Ухвала суду № 88756906, 01.04.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/1556/20

Провадження№ 1-кп/266/410/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 32019050000000066 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одруженого, працюючого фізичною особою підприємцем, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор Калюжна Т.С.,

захисник Сарбаш О.О.,

обвинувачений ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , здійснюючи бухгалтерський та податковий облік підприємства ТОВ «Азовбудвентиляція» (ЄДРПОУ 33244305), будучі відповідальним за повну і своєчасну сплату податків до бюджету, являючись службовою особою - директором підприємства, в порушення Закону України № 996 - XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якого повинен нести відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, повну і своєчасну сплату податків, зборів до бюджету, за наявності коштів на розрахункових рахунках підприємства, в період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, розробив схему мінімізації податків, які повинно сплачувати підприємство, шляхом не включення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства до складу доходу у податку на прибуток підприємств (надалі - ППП) суми безнадійної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, включення до собівартості реалізованих товарів у і ППП собівартість сировини, придбання якої не підтверджено документально, включення до складу витрат у ППП сум транспортування товарів до покупців, заниження податкового зобов`язання з ПДВ та завищення податкового кредиту з ПДВ за рахунок включення сум транспортування товарів до покупця.

24.03.2013 року, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на ухилення від сплати податків, діючи за раніше розробленою схемою ОСОБА_1 , у порушення вимог п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4. п. 135.1 ст.135 ПКУ, чинного в період 2012-2014 років (надалі - ПКУ) не відобразив у даних бухгалтерського обліку підприємства та умисно не включив в декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік до складу іншого доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості, щодо яких минув строк позовної давності, а саме: ТОВ «КЄПІТАЛ ЕНЕРГО СИСТЕМ» у сумі 20 196,96 грн. та ПП «Технодім» у сумі 70 857,30 грн. з датами виникнення у жовтні 2011 року, внаслідок чого занизив дохід, що враховується при обчисленні об`єкта оподаткування за 2014 рік на суму 91 054 грн.

Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 в період 2013-2014 років, не відображав у даних бухгалтерського обліку підприємства придбання за готівковий розрахунок у невстановлених слідством фізичних осіб листа оцинкованого, з якого в подальшому підприємство виготовляло металеві вироби, які реалізовано підприємствам реального сектору економіки: ТОВ «Дарос-груп», ТОВ «Фаетон-буд», ТОВ «Покрівля та фасад», ПВКП «Базис», ТОВ «Запорожстройторг», ТОВ «ЧБТК», ПВКФ «АРСО», ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн», ТВПП «Ресурс», ПРАТ «ДКС України», ТОВ «Астер-В», ТОВ «Профнастил», ТОВ «УСКТ», ТОВ «Альфа-Сталь» тощо.

З метою документального прикриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , у порушення вимог п.138.2, 138.4, ст.138 ПКУ, використовував при подачі декларацій з податку на прибуток за 2013 рік (№9090919029 від 28.02.2014), 2014 рік (№9081438768 від 02.03.2015) первинні документи бухгалтерського обліку щодо придбання у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 35484610) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (ЄДРПОУ 32036829) листа оцинкованого пізніше дати фактичної реалізації та відвантаження металевих виробів, в собівартість яких включена сума його придбання, яка не підтверджена первинними документами.

Проводжуючи свій злочинний умисел спрямований на ухилення від сплати податків, у порушення п.п.192.1.1, п.2 ст.198, ст.192, п.198.5, ст.198 п.201.10 ст.201 ПКУ ОСОБА_1 у період листопад 2013 - грудень 2014 року відобразив у складі податкового кредиту з ПДВ придбання металопрокату, що був придбаний пізніше дати продажу товару, а саме здійснювалась реалізація не оприбуткованого товару, у наслідок чого занизив податкові зобов`язання на загальну суму 1 948 689 грн.

Діючи згідно єдиного умислу, у порушення п. п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.138.2, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст.138 ПКУ ОСОБА_1 у період 2012-2014 років відобразив у складі витрат суми на транспортування реалізованих товарів, вартість доставки яких, відповідно до умов договорів на продаж товарів, відноситься за рахунок покупців зазначених товарів, та має сплачуватись покупцем, по контрагенту ТОВ «ФРАХТТРАНССЕРВІС», внаслідок чого завищив суму витрат, що враховуються для визначення об`єкта оподаткування на суму 802 165 грн.

Також, у порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ ОСОБА_1 за період 2012-2014 років відобразив у складі податкового кредиту з ПДВ витрати на транспортування реалізованих товарів до підприємств-покупців металевих виробів, вартість доставки яких, відповідно до умов договорів на продаж товарів, відноситься за рахунок покупців зазначених товарів, та має сплачуватись покупцем, по контрагенту ТОВ «ФРАХТТРАНССЕРВІС» у сумі 49 975,5 грн.

У період з 14.12.2012 по 02.03.2015, доводячи до кінця свій злочинний намір, спрямований на умисне ухилення від сплати податків, що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 діючи умисно, будучи службовою особою ТОВ «Азовбудвентиляція» (ЄДРПОУ 33244305) зобов`язаною сплачувати податки, перебуваючи у офісному приміщенні підприємства, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , порушив вимоги пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4. п. 135.1, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на прибуток підприємства у сумі 2 075 662, 25 грн., а також порушив вимоги п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201, п.198.1, п.198.2,п.198.3, п.198.5 ст.198 ПКУ, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 1 998 664,5 грн., чим ухилився від сплати податків у великих розмірах на загальну суму 4 074 326, 75 грн., що в 5000 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що підтверджується висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз № 29009 від 25.02.2020р.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 212 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що він працював директором ТОВ «Азовбудвентиляція», вів бухгалтерський та податковий облік підприємства, був відповідальним за повну і своєчасну сплату податків до бюджету. На той час у підприємства не було грошей, щоб заплатити штрафні санкції. Документи з ТОВ «МЕТІНВЕСТ» були раніше і він вирішив надати їх пізніше. З ТОВ «ФРАХТТРАНССЕРВІС» договори укладалися. З перевізниками були контракти, але не з усіма були договори, у зв`язку з чим з ТОВ «ФРАХТТРАНССЕРВІС» були відображені не всі кошти. Він звільнився з ТОВ «Азовбудвентиляція» у 2017р. З розрахунком майнової шкоди, завданої державі, в розмірі 4074326,75грн. погодився.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого підтверджується також і дослідженими частково письмовми доказами по справі, а саме:

