Ухвала суду № 88755470, 14.04.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1549/18

Провадження № 1-кп/127/620/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Вохмінової О.С., Воробйова В.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Федчишена К.Д.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

захисника Вознюка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про який внесені 29.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000110, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивовано тим, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися. Обвинуваченому оголошена обґрунтована підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, який представляє значну суспільну небезпеку. Крім того, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. Обвинувачений є особою раніше судимою, має не відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 за вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. ОСОБА_1 схильний до вживання наркотичних та психотропних засобів. Факт перебування в розшуку свідчить про схильність до переховування від суду. Під час перебування на волі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та може продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню об`єктивної істини. Усі вищезазначені обставини, на переконання прокурора, свідчать про обґрунтовану наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Вознюк О.Д. щодо продовження дії запобіжного заходу заперечував. Мотивував заперечення тим, що його підзахисний вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнає та заперечує, що він займався збутом наркотичних засобів, а тому є безпідставним утримання ОСОБА_1 під вартою. Наведені прокурором обставини не можуть слугувати підставою для продовження найсуворішого запобіжного заходу. Захисник Вознюк О.Д. просив врахувати суд, що його підзахисний є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, а саме цивільну дружину, а також ОСОБА_1 до затримання мав офіційний заробіток на підставі цивільно-правових угод. Захисник просив змінити його підзахисному запобіжний захід з триманням під вартою на домашній арешт за місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, крім того зазначив, що він підтримує надані раніше пояснення щодо вирішення питання можливість зміни йому запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник адвокат Слабий О.В. в судове засідання не з`явилися, повідомили про причини своєї відсутності в письмовому вигляді, які визнані судом поважними.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності учасників, які не з`явилися до суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання суду, у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, існує ризик, що обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні з метою їх подальшої зміни показів, оскільки наразі триває стадія допиту свідків. Крім того, змінивши обвинуваченому запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою, обвинувачений матиме змогу переховуватися від суду, розуміючи невідворотність покарання у разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину. Суду не надано доказів працевлаштування обвинуваченого до затримання, тому існує ризик вчинення останнім нових злочинів. Також існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме: соціальні зв`язки обвинуваченого - цивільну дружину ОСОБА_2 , яка є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, та постійне місце проживання. Також судом прийнято до уваги відсутність у ОСОБА_1 постійного офіційного місця роботи до затримання.

Враховуючи всі вищезазначені обставини у їх сукупності, на переконання колегії суддів, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою – задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 14.04.2020 до 12.06.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: