Рішення № 88764150, 30.03.2020, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 2-678-37/20

ЄУН справи 678/1574/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Лазаренка А.В.

за участю секретаря - Іськової Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Летичів в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства «Акцент- Банк», представник-позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в заяві зазначає, що з відповідачем уклав договір № ABHORG 97790527 від 16.04.2016 року на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 22888.25грн. зі сплатою 0,12% відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв`язку з порушенням умов договору по поверненню кредиту, станом на 13.09.2018 року відповідач заборгував перед ним суму 64519.45 грн., в т.ч.: 22888,25грн. – заборгованість за кредитом; 41.43грн. – по процентах за користування кредитом; 16021,88грн.- по комісії; 22019,35грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. - фіксована частина і 3048,54 грн. - процентна складова; яку він просить стягнути з неї на його користь. Крім того, просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1762грн. та розглянути справу за відсутності його представника, не заперечує проти заочного вирішення справи.

Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, оскільки відповідач, будучи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлений 23.09.2019року та 19.03.2020року про розгляд справи через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, в судове засідання не прибув причину неприбуття не повідомив, не заявляв про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву не надав, і відповідно до змісту ст. 280 ЦПК України, яка передбачає заочне вирішення справи в разі неявки відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, який не повідомив причини неявки, не подав відзив і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, та в порядку ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд встановив, що 16.04.2016року ОСОБА_2 підписав заяву Позичальника № АВHORG 97790527 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку і отримала строковий, з 16.04.2016року по 15.04.2019року, кредит в розмірі 22888,25грн. з відсотковою ставкою (фіксована) 0.12% річних. При цьому у заяві зазначено, що відповідач визнав те, що ця заява разом із запропонованими ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» умовами та правилами що розміщенні на сайті www.abank.com.ua тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір. Один екземпляр якого вона отримала.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 13.09.2018року відповідач ОСОБА_2 заборгував суму 64519,45грн., яка складається: 22888,25грн. – за кредитом; 41.43грн. – по процентах за користування кредитом; 16021,88грн.- по комісії; 22019,35грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. - фіксована частина і 3048,54 грн. - процентна складова.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Із заяви позичальника від 16.04.2016 року убачається, що процентна ставка складає 0,12% річних, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, штраф фіксована частина, штраф процентна складова.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.04.2016року, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг» у ПАТ «Акцент-Банк» як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку розміщеним на сайті: https://a-bank.com.uank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, позовну давність щодо вимог банку - 5 років (пункт 2.7.4.5.6. згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АкцентБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 року і 03.07.2019року (номера проваджень 6-16цс15 і 14-131цс19) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АкцентБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що «Акцент-Банк» при укладенні 16.04.2016року договору з ОСОБА_2 дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Разом з тим, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, позовні вимоги щодо стягнення штрафу 500,00 грн. - фіксована частина і 3048,54 грн. - процентна складова; є протизаконними.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про задоволення вимог АТ «А-Банк» в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості станом на 13.09.2018 року по кредитному договору № АВHORG97790527 від 16.04.2016року лише в частині заборгованості по тілу кредиту – 22888грн.25коп., а в задоволенні позову про стягнення заборгованості: 41.43грн. – по процентах за користування кредитом; 16021, 88грн. - по комісії за користування кредитом; 22019,35грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 500грн.- штраф (фіксована частина); 3048.54грн. - штраф (процентна складова) відмовити за недоведеністю вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080 рах. № НОМЕР_2 МФО № 307770), 22888грн.25коп. - заборгованість по тілу кредиту, станом на 13.09.2018року, по кредитному договору № АВHORG97790527 від 16.04.2016року та 1762грн. – витрати по сплаті судового збору ( ЄДРПОУ 14360080 рах. № НОМЕР_3 , МФО № 307770).

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: підпс А.В.Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В.Лазаренко