Ухвала суду № 88768167, 15.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 квітня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2447/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання – Грищенко М.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Татаринової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про поворот виконання судового рішення у справі № 360/2447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Національної поліції в Луганській області про поворот виконання судового рішення у справі № 360/2447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 360/2447/19 було частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ГУНП в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в загальній сумі 14412,13 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Рішення суду залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019.

На виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду, виданого 08.11.2019 по справі № 360/2447/19, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області 15.11.2019 проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУНП в Луганській області на користь ОСОБА_1 у сумі 12030,46 грн, що підтверджується письмовим повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області та меморіальним ордером № 1 від 14.11.2019.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 задоволено касаційну скаргу ГУНП в Луганській області: рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 360/2447/19 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішення Верховного Суду мотивовано відсутністю доказів безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення у спірний період.

Оскільки ОСОБА_1 були обґрунтовані вимоги адміністративного позову завідомо неправдивими відомостями, зміст яких полягає у тому, що він у спірний період безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на думку заявника наявні підстави для допущення повороту виконання судових рішень по справі.

На підставі викладеного просить суд:

- допустити поворот виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 по адміністративній справі № 360/2447/19, які були скасовані постановою Верховного Суду від 13.02.2020;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Луганській області грошові кошти у розмірі 12030,26 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2019 заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про поворот виконання судового рішення у справі № 360/2447/19 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.04.2020.

У судовому засіданні заявник підтримав вимоги заяви та просив допустити поворот виконання рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти пред`явленої заяви з підстав відсутності завідомо неправдивих відомостей.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 360/2447/19 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції: стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в загальній сумі 14412,13 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів (т.1 а.с.80-84).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2029 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 360/2447/19 залишено без змін (т.1 а.с.134-138).

08.11.2019 позивачем отримано виконавчий лист у справі № 360/2447/19 щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в загальній сумі 14412,13 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів (т.1 а.с.141).

19.11.2019 виконавчий лист по справі №360/2447/19 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції повернуто на адресу суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області з відміткою про виконання (т.1 а.с.142-143).

Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 360/2447/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.204-212).

Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина четверта статті 380 КАС України).

Згідно із частиною сьомою статті 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина восьма статті 380 КАС України).

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

З наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту виконання судового рішення, яке було скасовано або змінено, зокрема, стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти.

У зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду стало результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду.

Тому, якщо скасоване рішення було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308.

При цьому, самої лише обставини щодо скасування судового рішення про присудження позивачу грошового утримання є не достатнім та не є підставою для застосування приписів статті 380 КАС України.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права було викладено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 9557/10/1570.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами по справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області 15.11.2019 проведено безспірне списання коштів з рахунку Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 у сумі 12030,46 грн (т.1 а.с.142-143, т.2 а.с.7-10).

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасовані рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 360/2447/19 були обґрунтовані повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Згідно постанови Верховного Суду від 13.02.2020 у цій справі підставою для скасування судових рішень слугувало неправильне застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 360/2447/19 мотивовані тим, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, якими підтверджено періоди включення позивача до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, та, відповідно, довідка про безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, складена відповідачем на підставі таких наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, є належними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, що дають право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. При цьому, такі накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, як докази безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, не потребують додаткового підтвердження іншими доказами. Зокрема, й наказами про залучення співробітників до виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на блокпостах, тощо.

В свою чергу, постановою Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 360/2447/19 сформовано правову позицію, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про включення та виключення особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, не свідчать про фактичну участь у заходах, про що йдеться у пункті 2 наказу МВС України від 23 липня 2014 року № 719 та у пункті 3 розділу 2 Порядку від 02 лютого 2015 року № 48. Вищезазначені накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) підтверджують включення ОСОБА_1 до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Посилання заявника на те, що в поясненнях у судовому засіданні в ході апеляційного розгляду справи 16.10.2019 ОСОБА_1 свідомо заявляв про залучення його до несення служби на блокпостах, що протирічить письмовим доказам у справі, а саме листам у УПД ГУНП в Луганській області від 27.06.2019 № 1885/111/21-2019 та від 28.06.2019 № 1894/111/21-2019 (т.1 а.с.43, 45), суд вважає необґрунтованими, оскільки як пояснення позивача так і відповідні листи були предметом дослідження судом апеляційної інстанції при розгляді справи по суті. Натомість, у справі, що розглядається, спірним є застосування статті 380 КАС України.

В свою чергу, матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались ОСОБА_1 та в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Отже, у спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення саме позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про поворот виконання судового рішення у справі № 360/2447/19 шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 12030,26 грн.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про поворот виконання судового рішення у справі № 360/2447/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 квітня 2020 року.

Суддя К.Є. Петросян