З висновку судово-економічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 163/101 від 25.01.2017р. вбачається, що в обсязі наданих документів висновки акту перевірки Жовтневої об`єднаної ДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області від 15.09.2015 року №304/05-8122-02/33244305 в період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. стосовно заниження податку на додану вартість на суму 2 141 582 грн., завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість на суму 283 447 грн. та заниження податку на прибуток на суму 2 175 077 грн. підтверджується документально частково. А саме: підтверджуються документально висновки акту ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 28793,10грн.; не підтверджуються документально висновки акту ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 99 411,75грн.; у зв`язку наданням на дослідження додаткових матеріалів не у повному обсязі експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати висновки акту ОДПІ щодо заниження податку на прибуток на суму 2 046 872,61 грн.; підтверджується документально висновки акту ОДПІ щодо заниження податку в додану вартість на суму 57101,54грн.; не підтверджуються документально висновки акту ОДПІ щодо заниження податку на додану вартість за вересень 2014р. в сумі 110 457,50грн.; у зв`язку з ненаданням на дослідження додаткових матеріалів у повному обсязі експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати висновки акту ОДПІ щодо заниження податку на додану вартість на суму 1 974 022,96грн., завищення суми від`ємного значення в сумі 283 447,00грн.

З висновку судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз № 29009 від 21.02.2020р. вбачається, що висновки акту перевірки ДФС №304 05 81- 22-02/33244305 від 15.09.2015р. в частині:

-визначення сум донарахування податків по податку на прибуток в сумі 2175077грн. (у т.ч.: за 2012 рік (за рахунок 4 кварталу) – 15566грн., за 2013 рік - 24440 грн.. за 2014рік - -2135071 грн.) - розрахунково підтверджуються.

-визначення сум донарахування податків на додану вартість в сумі 2109122 грн. (у т.ч.: листопад 2012року – 6100грн., січень 2013 року - 8022 грн.. квітень 2013 року - 703 грн., грудень 2013року - 50430 грн., березень 2014 року -53382грн.. квітень 2014року – 58745грн., травень 2014року - 75835 грн., липень 2014року - 416849 грн.,серпень 2014року - 149869 грн., вересень 2014 року - 326673 грн., жовтень 2014 року - 217105 грн., листопад 2014 року - 445269 грн., грудень 2014 року - 300140 грн.),а також в частині завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2014р. на 283447 грн. - розрахунково підтверджуються. В іншій частині щодо визначення сум донарахування по податку на додану вартість в сумі 32460,04 грн., у т.ч.: липень 2014 року - 27580грн., вересень 2014 року - 4880грн. - підтвердити не надається за можливе з підстав наведених вище.

З постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2017р., яка змінена постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017р. № 805/4688/15-а, вбачається, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовбудвентиляція” до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень – рішень від 25.09.2015 року № 0000612202, № 0000622202, № 0000632202 – задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.09.2015 року № 0000612202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 99 411,75грн., та донарахування штрафних санкцій в розмірі 24852,94грн. Скасоване податкове повідомлення-рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.09.2015 року № 0000622202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 110 457,50грн., та донарахування штрафних санкцій в розмірі 27 614,38грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» судові витрати в розмірі 3 950 грн.05коп. та судові витрати в сумі 10338 грн. 45 коп. за проведення судово-економічної експертизи».

З податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.02.2019 року № 0006732202, вбачається, що ТОВ «Азовбудвентиляція» повідомлено про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем до 2594581,00грн., яка підлягає сплаті.

З податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.02.2019 року № 0006752202, вбачається, що ТОВ «Азовбудвентиляція» повідомлено про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем до 2538906,00грн., яка підлягає сплаті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, ОСОБА_1 , скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 212 КК України.

Захисником обвинуваченого Сарабашем О.О. заявлене клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України. Посилався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість та податок на прибуток підприємств в період 2012-2014 роках, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах. Оскільки на даний час, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше п`яти років, просив на підставі на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та зазначив, що йому зрозуміло, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв,язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючими підставами, але просит справу закрити саме на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував.

Вислухавши доводи захисника, позицію прокурора, обвинуваченого, дослідивши докази, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

З конструкції ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; 3) неухилення особи від слідства або суду.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі: 2) три роки-у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років-у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності та вона не ухилялася від слідства або суду і не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині визнав, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, від слідства та суду не ухилявся.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачене ч. 2 ст. 212 КК України (в діючий редакції станом на 20.03.2020р.), є злочином середньої тяжкости, згідно змін, внесених на підставі Закону № 101-ІХ від 19.09.2019 року, а до цього в редакції, яка діяла на момент скоєнні інкримінованого злочину кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, відносилося до злочину невеликої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України та згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд вправі звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити за підставою, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення ним злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Згідно з Постановою Верховного Суду ( № 345/2618/16-к) від 19 листопада 2019 р. звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Суд, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов у провадженні заявлено не було.

Питання процесуальних витрат, відповідно до вимог ст.124 КПК України, судом не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст. 284, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32019050000000066 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Курбанова Н. М.