Рішення № 88775391, 14.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року справа № 580/482/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі-відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000711410 від 24.09.2019 року прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що за результатами документальної позапланової виїздної перевірки, відповідачем складено Акт №282/23-00-14-1007/34863767 від 05.08.2019р., в якому встановлено порушення позивачем положень ст. ст.44, 134, 198 Податкового кодексу України та прийнято оскаржуване податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суми податкових зобов`язань позивача з ПДВ та застосовано штрафні санкції. Представник позивача звертає увагу, на необгрунтованість висновків Акту перевірки щодо фіктивності господарських відносин та господарських операцій між ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_1 та зазначає, що контролюючим органом не враховано первинні документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Звернуто увагу на відсутність вироку суду відносно фіктивної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 . Крім того, відсутні докази того, що предметом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12018250000000011 є саме господарські відносини та господарські операцій між ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_1 . Серед іншого, представником позивача зазначено, що порушення контрагентом податкового законодавства може нести негативні наслідки саме щодо нього, при цьому не можуть слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту в разі наявності необхідних документальних підтверджень їх розміру. З огляду на зазначене, вказано, що висновки Акту перевірки побудовані на припущеннях, не підтверджених належними доказами, з огляду на що факти порушення позивачем податкового законодавства вважає не доведеним, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10.03.2020р., до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що з матеріалів перевірки контролюючим органом встановлено, що між ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_1 були укладені договори поставки товару та підряду, на виконання умов яких позивачем до перевірки були надані видаткові та податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, перелік яких зазначено в акті перевірки. При цьому, відповідно до протоколу допиту ФОП ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12018250000000011 від 18.01.2018р., ФОП ОСОБА_1 повідомлено, що ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ-ПЛЮС» йому невідомо, жодних договорів з підприємством, в т.ч. договори поставки від 25.01.2017р. № 25-01-17, від 16.02.2017р. № 16-02-17, від 22.03.2017р. №22-03-17, від 24.03.2017р. №24-03-17 укладені від його імені із ПП «Енергогазмонтаж-плюс», видаткові та податкові накладні, він не укладав та не підписував, товар не відвантажував, грошові кошти за це не одержував. Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутні виробничі обладнання, наймані працівники, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складське та офісне приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та інших основних фондів у тому числі орендованих, а будівельні матеріали та надані послуги які документально реалізовано для ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», ФОП ОСОБА_1 за період з 01.09.2016р. (дата реєстрації) по 31.03.2017р. придбано не було, в деклараціях з ПДВ також відсутні відомості про придбання будь- яких товарів, робіт, послуг у неплатників ПДВ. З огляду на зазначене, перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах між ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС» та ФОП ОСОБА_1 та звернуто увагу, що відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. З урахуванням зазначеного, представником відповідача вказано, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та на підставі Закону, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.01.2007 року, номер запису про взяття на облік № 169, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області.

Основним видом діяльності позивача є виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення (Код КВЕД 25.30).

24.07.2019р., на підставі пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято наказ №1520 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС". Перевірка проводиться з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в січні-березні 2017 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

На підставі пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та Наказу від 24.07.2019р. №1520, Головним управлінням ДФС у Черкаській області також прийнято направлення на перевірку від 25.07.2019р. №683/23-00-14-1004.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС", Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено Акт №282/23-00-14-1007/34863767 від 05.08.2019р. (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення ПП "ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС":

1. Вимог п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 20597 грн.

2. Вимог п.198.1, п. 198.3, п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, п.2.4 Наказу № 88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2017р., - 6135 грн., лютий 2017р., - 8478 грн., березень 2017р., - 8272 грн., на загальну суму 22885 грн.

24.09.2019р. Головним управлінням ДФС у Черкаській області, на підставі встановлених у Акті №282/23-00-14-1007/34863767 від 05.08.2019р. порушень, прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0000711410, про сплату 22885,00 грн. за платежем податок на додану вартість та за штрафними санкціями 5722,00 грн.;

Позивач, вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень.

У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено що не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтвердженні митними деклараціями п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судом, з аналізу вказаних положень вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, пп. 54.3.2, пп. 54.3.5, пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС» в особі директора Білери В.М., який діє на підставі Статуту та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір поставки товару №25-01-17 від 25.012017р. (а.с. 35,37,39,41, ) та Договори на виконання робіт №16-02-17 від 16.02.2017р., №22-03-17 від 22.03.2017р., 24-03-17 від 24.03.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори а також видаткова накладна від 25.01.2017р. №23 (а.с. 42) та Акти приймання виконаних робіт №16-02, №22-03, №28-03 (а.с.36,38,40) підписані ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей встановлених в акті перевірки, судом вбачається, що контролюючим органом досліджено лист оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області, яким надано копію протоколу допиту свідка від 03.08.2018р., допитаного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000011 від 18.01.2018, гр. ОСОБА_1 , який повідомив, що ним передано третій особі свої реєстраційні документи, після чого він ніякої діяльності як фізична особа-підприємець не здійснював, печатку не виготовляв, ніяких договорів з постачальниками та покупцями як фізична особа-підприємець не укладав та не підписував, а також не видавав ніяких довіреностей з цього приводу та нікого не уповноважував вчиняти вищевказані дії. Так само не відвантажував та не одержував будь-який товар, не надавав послуг та не виконував будь-які роботи, в тому числі ремонтні та будівельні. Не проводив розрахунки з покупцями та постачальниками.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлено, що Договір поставки №25-01-17 від 25.01.2017, укладений від його імені із ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», видаткову накладну №23 від 25.01.2017р., податкову накладну №12 від 25.01.2017р., які мені були пред`явлені я не укладав та не підписував, товар не відвантажував, грошові кошти за це не одержував. Договір поставки №16-02-17 від 16.02.2017р., укладений від мого імені із ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», акт виконаних робіт №16-02 за лютий 2017 року, пoдaткoвy накладну №21 від 16.02.2017р., які мені були пред`явлені я не укладав та не виписував, товар не відвантажував, грошові кошти за це не одержував. Договір поставки №22-03-17 від 22.03.2017р., укладений від його імені із «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», акт виконаних робіт №22-03 за березень, накладну №33 від 22.03.2017р., які йому були пред`явлені він не укладав та не підписував, товар не відвантажував, грошові кошти за це не одержував. Договір поставки №24-03-17 від 24.03.2017р., укладений від його імені із ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», акт виконаних робіт №28-03 за березень 2017 року, податкову накладну №42 від 28.03.2017р., які йому були пред`явлені він не укладав та не підписував, товар не відвантажував, грошові кошти за це не одержував.

