Постанова № 8877721, 18.05.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 року 10:55№ 2-а-4805/09

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Бондаренко О.В.,

за участю представників: від прокуратури: Набок Ю.В., від позивача: Мацюк М.М., від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

доПриватного підприємства «Корді-гранд»

за участюпрокуратури Києво-Святошинського району

простягнення податкового боргу в сумі 2610417, 00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі (далі-позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Корді-гранд» (далі-відповідач) про (з урахуванням заяви від 02.04.2009 № 1521/9/10-005 про уточнення позовних вимог) стягнення податкового боргу в сумі 2610417, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом за результатами невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Корді-гранд» встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4. та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження сум податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати за підсумками січня 2006 року на 1740333, 00 грн. та лютого на 233, 00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2009 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 04.03.2009 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 04.03.2009 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 18.03.2009 о 10 год. 00.

Суд відкладав розгляд даної справи на підставі пункту першого частини першої та пункту третього частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України на 03.04.2009 та на 27.04.2009.

В судовому засіданні 27.04.2009 на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено перерву до 18.05.2009 о 9 год. 30 хв.

Крім того, в ході судового розгляду від прокуратури Києво-Святошинського району надійшов лист від 03.04.2009 № 2300 в якому на підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України в якому прокурор Києво-Святошинського району просив допустити до участі у справі представника прокуратури Києво-Святошинського району.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились. Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, а саме за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Святошинська, 41. Крім того, відповідачу надсилалися повістки про виклик за адресою, яка вказана в позовній заяві: 08154, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, податковим органом було проведено невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Корді-гранд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

За результатами вказаної перевірки позивачем складено Акт від 18.09.2007 № 516/23-3/33415676 (далі - Акт перевірки).

За даними Акта перевірки відповідачем включено до складу податкового кредиту обсяг операцій з придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 26725333, 00 грн., які не підтверджені податковими накладними, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати за підсумками січня 2006 року на 1740333, 00 грн. та за підсумками лютого 2006 року на 233, 00 грн. Таким чином, відповідачем порушено приписи п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР).

Крім того, в Акті перевірки вказано про те, що згідно з Актом обстеження юридичної особи від 18.09.2007 № 42 , який складено працівниками СПНВ ПДВ Києво-Святошинського ВПМ УПМ ДПІ в Києво-Святошинському районі, не можливо встановити місцезнаходження відповідача та його посадових осіб.

На підставі даного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2007 № 0000222301/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1740566, 00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 870284, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом були сформовані перша податкова вимога від 04.10.2007 № 1/1353 на суму 2610417 та друга податкова вимога від 19.11.2009 № 2/1529 на суму 2610417, але оскільки підприємство фактично не знаходиться за юридичною адресою, що також підтверджується даними акта перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцю знаходження суб'єкта підприємницької діяльності від 05.10.2007, який додано до позовної заяви, вказані вимоги на підставі акта № 43 від 08.10.2007 та акта № 60 від 19.11.2007 були вивішені на дошку податкових оголошень.

При цьому, представник податкового органу в судовому засіданні пояснив, що різниця між сумою, яка вказана в податковому повідомленні-рішенні від 18.09.2007 № 0000222301/0 в розмірі 2610850, 00 грн. та заборгованістю, яка зазначена у податкових вимогах та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2610417, 00 грн., виникла у зв'язку з тим, що відповідач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 18.09.2007 № 61477 на суму 200, 00 грн. та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 18.09.2007 № 61476 на суму 233, 00 грн. Належним чином засвідчені копії уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 18.09.2007 № 61477 та від 18.09.2007 № 61476, які підписані керівником Приватного підприємства «Корді-гранд» та скріплені печаткою підприємства наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 7.4.5. Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пункт 1.3. статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІЇЇ) визначає, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 -III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 3.І.І. пункту 3.1. статті 3 Закону України 21.12.2000 № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу у розмірі 2610417, 00 грн. відповідачем не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.