Ухвала суду № 88729158, 08.04.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4839/20

Номер провадження:1-кп/521/939/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Дорич А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161470000007 від 02.01.2019 р. відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, без зареєстрованого місця реєстрації, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Гузь В.Г.,

захисника - Багно В.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченої, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашній арешт.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,суд враховує той факт, що ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесені до категорії злочину середньої тяжкості.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти власності, ОСОБА_1 знову обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Даних про такий стан здоров`я ОСОБА_1 що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченоому ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_1 , а також дані, що характеризують особу останнього, вважаю, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 314 - 316 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 червня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) гривень (10 X 2102 = 21020).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Непорада