Рішення № 88768245, 09.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/127/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1408/03.02-10 від 19.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 пенсію передбачену Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням стажу роботи 31 рік 9 місяців 17 днів з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з первинною заявою про призначення пенсії, а саме з 24.07.2018 року та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач відмовив їй у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В рішенні №1408/03.02-10 від 19.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідач зазначає, що у трудовій книжці позивача немає спеціального штампа, де було би зазначено період, на якій укладався трудовий договір, та пільги з обчислення стажу за період роботи в районі Крайньої Півночі. Також не надано трудових договорів про періоди роботи в районах Крайньої Півночі або довідки, яка підтверджує період роботи в районі Крайньої Півночі, укладання строкових договорів та поширення на позивача пільг з обчислення стажу.

Позивач вказує, що відповідно до записів трудової книжки та архівних довідках, вона працювала у районі Крайньої Півночі, який відноситься до пільгових з 30.10.1979 по 21.05.1994. Всі строкові договори про роботу в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі або документи, що підтверджують їх укладання не збереглися.

Позивач стверджує, що відповідно до норм законодавства періоди її роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами трудової книжки, а також архівними довідками; відсутність письмового трудового договору не є перешкодою для пільгового обчислення страхового стажу позивача.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 1 місяць 8 днів, а відтак немає підстав для прийняття рішення про призначення пенсії за віком. Крім того, відповідач покликається на відсутність підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 30.10.1979 по 21.05.1994 в районах Крайньої Півночі у півкратному розмірі, оскільки у трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо користування пільгами, які надавалися працівникам у районах Крайньої Півночі, відсутні відомості про укладення договорів строком не менше ніж на 3 роки. Так, період роботи ОСОБА_1 в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з 30.10.1979 по 21.05.1994 обчислений згідно записів трудової книжки в одинарному розмірі.

Ухвалою від 09.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позивної заяви. 22.01.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 23.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.02.2020 року.

18.02.2020 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 05.03.2020.

05.03.2020 судове засідання відкладено на 09.04.2020 року.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

08.04.2020 року позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 10.09.2019 ОСОБА_1 , звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До вищевказаної заяви позивача було надано зокрема: трудову книжку та архівні довідки.

Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1408/03.02-10 від 19.09.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Причиною відмови слугувало те, що у трудовій книжці позивача немає спеціального штампа, де було би зазначено період, на якій укладався трудовий договір, та пільги з обчислення стажу за період роботи в районі Крайньої Півночі. Також не надано трудових договорів про періоди роботи в районах Крайньої Півночі або довідки, яка підтверджує період роботи в районі Крайньої Півночі, укладання строкових договорів та поширення на позивача пільг з обчислення стажу. Крім того, вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 1 місяць 8 днів, а відтак немає підстав для прийняття рішення про призначення пенсії за віком (а.с.30-31).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Спору, що місцевість, де працювала позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 14.11.2019 у справі №265/6105/16-а.

Судом встановлено що у період з 30.10.1979 по 21.05.1994 позивач працювала в районах Крайньої Півночі, що підтверджується записами у трудовій книжці, а також архівними довідками (а.с.17-23).

Згідно з архівними довідками №01/5-23/16449 від 28.06.2011 року та №0507/05/466-16 від 05.02.2016 підтверджено, що у вказаний період з 30.10.1979 по 01.1986 року та з 03.02.1986 по 21.05.1994 на позивача розповсюджувались усі пільги, передбачені Указами Президіуму Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та 26 вересня 1967 року.

Таким чином, наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 30.10.1979 по 21.05.1994 до трудового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.

Як вбачається з розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 , здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, загальний трудовий стаж позивача складає 21 рік, 1 місяць, 8 днів (а.с.104-105).

Отже, внаслідок зарахування періоду роботи позивача з 30.10.1979 по 21.05.1994 року до страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців, позивач набуває права на призначення пенсії за віком, оскільки загальний стаж позивача перевищує 25 років.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1408/03.02-10 від 19.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, з огляду на те, що позивачем надані достатні докази того, що остання у період з 30.10.1979 по 21.05.1994 працювала в районах Крайньої Півночі, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 30.10.1979 по 21.05.1994 року в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію передбачену Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням стажу роботи 31 рік 9 місяців 17 днів з моменту звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з первинною заявою про призначення пенсії, а саме з 24.07.2018 року та провести відповідні виплати, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи є визнання противоправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки суд визнав протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», належним способом захисту прав позивача з зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з урахуванням періоду роботи з 30.10.2019 по 21.05.1994 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців та провести відповідні виплати.

При цьому, пенсія за віком, згідно ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком з 10.09.2019 (дата звернення із заявою про призначення пенсії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1408/03.02-10 від 19.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 30.10.1979 по 21.05.1994 року в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 10.09.2019 року з урахуванням стажу роботи з 30.10.1979 по 21.05.1994 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи в указаний період у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 16, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 15.04.2020.

Суддя Крутько О.В.