Рішення № 88742551, 03.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа № 480/3438/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, в якій просить:

- поновити його на посаді провідного спеціаліста відділу прийому громадян Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області, сказувавши наказ № 74-к від 06.08.2019 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що звільнення його з 06 серпня 2019 року за п.1 ч.3 ст.40 КЗпП України за неякісне та несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, враховуючи раніше застосовані заходи дисциплінарного впливу - догани від 25 червня та 15 липня 2019 року, є неправомірним, оскільки під час попередження про звільнення його не було повідомлено, саме з якої дати його буде звільнено та не зазначено конкретної підстави звільнення, з посадовою інструкцією його не ознайомлено, а на прохання надати документи, на підставі яких його було незаконно звільнено, відмовлено листом № 01-40/2729 від 06.08.2019 року. Крім того, стаття 147 КЗпП України передбачає: за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є заходом стягнення, а тому звільнення за проступок, за який на нього вже було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, суперечить чинному законодавству, оскільки це буде подвійне покарання - застосування двох заходів стягнення одночасно. Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення йому не було нараховано середньомісячну заробітну плату, відповідач при поновленні його на раніше займаній посаді зобов`язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

06.09.2019р. позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 04.10.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

31.10.2019р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.65-69), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що ОСОБА_1 був ознайомленим із посадовою інструкцією під підпис, розділом 2 якої встановлено його службові обов`язки щодо дотримання вимог при прийнятті, оформленні заяв, документів, формуванні особових справ громадян та покладено обов`язок систематично вивчати чинне законодавство України. Також розділом 4 посадової інструкції встановлено персональну відповідальність позивача за правильність прийняття документів на призначення соціальної допомоги. Згідно з приписами ч.3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на роботодавця покладено обов`язок про попередження депутата місцевої ради про його звільнення, при цьому вимог щодо визначення конкретної дати такого звільнення законодавством не передбачено. Посилання позивача на те, що листом управління від 06.08.2019 № 01- 40/2729 йому було відмовлено у видачі копій документів, представник відповідача зазначив, що чинне трудове законодавство не передбачає обов`язку роботодавця надавати працівникам копії таких документів, тим більше, що вони в нього практично всі наявні. Службова переписка відповідача з начальником відділу прийому громадян, в якому працював ОСОБА_1 , є документами для службового користування, тому вони не були йому надані. Доводи позивача про те, що до нього нібито було застосовано подвійне стягнення, не відповідають дійсності, оскільки до нього раніше було застосовано три заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган за порушення трудової дисципліни, які не втратили чинності, внаслідок чого після вчинення ним четвертого порушення виконавської дисципліни за цей проступок його було звільнено з врахуванням раніше оголошених стягнень за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

05.12.2019р. позивачем подано відповідь на відзив (а.с.87-88) відповідно до якої до нього дійсно було застосовано три заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган за порушення трудової дисципліни, два з яких скасовані рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2019р. У наданій ним до суду довідці про рух справи №470488 ОСОБА_2 (мати-одиначки) не відображено факт її повернення спеціалісту з прийому та дату фактичної виплати допомоги, отже в особовій справі були всі необхідні відомості та документи. Заявниця ОСОБА_2 звернулась 08.07.2019р. о 10год.00хв. з пакетом документів, який він передав на перевірку головному спеціалісту з прийому згідно з п.3.6 Інструкції «Щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом №345. Справу було сформовано 08.07.2019 року та 16.07.2019р. опрацьовано спеціалістом по нарахуванню. 18.07.2019 року справу завізовано Відділом з автоматизованої обробки інформації справу. Нарахування сум на виплату допомоги проводиться 2 рази на місяць: 15 і 25 числа місяця, відповідно і виплата проводиться 2 рази на місяць: у кінці та на початку місяця. Відповідно до Інструкції № 345 строки були витримані і заявниця отримала виплату у першу половину місяця, без затримок, оскільки нарахування проводилось 18 липня (у 10-денний строк). Зазначає, що працівник управління ОСОБА_4. повинна повернути справу до головного спеціаліста з опрацювання заяв з повідомленням про необхідність запросити додаткові документи або підготувати пропозиції щодо відмови в наданні допомоги згідно з п.4.4. Інструкції №345, тобто повернути на ОСОБА_3 , а не на спеціаліста з прийому громадян. Вказане, на думку позивача, підтверджує відсутність порушень в його діяльності.

Ухвалою від 05.12.2019р. підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду.

16.01.2020р. в судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4 , яка повідомила, що з вона працює на посаді головного спеціаліста відділу призначення допомоги, компенсацій та соціальних гарантій Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області та повернула справу №470488 ОСОБА_2 (мати-одиначки) внаслідок відсутності відомостей про доходи, хоча ОСОБА_1 як спеціаліст з прийому мав доступ до такої інформації та повинен був її роздрукувати. У справі №470908 ОСОБА_5 було виявлено, що в декларації не відображено відомості про чоловіка та відсутня довідка про доходи, хоча він працює неофіційно, без оформлення трудових відноси, та під час співбесіди спеціаліст з прийому в разі наявності таких недоліків повинен звернути на це увагу. У справі №470598и ОСОБА_6 , що стосувалася призначення допомоги по одиноким матерям, в заяві не було зазначено, чи перебувала особа в шлюбі, чи проживала чи проживає із батьком дитини. Вказані відомості впливають на отримання відповідної допомоги, проте під час проведення співбесіди спеціалістом з прийому це не було виявлено.

В судовому засіданні 05.03.2019р. в якості свідка за клопотанням представника позивача була допитана дружина позивача - ОСОБА_7 , яка пояснила, що вона працювала головним спеціалістом відділу призначення допомоги та компенсацій. Порушення щодо порядку оформлення справи №470908 ОСОБА_5 відсутні, оскільки з копій її матеріалів вбачається, що 11.07.2019р. справа була прийнята, а 19.07.2019р. вона була завізована начальником відділу автоматизованої обробки інформації Коротченко Т.В. Також ОСОБА_1. не допущено порядку оформлення справи №470598 ОСОБА_6 , оскільки довідка про склад сім`ї була підкладена 11.07.2019р., а 16.07.2019р. у справі прийнято відповідне рішення та 18.07.2019р. вона була завізована. Крім того, особа, яка звертається за отриманням соціальної допомоги, несе відповідальність за достовірність наданих даних та заповнює декларацію про майновий стан, а не той, хто приймає від неї необхідні документи. Щодо справи №470488 ОСОБА_2 (мати-одиначки) ОСОБА_7 повідомила, що 09.07.2019р. заявниця донесла в управління копію ідентифікаційного коду дітей та довідку про доходи, 16.07.2019р. був складений протокол призначення допомоги, а 18.07.2019р. справа завізована, тобто порушень строків її чоловіком ОСОБА_1 не допущено. Виплата була отримана ОСОБА_2 в серпні і за липень, і за серпень, отже втрат вказана особа не зазнала.

30.03.2020р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи 03.04.2020р. без його участі.

31.03.2020р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_1 у наданих ним письмових поясненнях від 18.07.2019р. зазначив, що допустив недоліки у роботі, а саме порушив пункти 3.7 і 3.9 Інструкції «Щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006р. №345. На момент звільнення щодо позивача мали місце не скасовані заходи дисциплінарного стягнення, зокрема наказ від 15.07.2019р. «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за відсутність на робочому місці без поважних причин, що свідчить про систематичність допущених порушень та про наявність підстав для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

03.04.2020р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує про відсутність факту порушення ним вимог Інструкції №345 та просить задовольнити його позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання у справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 був призначений на посаду головного спеціаліста відділу з обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, контролю за правильністю призначення виплат пенсій в Управлінні соціального захисту населення Глухівської міської ради , як переможця конкурсу відповідно до наказу № 92-к від 18.10.2018 року (а.с.14, зворотній бік).

03 грудня 2018 року позивача переведено на посаду провідного спеціаліста відділу прийому громадян відповідно до наказу №і 107 -К відповідно до наказу від. 30.11.2018 року.

05 серпня 2019 року ОСОБА_1 попереджено про звільнення у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи раніше застосовані заходи дисциплінарного стягнення (а.с.15).

06 серпня 2019 року відповідачем був винесений наказ № 74 - к, яким позивача, провідного спеціаліста відділу прийому громадян, звільнити з 06 серпня 2019 року за п.1 ч.3 ст. 40 КЗпП України за неякісне та несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, враховуючи раніше застосовані заходи дисциплінарного впливу - догани від 25 червня та 15 липня 2019 року (а.с.9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

На підставі п. 3 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Частиною 2 ст.147 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Заходами стягнення є догана і звільнення (ч. 1 ст.147 КЗпП України).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 22 Постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

Зокрема, у справі про звільнення за п. 3 ст.40 КЗпП України суд повинен з`ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 зазначеної Постанови, за передбаченими п. 3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.

Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й такого, що не втратив юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

Як вбачається із матеріалів справи, накази від 25.06.2019р. №62-к та №63-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». (а.с.44, 52), які, серед іншого, стали підставою для винесення наказу від 06 серпня 2019 року №74-к «Про звільнення» (а.с.9, зворотній бік), були визнані протиправними та скасовані рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019р., залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020р. у справі №480/2892/19 (а.с.147-154), тому вони не можуть враховуватися як такі, що свідчать про порушення позивачем трудової дисципліни чи невиконання ним без поважних причин своїх трудових обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо наказу від 15.07.2019р. «Про оголошення догани ОСОБА_1 » №67-к (а.с.55) суд вважає необхідним відмітити, що, хоча він і не оскаржувався в судовому порядку, проте також не є доказом порушення позивачем трудової дисципліни чи невиконання ним без поважних причин своїх посадових обов`язків, оскільки відсутність на роботі 12.07.2019р. близько 40 хвилин була належним чином погоджена, що вбачається із службової записки від 09.07.2019р. (а.с.56), погодженої начальником управління, в якій вказано про намір позивача бути відсутнім 12.07.2019р. з 13.00 до 16.00 у приміщенні Управління праці соціального захисту населення Глухівської міської ради згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Тобто в службовій записці позивач не вказував, що буде відсутній на роботі саме внаслідок участі в роботі депутатських комісій, оскільки його депутатські повноваження цим не обмежуються.

Згідно з копією витягу з Журналу реєстрації працівників управління, які протягом робочого дня залишають робоче місце у зв`язку з виробничою необхідністю (а.с.61), ОСОБА_1 був відсутній 12.07.2019р. на робочому місці в Управлінні праці соціального захисту населення Глухівської міської ради на виконання депутатських повноважень у період з 13.00 до 15год.15хв., тобто в межах часу, погодженого службовою запискою від 12.07.2019р.

При цьому, з приводу тверджень представника відповідача, що відсутність на роботі не була обумовлена виконанням депутатських повноважень, з метою виконання яких ОСОБА_1 увільнявся від виконання своїх службових обов`язків, оскільки засідання депутатських комісій в приміщенні Глухівської міської ради, призначені на 14.00 12.07.2019р., не відбулися внаслідок відсутності кворуму і всі присутні розійшлися близько 14год.30хв. (а.с.57), суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено, що депутат місцевої ради зобов`язаний:

1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;

2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;

3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

Згідно з ч.1 ст.32 цього ж Закону на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов`язків.

Депутат місцевої ради зобов`язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган (ч.3 ст.20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян (ч.3 ст.11 Закону 93-IV).

З копії службової записки від 12.07.2019р. (а.с.58) слідує, що ОСОБА_1 після закінчення депутатських комісій, повертаючись до Управління праці соціального захисту населення Глухівської міської ради, зустрів голову фракції УКРОП Андрія Карпова , з яким протягом 40 хвилин обговорював зміни до міського бюджету, які оголошувала на комісіях секретар міської ради.

Отже, наказ від 15.07.2019р. №67-к фактично був винесений за неналежне виконання ОСОБА_1 своїх депутатських повноважень, що не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності саме за порушення трудової дисципліни, оскільки такі питання регулюються законодавством, що визначає повноваження депутатів місцевих рад та не стосується проходження позивачем публічної служби.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, які конкретно завдання в рамках службових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, позивач повинен був виконати за 40 хвилин своєї відсутності на робочому місці, проте не виконав або не належно виконав, а також те, що він без відповідного дозволу керівництва вийшов поза межи робочого місця.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ від 15.07.2019р. №67-к за своєю суттю не може бути належним доказом порушення ОСОБА_1 трудового розпорядку та дисципліни та бути підставою для висновку про неякісне та несвоєчасне виконання ним посадових завдань та обов`язків, та як наслідок він не може враховуватися як раніше застосований захід дисциплінарного впливу для звільнення позивача з роботи згідно з п.3 ст.40 КЗпП України.

З приводу порушень позивачем вимог Інструкції «Щодо порядку ведення і оформлення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року №345, про які вказано в наказі від 06.08.2019р. №74-к, суд зазначає наступне.

Згідно з розділом 2 посадової інструкції провідного спеціаліста відділу прийому громадян управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, затвердженої наказом начальника управління від 02.07.2019р. №38-00 (а.с.20), до завдань та обов`язків позивача відноситься прийняття заяв та документів на призначення усіх видів соціальної допомоги від громадян, здійснюючи при цьому: перевірку правильності заповнення заяви та надання допомоги у її заповненні; перевірку правильності оформлення та повноти документів, що підтверджують право заявника на відповідні види соціальної допомоги; співбесіду із заявником з метою з`ясування обставин, в яких перебуває сім`я або особа, визначає право заявника на одержання інших видів соціальної допомоги та соціальних послуг, надає відповідні роз`яснення щодо порядку їх надання; видачу повідомлень про прийняття заяви та документів (а.с.20).

З Інструкцією позивач був ознайомлений 04.07.2019р., що підтверджується його підписом (а.с.20, зворотній бік).

Під час проведення начальником Управління праці соціального захисту населення Глухівської міської ради перевірки правильності оформлення і повноти документів, що підтверджують право заявників на відповідні види соціальної допомоги, 12.07.2019р. в особових справах заявників було виявлено суттєві недоліки оформлення, формування таких справ, в тому числі й тих, які формував ОСОБА_1 :

1. Справа № 470448 ( ОСОБА_2 ) мати-одиначка, не повний пакет документів, не відображено відомості про соціальну допомогу, яку отримувала заявниця;

2. Справа № 470908 ( ОСОБА_5 ) - мати- одиначка, в декларації не відображено відомості про чоловіка та немає довідки про його доходи,

хоча вій працює без оформлення трудових відносин, всупереч вимог правил послідовності підшиті документи;

3. Справа № 470598 ( ОСОБА_6 ) в заяві не зазначено, чи перебувала особа в шлюбі, проживала чи проживає з особою, від якої має дитину, довідку про доходи не затверджено (а.с.36-37).

У службовій записці від 18.07.2019р., наданої ОСОБА_1 начальнику управління (а.с.40), позивач зазначив, що вказані вище справи правильно сформовані, перевірені і в належний термін передані до відділу призначення допомоги, компенсацій та соціальних гарантій. Згідно з роздруківкою з Реєстру особові справи до відділу прийому громадян не повертались.

Також у письмових поясненнях позивач повідомив, що такі недоліки відповідно до п.3.7 та п.3.9 Інструкції «Щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №345 від 19.09.2006р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2006 р. за N 1098/12972), не є помилками, а є виробничим процесом і взаємодією між підрозділами.

Так, пунктом 1.3 цієї Інструкції передбачено, що кожний спеціаліст Управління, задіяний в процесі надання соціальної допомоги, відповідає за правильність оформлення і ведення справ, зберігання документів, які були прийняті ним до розгляду щодо надання соціальної допомоги.

Відповідно до п.1.4 Інструкції передача особових справ і документів заявників та отримувачів соціальної допомоги з підрозділу до підрозділу Управління (від спеціаліста до спеціаліста) супроводжується Реєстром передачі особових справ (далі - Реєстр).

Приймання заяви та документів для надання усіх видів соціальної допомоги здійснюється спеціалістом з прийому Управління / уповноваженою особою ОТГ безпосередньо від заявника, його опікуна (піклувальника), іншого законного представника або іншої особи за відповідним дорученням, завіреним у встановленому порядку, в тому числі лікарем закладу охорони здоров`я, де перебуває заявник, у випадках, передбачених чинним законодавством.

Прийняття документів охоплює:

перевірку правильності заповнення заяви та (у разі потреби) надання соціальної допомоги в її заповненні;

перевірку правильності оформлення та повноти документів, що підтверджують право заявника на відповідні види допомоги;

видачу заявникові повідомлення (відривного талона) про прийняття заяви та документів / надсилання відповідного електронного повідомлення у випадках, передбачених законодавством (п.2.1).

Спеціаліст з прийому Управління / уповноважена особа ОТГ проводить співбесіду із заявником, перевіряє повноту заповнення заяви, декларації тощо, наявність необхідних документів та реєструє їх у Журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги (п.2.4).

Повнота поданих документів, правильність їх оформлення перевіряються головним спеціалістом з прийому або іншим працівником відділу (управління, сектору), на якого відповідно до посадових обов`язків покладено функції контролю за правильністю прийняття заяви на призначення допомоги (п.3.6).

За відсутності всіх необхідних відомостей для призначення допомоги або наявності в особовій справі неправильно оформлених довідок тощо комплект документів з обґрунтованими поясненнями повертається спеціалісту з прийому, про що в Журналі реєстрації приймання заяв і документів для призначення усіх видів соціальної допомоги спеціаліста (у Реєстрі) робиться відповідна відмітка (п.3.7 Інструкції).

У разі дотримання вимог щодо повноти комплекту головний спеціаліст з прийому протягом робочого дня передає особові справи разом з Реєстром до відділу (підрозділу) прийняття рішення щодо надання соціальної допомоги координатору (відповідальному спеціалісту) з опрацювання заяв або іншій особі, на яку відповідно до посадових обов`язків покладено функції з координації опрацювання заяв на призначення допомоги. Копії реєстрів підшиваються до окремої папки та зберігаються у головного спеціаліста з прийому.

Передача особових справ до відділу (підрозділу) прийняття рішення щодо надання допомоги здійснюється не рідше ніж раз на день (п.3.8 Інструкції).

Спеціаліст з прийому Управління, якому повернуто справу через відсутність усіх необхідних відомостей для призначення соціальної допомоги або через наявність в особовій справі неправильно оформлених довідок тощо, не пізніше наступного дня зобов`язаний письмово (в окремих випадках - усно) повідомити заявника / уповноважену особу ОТГ про необхідність донесення документів або усунення недоліків в неправильно оформлених довідках. На заяві ставиться номер вихідної кореспонденції, а в разі усного повідомлення телефоном зазначаються дата, час та особа, з якою велась розмова (п.3.9 Інструкції).

З наданих ОСОБА_1 до суду копій роздруківок проходження справ по Реєстру ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.41-43) не вбачається їх повернення спеціалісту з прийому, проте вказане не є безумовним доказом відсутності порушень позивачем вимог Інструкції «Щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги» №345, а лише свідчить про не дотримання відповідальним працівником порядку повернення справи, в якій не міститься необхідні документи або є неправильно оформлені довідки, та про не здійснення відповідної відмітки у Реєстрі.

Натомість, під час розгляду даної справи, в тому числі і під час вивчення вищевказаних матеріалів особових справ (а.с.121-143), було підтверджено факт наявності перелічених у службовій записці начальника управління від 18.07.2019р. №01-40/2514 недоліків в їх оформленні, однак, враховуючи, що накази від 25.06.2019р. №62-к та №63-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». (а.с.44, 52), які стали підставою для винесення наказу від 06 серпня 2019 року №74-к «Про звільнення», були скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили, а також те, що порушення, вказані в наказі від 15.07.2019р. №67, не є підтвердженими по суті, то підстави для висновку про можливість звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України відсутні, оскільки він не допускав систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, наказ від 06 серпня 2019 року №74-к «Про звільнення» є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та про поновлення позивача на посаді, то на його користь належить стягнути середній заробіток, починаючи з 07.08.2019р., тобто за 168 робочих днів (за виключенням вихідних днів та святкових днів), а саме: у серпні 2019р. - 17 днів; у вересні 2019р. - 21 день, у жовтні 2019р. - 22 дня, у листопаді 2019р. - 21 день, у грудні 2019р. - 21 день, у січні 2020р. - 22 дня, у лютому 2020р. - 20 днів, у березні 2020р. - 21 день, у квітні 2020р. - 3 дні.

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради №02-12-19 №01-40/4239 (а.с.99) середньоденна заробітна плата позивача складає 312грн.91коп.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, що належить стягнути з відповідача на користь позивача, складає 52568грн.88коп. (312, 91грн. х 168 дні), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з п.2 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу суд вважає необхідним відмітити, що частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання та оплати послуг на таку допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради від 06.08.2019р. №74-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на посаді провідного спеціаліста відділу прийому громадян Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Курлука, 1/3, код ЄДРПОУ 22592610) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 52568грн.88коп. (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім грн. вісімдесят вісім коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу прийому громадян Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 6571грн.11коп. (шість тисяч п`ятсот сімдесят одна грн. одинадцять коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03 квітня 2020 року

Суддя О.О. Осіпова