Постанова № 88772176, 08.04.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2530/20

Провадження № 3/263/1147/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року м.Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Папаценко П.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка працює головним бухгалтером Комунальний заклад Міський центр позашкільної роботи за місцем мешкання, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу №9/05-99-54-33 від 17.02.2020 року, ОСОБА_1 несвоєчасно надала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556) до фіскальних органів за 4 квартал 2019 року (граничний термін надання 10.02.2020 року) фактично наданий 11.02.2020 року, чим порушила п.2.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556) та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51 гл.2 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями.

ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 18.03.2020 року, 20.03.2020 року, 08.04.2020 року, не з`явилась, про час і місце судового засідання була повідомлений у встановленому Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, ОСОБА_3 взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз протии Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим, згідно зі ст.268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.

Факт адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 підтверджується: протоколом №9/05-99-54-33 від 17.02.2020, актом від 13.02.2020 року № 476/05-99-54-33/24467458 про результати камеральної перевірки з питань своєчасності подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 - ДФ).

ОСОБА_1 є головним бухгалтером, тобто особою, яка несе відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи особу ОСОБА_1 , обставини справи, характер вчиненого правопорушення, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, у виді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 2 (двох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34 (тридцять чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 420 грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: П.І.Папаценко