Ухвала суду № 88748526, 13.04.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

13 квітня 2020 року Справа № 913/399/16

м.Харків Провадження №22/913/399/16

Господарський суд Луганської області у складі судді Ковалінас М.Ю., секретар судового засідання Медуниця Р.І., розглянувши матеріали скарги - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», від 31.03.2020 №01-02-45/614 про визнання незаконними дій та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 у справі №913/399/16

за позовом - Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

Про стягнення 8159543 грн. 64 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибули;

від відповідача та заявника - не прибули.

Обставини справи: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” (далі - АТ “Луганськгаз”) звернулося до Господарського суду Луганської області зі скаргою від 31.03.2020 №01-02-45/614 за якою просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. за виконавчим провадженням ВП №61569084 щодо відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про стягнення з боржника основної винагороди, з підстав передбачених ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Сторони та учасники своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання (ухвала суду від 03.04.2020, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.04.2020).

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, суд

в с т а н о в и в:

В провадженні Господарського суду Луганської області знаходилась справа №913/399/16 за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про cтягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.05.2016 у справі №913/399/16 позов задоволено частково та вирішено стягнути з відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь позивача ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню в сумі 183113грн. 35коп., 3 % річних в сумі 163531грн. 97коп. та інфляційні витрати в сумі 1455280грн. 03коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 27028грн. 88коп.

16.06.2016 Господарським судом Луганської області видано наказ на виконання зазначеного вище судового рішення у справі №913/399/16.

До Господарського суду Луганської області 03.04.2020 звернулося Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” (далі - АТ “Луганськгаз”) зі скаргою від 31.03.2020 №01-02-45/614 про визнання незаконними дій та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г., за цією скаргою заявник просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. за виконавчим провадженням ВП №61569084 щодо відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі №913/399/16;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про стягнення з боржника основної винагороди.

Свої вимоги заявник обґрунтовує наступним.

Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», оскільки відповідно до рішення річних Загальних зборів акціонерів ПАТ «Луганськгаз» (протокол №223 від 23.04.2019) було змінено тип акціонерного товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та 06.06.2019 здійснено державну реєстрацію нової редакції Статуту, внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

AT «Луганськгаз» 26.03.2020 отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2020 ВП №61569084, за наказом у справі № 913/399/16 виданим Господарським судом Луганської області.

Разом з тим, 26.03.2020 AT «Луганськгаз» отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 ВП №61569084 про стягнення з боржника основної винагороди.

AT «Луганськгаз» вважає зазначені постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

На думку заявника, постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61569084 є незаконною через відсутність у приватного виконавця прав здійснювати примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/399/16, з огляду на таке.

АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» є юридичною особою, частка держави у статутному фонді якого перевищує 25 відсотків.

Позивачеві на момент відкриття 16.03.2020 виконавчого провадження ВП №61569084 належали і наразі належать акції підприємства відповідача у кількості 1825746шт, що складає 25,000013% або 25% + 1 акція.

Ця обставина підтверджується довідкою Національного депозитарію України від 25.11.2019 №2522 та від 29.11.2019 №2810, витягом з переліку акціонерів AT «Луганськгаз», які мають право на участь у загальних зборах акціонерів товариства станом на 17.04.2019 та листом АТ «НАК «Нафтогаз України» від 18.07.2019 № 10-4663/1.2-119.

А також, підтверджується копією Інформаційної Довідки Національного депозитарію України від 30.03.2020 №13222, наданої з електронного Кабінету клієнта ПАТ “НДУ”, оригінал та завірені копії якої буде надано до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» утворено НАК «Нафтогаз України» у формі відкритого акціонерного товариства, п.2 цієї постанови встановлено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови; п.9 вищевказаної постанови встановлено, що 100 % акцій Компанії, які випускаються на величину її статутного фонду, залишаються у державній власності до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж.

Відповідно Переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747, акції AT «Луганськгаз» були залишені у державній власності та передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України».

Передача пакету акцій AT «Луганськгаз» до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» в будь-якому разі не є приватизацією в розумінні законодавства України, зокрема Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 №2163-XII (далі - Закон №2163) в редакції, що діяла на момент передачі акцій AT «Луганськгаз» до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», відповідно до ст. 1 якого «приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що напеоюитъ Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України».

Відповідно до ч. З ст. 8 Закону №2163, не можуть бути покупцями об`єктів приватизації юридичні особи у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Такі самі норми передбачені Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-ІІІ (редакція дійсна на момент звернення до суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Відтак, пакет акцій відповідача первинно був набутий позивачем шляхом його внесення до статутного фонду (капіталу) НАК «Нафтогаз України», як такий, що залишений у державній власності. Ця подія відбулась на виконання розпорядчого акту органу державної влади, наділеного господарською компетенцію у сфері управління об`єктами державної власності, - Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст. З Закону України «Про управління об`єктами державної власності» корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави) є об`єктом управління державної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 «Деякі питання акціонерного товариства «Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» статут позивача викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 11 нової редакції статуту Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Компанія) є господарською структурою, яка здійснює управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств І передані до статутного капіталу Компанії. Компанія є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, що засновані Компанією або акцїї/корпоративні права яких набуті Компанією в інший спосіб. Компанія здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону. Передані Компанії акції/корпоративні права господарських товариств можуть бути відчужені, передані в заставу або обтяжені у будь-який спосіб виключно за рішенням загальних зборів акціонерів (далі - загальні збори), крім випадків, коли такі відчуження, передача в заставу або інше обтяження заборонено законом.

На думку скаржника, з наведених положень статуту однозначно випливає, що у відношенні корпоративних прав, які належать державі у статутному капіталі господарських товариств і які були передані до статутного капіталу AT «НАК «Нафтогаз України», позивач є суб`єктом управління об`єктами державної власності.

Повноваження повноправного акціонера (засновника, учасника) господарських товариств позивач набуває тільки якщо такі товариства були ним засновані, або їх акції/корпоративні права були ним набуті в інший спосіб, тобто не шляхом передачі до статутного капіталу позивача корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.

Викладені положення статуту позивача в повній мірі відповідають змісту абз.9 ч. 1 ст.4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», відповідно до якого державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури), державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі є суб`єктами управління об`єктами державної власності.

Пунктом 15 нової редакції статуту позивача визначено, що засновником та єдиним акціонером Компанії є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабінет Міністрів України.

Посилання на Реєстр корпоративних прав держави вважаємо безпідставним, оскільки шляхом вибіркового аналізу Реєстрів корпоративних прав держави, розміщених на сайті Фонду державного майна України станом на 08.07.2011, 23.12.2011, 21.12.2012 , 20.12.2013, 07.03.2014 , 06.03.2015, 26.07.2019 відсутнє AT «Луганськгаз», зазначене свідчить про те, що AT «Луганськгаз» до зазначеного реєстру не входило ані до приватизації пакету акцій, ані після.

Реєстр корпоративних прав держави - це інформаційно-довідкова система. Внесення юридичної особи до цього реєстру не змінює прав та обов`язків держави щодо цієї юридичної особи.

AT «Луганськгаз» також вважає безпідставним посилання на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до витягу з ЄДР станом на 10.06.2019, у детальній інформації щодо юридичної особи AT «Луганськгаз» у полі «Центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків» - відомості відсутні, а у полі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім`я, по батькові, якщо засновник фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник юридична особа» зазначено: «АКЦІОНЕРИ, розмір внеску до статутного фонду - 3651490.00 грн.; «КІНЦЕЙИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК(КОНТРОЛЕР) -ВІДСУТНІЙ».

Підпунктом 7 пункту 3 Розділу 5 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1657/5 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.06.2016 за №839/28969) передбачено, що відомості про юридичну особу містять відомості про центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство, або частку держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків.

Однак у вищезазначеному витягу в розділі: «Перелік реєстраційних дій» відсутні відомості щодо зміни державної частки у статутному капіталі AT «Луганськгаз» за період з 2005 року по 2019 рік.

На думку відповідача, в порушення приписів п. 9 ч. 4 ст. 4, ч.ч.1-2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець Пилипчук В.Г. замість того аби повернути стягувачу виконавчий документ, відкрив виконавче провадження, що спричинило для AT «Луганськгаз» тяжкі наслідки.

Відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем та стягнення на його користь основної винагороди в сумі 30495,42грн (в той час, коли примусове стягнення повинно здійснюватися органами державної виконавчої служби разом зі стягненням до Державного бюджету України виконавчого збору, завдає збитків державі на суму 30495,42 грн.

В обґрунтування своїх доводів відповідач також посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.01.2020 у справі № 904/1146/18, та вважає, що правовідносини у цій справі є подібними до справи №913/399/16, з цих підстав та згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вважає рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г Міністерства юстиції України, з відкриття виконавчого провадження, стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення основної винагороди незаконними, а постанови від 16.03.2020 такими, що підлягають скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2020 скарга передана на розгляд судді Ковалінас М.Ю.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Ухвалою суду від 03.04.2020 відкрито провадження за скаргою від 31.03.2020 №01-02-45/614 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2020 (в межах строку встановленого ст.342 ГПК України).

За станом на день проведення даного судового засідання на адресу суду надійшли:

- клопотання АТ «НАК «Нафтогаз України» від 06.04.2020 №39/3-37 про відкладення розгляду скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 31.03.2020 №01-02-45/614 на іншу дату, з посиланням на норми ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 13, 42, 216 ГПК України, та з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (зі змінами та доповненнями від 16.03.2020 та від 25.03.2020), якою через спалах у світі коронавірусу в Україні введено карантин, та продовжено дію карантинних заходів в Україні до 24.04.2020 включно, лист Ради Суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020;

- заперечення АТ «НАК «Нафтогаз України» від 09.04.2020 №39/3-38 на скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 31.03.2020 №01-02-45/614 про визнання незаконними дій та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 у справі №913/399/16, з додатками, у яких позивач просить суд відмовити у задоволенні скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», у т.ч. додано докази надіслання цих заперечень сторонам та учасникам;

- письмове пояснення АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 13.04.2020 №01-02-45/665 щодо скарги про визнання незаконними дій та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 у справі №913/399/16, з додатком, у якому відповідач просить суд задовольнити його скаргу від 31.03.2020 №01-02-45/614, доказів надіслання цього пояснення позивачу та приватному виконавцю не надано.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчуком В.Г. з невідомих причин не виконано вимог п.5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 03.04.2020 у справі №913/399/16.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Разом з тим, в зв`язку з введенням з 12 березня до 24 квітня 2020 року на території України карантину на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №239 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України" та від 02.04.2020 №255, враховуючи Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року №3219, лист Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19", рішення Ради суддів України від 17.03.2020 року №19 "Щодо організації роботи судів та органів суддівського самоврядування в мовах карантину", суд вважає за необхідне провести судове засідання з розгляду скарги на дії приватного виконавця Пилипчука В.Г. у справі № 913/399/16 до усунення обставин, які обумовили введення на території України карантину можливості немає.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як встановлено п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX).

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду скарги на дії приватного виконавця , а також враховуючи неявку у призначене судове засідання з розгляду скарги представників сторін та учасників, з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, забезпечення сторонам можливості безпосередньо взяти участь в розгляді скарги та у повному обсязі реалізувати свої права, суд вважає за необхідне розглянути вказану скаргу у "розумний строк", згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поза межами встановленого ч.1 ст.342 Господарського процесуального кодексу України строку, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах короновірусу "COVID-19".

Про дату і час судового засідання з розгляду скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 31.03.2020 №01-02-45/614, сторін та учасників буде повідомлено додатково.

Керуючись ст.ст. 2, 232, 234- 235, 339-341, п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України , суд

у х в а л и в:

1. Провести розгляд скарги АТ “Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 31.03.2020 №01-02-45/614 у справі №913/399/16 поза межами встановленого ч. 1 ст. 342 ГПК України строку, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

2.Про дату і час судового засідання з розгляду скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» від 31.03.2020 №01-02-45/614 про визнання незаконними дій та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчука В.Г. від 16.03.2020 у справі №913/399/16, сторін та учасників буде повідомлено додатково.

3.Запропонувати сторонам та учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19", подавши до Господарського суду Луганської області відповідне клопотання (заяву).

4. Повідомити сторін та учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

5. Звернути увагу сторін та учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет (розділ «Новини та події суду», www.court.gov.ua/sudy/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр. 4 прим.

1-до справи;

2- позивачу-ПАТ НАК "Нафтогаз України" ( 01001, вул. Б. Хмельницького, м.Київ) ( реком. з повід.);

3- відповідачу - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"(93400, вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.) ( реком. з повід.).

4-приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Пилипчуку В.Г. ( 01054, вул. Дмитрівська, 35в, м.Київ)

Вих.

3