Рішення № 88743828, 13.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року м. Київ № 640/4036/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг" доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2020 №0002410410, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (далі також - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002410410 від 08.01.2020 р.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки товариство не прострочило строк сплати податкового зобов`язання.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2019 р. №4347/26-15-04-10-20, в якому зроблено висновок про порушення позивачем строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при сплаті самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2020 року №0002410410, яким позивачу на підставі статті 126 ПК України, за затримку на 2 дні сплати грошового зобов`язання в сумі 1 803 502,00 грн. нараховано штраф у розмірі 182 350,20 грн.

Не погоджуючись з застосуванням штрафних санкцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» звернулось з позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Визначаючись щодо суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничний строк для сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання починає перебіг від наступного дня за останнім днем подання податкової звітності.

Відповідно до п.п. 49.16.2 п. 49.16 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПК України).

11.11.2019 р. позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за третій квартал 2019 року, де товариством самостійно визначено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за вказаний період в розмірі 1 823 502 грн.

Враховуючи, що граничний строк подачі податкової декларації за третій квартал 2019 року припав на вихідний день 09.11.2019 р. субота, то останнім днем подання декларації було 11.11.2019 р. перший операційний банківський день. Отже, протягом наступних десяти календарних днів позивач повинен був сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації до 21.11.2019 р. включно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання позивача з податку на прибуток у сумі 1 823 502,00 грн. підлягало сплаті 21.11.2019 р. (граничний термін), та підприємство дійсно його сплатило 21.11.2019 р.

18.11.2019 року позивачем було сформовано платіжне доручення №1868 на суму 1 823 5026,00 про сплату податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2019 року.

При цьому, в призначенні платежу позивачем було помилково вказано невірний код ЄДРПОУ підприємства, що було самостійно виявлено 20.11.2019 р., у в зв`язку з цим, листом від 20.11.2019р. №86 (зареєстровано 21.11.2019 р. у ГУ ДПС у м. Києві) було повідомлено про помилкові реквізити в платіжному дорученні. Цим же листом товариство просило податковий орган зарахувати дану суму в сплату податку на прибуток за 3 кв. 2019 р. датою зарахування коштів. При цьому, невірний код платника за ЄДРПОУ було вказано лише в призначенні платежу, тоді як всі реквізити платіжного доручення було заповнено вірно.

Однак, згідно відповіді відповідача від 28.11.2019 р., вказаний лист позивача щодо уточнення призначення платежу від 20.11.2019 р. відповідачем було залишено без розгляду з підстав не відповідності форми вказаного листа заяві про повернення помилково, надміру сплачених коштів.

Платіжним дорученням № 1874 від 21.11.2019 р. позивач вказавши вірний код платника за ЄДОПОУ вдруге здійснив сплату суми зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2019 р. у розмірі 1 823 502,00 грн.

Листом від 24.12.2019 р. №95 позивач звернувся до Сервісу ДПС України «Пульс», де ще раз зазначив, що не подавав заяву про повернення коштів, а просив податкову службу за наслідкам уточнення товариством призначення платежу зарахувати їх на особовий рахунок товариства. Відтак вже 26.12.2019 р. суму податку, сплачену платіжним дорученням №1868 від 18.11.2019 p., було відображено ДПС України у електронному кабінеті платника податків із зазначенням дати зарахування 18.11.2019 р.

При цьому, позивач зазначає, що розгляд заперечень товариства було призначено ГУ ДПС у м. Києві на 02.01.2020 р. Товариством було надано пояснення щодо вірного обрахунку граничного строку сплати податкового зобов`язання та відповідно самої сплати цього зобов`язання. Відповідачем було повідомлено позивача про зарахування та відображення на особовому рахунку позивача суми податку датою сплати першого платежу від 18.11.2019 р.

Доказів на спростування викладеного відповідачем суду не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що граничний строк сплати податкового зобов`язання - 21.11.2019 р., тобто зобов`язання сплачено вчасно та у повному обсязі.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Разом з тим, в силу приписів п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також, відповідно до запроваджених цим Кодексом принципів податкового законодавства (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), принцип «презумпції правомірності рішень платника податку» застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічно в п. 56.21 ст. 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм чинного податкового законодавства України та міжнародного законодавства випливає, що граничний термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток є операційний (банківський) день.

Оскільки, останній день строку для подання декларації припав на 09.11.2019 р. - субота- вихідний день, то останнім днем подання декларації було 11.11.2019 р. - перший операційний (банківський) день. Отже, граничним терміном сплати податкового зобов`язання за даною декларацією є 21.11.2019 р.

З огляду на зазначене, суд вважає, що податкове зобов`язання було сплачено позивачем в межах встановленого строку, передбаченого пунктом 57.1 статті 57 ПК України, а тому у контролюючого органу не було підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність сплати грошового зобов`язання, визначених податковим повідомленням-рішенням від 08.01.2020 р. №0002410410.

Таким чином, спірне рішення прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002410410 від 08 січня 2020 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 36147637) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 735,27 грн. (дві тисячі сімсот тридцять п`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.О. Іщук