Рішення № 88778293, 09.04.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/66/20

Справа №754/17949/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Угро Яни Анатоліївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом про скасування постанови.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно постанови серії ДПО18 №690738 від 07.12.2019, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гора, Бориспіль-7, здійснив не вимушену зупинку в зоні дії знака 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив вимогу п.8.4в Правил дорожнього руху України. Позивач ОСОБА_1 із фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП категорично не погоджується. ОСОБА_1 зазначив, що зупинка транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 було здійснено в зоні дії знака 3.34 «Зупинка заборонена» у зв`язку з тим, що позивач почав чхати і для того, щоб не створювати загрозу для інших учасників дорожнього руху здійснив зупинку. Посилаючись на викладене, позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 690738 від 07.12.2019 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 17.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

12.02.2020 до суду від відповідача надійшов відзив відповідно до якого зазначено, що викладенні твердження у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За результатами вчиненого правопорушення відповідач за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази та факт вчинення позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, та виніс правомірно постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справ про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 242 КАС України, передбачає, що, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2019 поліцейським роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Угро Яною Анатоліївною, було винесено постанову серія ДПО18 №690738 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 гривень.

Відповідно до зазначеної постанови, 07.12.2019 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гора, Бориспіль-7, здійснив не вимушену зупинку в зоні дії знака 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив вимогу п.8.4в Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.8.4в Правил дорожнього руху України заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором УПП повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при дослідженні справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Також, працівники Національної поліції повинні не забувати, що їх завданням є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону України «Про Національну поліцію»), а ні виконувати лише тільки функцію карального органу, необхідно працювати на довіру громадян України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 94 КАС України, передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченійй копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаєься засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Приписи статті 19 Конституції України, визначають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Дослідивши відеодиск, наданий відповідачем, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 одразу зазначив сержанту поліції Угро Я.А. причину зупинки в зоні дії знака 3.34 «Зупинка заборонена», надав всі логічні та обґрунтовані пояснення і був згоден на попередження. Однак, сержант поліції Угро Я.А. не відреагувала на пояснення позивача ОСОБА_1 , не прийняла до уваги посилання водія на вимушену ситуацію і зупинку та винесла постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255грн, чим не виконала приписи ст.2 Закону України «Про Національну поліцію».

Також, суд зазначає, що при малозначності адміністративного правопорушення поліція може звільнити громадянина України від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП). У цьому випадку протокол не складається, але поліцейський може провести роз`яснювальну бесіду, щоб особа усвідомила незаконність своєї поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова - скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», статтями 9, 126, 247, 251, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Угро Яни Анатоліївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №690738 від 07.12.2019 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу порушення.

Судовий збір компенсується за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: Поліцейський роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержант поліції Угро Яна Анатоліївна, місцезнаходженя за адресою: м.Бориспіль, вул.Кошового,4.

Повний текст складено та підписано 09 квітня 2020 року.

Суддя В.В. Бабко