого об`єкту будівництва - навісу з вітрозахисними конструкціями. У зв`язку з цим права Позивача встановленням «стаціонарної тимчасової споруди» не порушені.

Суд також зазначає, що «навіс з вітрозахисними конструкціями» є окремим об`єктом будівництва, що зазначено в «Ескізі фасадів тимчасової споруди» (т. 1, а.с. 18) та рішенні Виконавчого комітету Скадовської міської ради № 201 від 15.11.2017, а тому будівництво саме цього об`єкту впливає на права та інтереси Позивача, але він не є предметом спору у даній справі.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та правових положень суд вважає, що:

- у контексті спірних правовідносини Позивач, являючись оператором газорозподільної мережі, має лише право на вжиття заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів газопроводів,

- у відповідності до умов Договору № 31/27 від 28.02.2013 в редакції Додаткової угоди № 1 від 24.05.2017 Позивач є балансоутримувачем газопроводу, який знаходиться по АДРЕСА_1, а тому йому не належить право застосування негаторного позову, встановленого положеннями статті 391 ЦК України, у зв`язку з чим ним обраний спосіб захисту порушених прав, на який він не має права,

- для встановлення спірної тимчасової споруди потребувалося дотримання охоронних зон вздовж газопроводу,

- розташування «Стаціонарної тимчасової споруди» відповідає Паспорту прив`язки № 197-012/17-Т, вона немає фундаментів, а тому її спорудження відповідає ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» та вона не розташована на підземному газопроводі,

- разом з тим на підземному газопроводі розташована інша споруда - «навіс з вітрозахисними конструкціями», а тому оскільки Позивачем заявлено вимоги про знесення тимчасової споруди, яка не знаходиться на підземному газопроводі, та вони не стосуються іншого об`єкту будівництва - навісу з вітрозахисними конструкціями, його права встановленням «стаціонарної тимчасової споруди» не порушені.

За таких висновків позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 1921 грн, а також витрати на проведення експертизи у сумі 19 420,24 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.04.2020

Суддя М.К. Закурін