Зазначений протокол допиту свідка від 03.08.2018р. наявний в матеріалах даної справи.

Разом з тим, у ході перевірки встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні виробничі обладнання, наймані працівники, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складське та офісне приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств та інших основних фондів у тому числі орендованих. Протягом періоду діяльності у ФОП ОСОБА_1 відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет, оплату логістичних послуг та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для реального сектору економіки.

ФОП ОСОБА_1 не подано до податкового органу звіт 1-ДФ за І квартал 2017 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за січень-березень 2017 року в порушення п.п. 16.1.3 п. 16 ст. 16 ПКУ, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово- господарської діяльності.

При цьому, ФОП ОСОБА_1 за період з січня по березень 2017 року документально реалізовано відмінні товари від придбаних а також надано послуги, які потребують значних трудових затрат та спеціальних знань (транспортні, консультаційні послуги, ремонт вимірювача регулятора, монтаж інженерних мереж, влаштування підвісної, стелі влаштування цеха, автошини, будівельні матеріали, телевізор та ін.); на загальну суму ПДВ 470 тис. грн.

Проте ФОП ОСОБА_1 за період з січня по березень 2017 документально придбано наступні різноманітні товари, відмінні від реалізованих - сало свійських свиней (81,7 т). м`ясо куряче (32,5т), шоколадні батончики (Bounty. Snikers, Milky Way - 114 тис. шт). гумка жувальна (4,8 тис, шт), кава (3,6 тис. шт.) та ін.

Будівельні матеріали та надані послуги які документально реалізовано для ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», ФОП ОСОБА_1 за період з дати реєстрації по 31.03.2017р. придбано не було. В деклараціях з ПДВ також відсутні відомості про придбання будь- яких товарів, робіт, послуг у неплатників ПДВ.

Суд, надаючи оцінку правомірності формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат за результатами господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1 враховує встановлені в Акті перевірки обставини а також бере до уваги обставини встановлені в протоколі допиту свідка від 03.08.2018р.

З приводу посилання представника позивача щодо відсутності вироку суду, яким встановлено факт вчинення ФОП ОСОБА_1 злочину пов`язаного як з фіктивним підприємництвом, так і податковими правопорушеннями, чим спростовуються твердження контролюючого органу відносно фіктивності господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Факт наявності/відсутності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає суду підстав для автоматичного висновку про нереальність/підтвердженість господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин встановлених судом.

Разом з тим, суд зазначає, що первинні документи, підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у їх створенні та діяльності, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому й формування на їх підставі податкових вигод є безпідставним.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.12.2019р. у справі 825/1548/15-а.

Суд доходить висновку, що подані позивачем первинні документи належним чином не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 у січні-березні 2017 року відповідно до Договору поставки товару №25-01-17 від 25.012017р., Договорів на виконання робіт №16-02-17 від 16.02.2017р., №22-03-17 від 22.03.2017р., 24-03-17 від 24.03.2017р., та як наслідок, не дають право на формування податкового кредиту за результатами господарських відносин з вказаним контрагентом, оскільки вони підписані від імені ФОП ОСОБА_1 , не ОСОБА_1 , який заперечував свою участь у взаємовідносинах із позивачем, а особою, яка не мала відношення до такої діяльності цього суб`єкта господарювання.

Крім того, як вбачається судом із аналізу реєстру податкових накладних, наявного в матеріалах справи, будівельні матеріали, які документально реалізовано для ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС», ФОП ОСОБА_1 за період з 31.08.2016р. (дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця) по 31.03.2017р. останнім придбано не було.

Крім того, оцінюючи доводи контролюючого органу щодо відсутності у ФОП ОСОБА_1 виробничих можливостей для виконання робіт згідно укладених договорів, суд бере до уваги, що ФОП ОСОБА_1 не подано до податкового органу звіт 1-ДФ за І квартал 2017 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за січень-березень 2017 року, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про обгрунтованість висновку податкового органу щодо не підтвердженості реальності здійснення господарських операцій між ПП «ЕНЕРГОГАЗМОНТАЖ ПЛЮС» та ФОП ОСОБА_1 у січні-березні 2017 року та як наслідок про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко