Справа № 2а-215-2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого судді - Матвєйшиної О.Б.
при секретарі - Лошадкіній В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в місті Луганську ради,
третя Особа ГУ ДКУ в Луганській області,
про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманих суд допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ
В обґрунтування позову, з яким позивачка звернулась до суду 30.12.2008 р., зазначено, що 26.11.2007 р. у неї народилась дитина - син ОСОБА_2. В зв’язку з народженням дитини їй було призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми" позивачка має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному прожитковим мінімум для дитини відповідного віку. Однак, ст. ст. 56,57 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" внесені зміни, які зменшують розмір допомоги, встановленої Законом. Вказане звуження наданих законом прав визнане неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп-2007. Однак, відповідач не провів перерахунок призначених позивачці сум допомоги, в зв’язку з чим позивачка отримує допомогу в меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 2) зобов’язати відповідача сплатити на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3 669,45 грн.; 3) зобов’язати відповідача нарахувати суми грошової допомоги у розмірі відповідно до прожиткового мінімуму на дитину до шести років.
В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову та просив розглянути справу за відсутністю його представника. Позов не визнав, посилаючись на наступне. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в 2007 році у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 3235-IV від 20.12.2005 року, у 2008 році - у розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн. (абзац 1 п.22 зі змінами, внесеними згідно Постанови КМУ № 113 від 15.03.2006 року, № 1060 від 01.08.2006 року, № 13 від 11.01.2007 року, № 57 від 22.02.2008 року). На підставі вказаних нормативних актів позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Третя особа ГУ ДКУ в Луганській області надав свого представника в судове засідання не направила, заперечень проти позову суду не представила.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачка має дитину - ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення. їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, яку їй виплачує відповідач з 01.01.2007 р.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. 3 ч.2 ст. 56).
З огляду на те, що п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УПІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч.2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнанні неконституційними, у зв’язку з чим втратили чинність. Зазначене Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено.
У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22.03.2001 року міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пункт 3 Розділу VIII Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25.03.2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50% цього прожиткового мінімуму.
Тобто, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомога позивачці повинна була нараховуватися та виплачуватися в розмірі визначеному прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Безпосередньо внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
За таких обставин, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги у 2007 році підлягають частковому задоволенню, за 2008 рік не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790 призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством є завданням управлінь праці та соціального захисту населення. Тобто, встановивши, що відповідачем порушенні норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними, неправомірними та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не стягувати конкретну суму, у зв’язку з тим, що таким чином суд буде виконувати обов’язки покладені безпосередньо на відповідача. У зв’язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення конкретної суми не підлягають задоволенню. Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок та виплату сум недоплаченої допомоги.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, тобто задоволення позовних вимог частково.
Згідно із п.4 ст. 99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. На підставі цього суд вважає, що позивач звернувся до суду у визначений законодавством термін.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Судовий збір відповідно до підпункту «б» п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та підпункту 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп. Тобто з урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з місцевого бюджету - 1 грн. 70 коп.
Позивачкою помилково були оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та державне мито в розмірі 47,60 грн. (51- 3,40), які підлягають поверненню позивачці.
Враховуючи зазначене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2,17,18,87,94,158-163 КАС України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок ОСОБА_1 нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку до рівня не менше прожиткового мінімуму на місяць встановленого для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та сплатити ОСОБА_1 недоотриману суму за рахунок Державного бюджету України.
Стягнути з місцевого бюджету Ленінської районної в м. Луганську ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1 гривні 70 копійок.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачені нею судові витрати:
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн., сплачені по квитанції №00726 від 24.12.2008 р., виданій АБ Укркомунбанк, на р/р 31211259700006,, МФО 804013, код 24046582, ГУДКУ у Луганській області, м Луганськ, державне мито в розмірі 47 (сорок сім) грн. 60 коп., сплачені по квитанції №00725 від 24.12.2008 р., виданій АБ Укркомунбанк, на р/р 31416537700006, МФО 804013, код 24046582, ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ,
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Судове рішення № 8874040, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 19.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-215-2009. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: